Позанавчальна іншомовна підготовка студентів аграрних закладів вищої освіти України у другій половині ХХ ст.
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: На сьогоднішній день очевидною є потреба знаходження нових шляхів оптимізації освітнього процесу в аграрних закладах вищої освіти. Одним із перспективних напрямів цієї оптимізації є подальша розробка теоретичних засад різних видів і форм діяльності студентів. У цьому зв’язку актуальним є вивчення попереднього досвіду позанавчальної іншомовної підготовки. Використання наявних позитивних здобутків цього виду діяльності сприятиме більш ефективному набуттю професійних та конкурентних якостей майбутніми фахівцями-аграріями. Мета дослідження – схарактеризувати особливості та структурні компоненти позанавчальної іншомовної підготовки студентів аграрних закладів вищої освіти України другої половини ХХ ст. Результати: Однією із визначальних умов успішності іншомовної підготовки студентської молоді є інтеграція навчальних та позанавчальних видів діяльності. Остання має ряд особливостей, зокрема проводиться у вільний час та на добровільних засадах, може проходити як за участі викладачів, так і без неї. Завдяки їй створюється природне мовне середовище, перебуваючи в якому студент отримує можливість міжкультурного та професійно-орієнтованого автентичного спілкування. Завданням позанавчальної діяльності з іншомовної підготовки студентів аграрних закладів вищої освіти протягом досліджуваного періоду був розвиток умінь працювати з різноманітною іноземною літературою за спеціальністю: періодичними виданнями, довідниками, термінологічними словниками. Позанавчальна діяльність мала сприяти швидкій адаптації молодих людей до іншомовного середовища, готувати їх до самоосвіти та удосконалення рівня володіння іноземною мовою і після закінчення навчання. Позанавчальна діяльність з іншомовної підготовки студентів будувалася на основі ряду принципів. До них відносилися: принцип добровільності, урахування індивідуальних особливостей студентів, взаємозв’язку з навчальною діяльністю, системності, використання міжпредметних зв’язків. За своїм змістом позанавчальна робота передбачала використання нових, маловідомих матеріалів, пізнавальна цінність яких сприяла розвитку умінь іншомовного спілкування. Для цього студенти оволодівали методами пошукової та дослідницької діяльності, працюючи з текстами чи довідковою літературою. Зміст позанавчальної роботи спрямовувався і на розв’язання ряду комунікативних завдань: уміннями вступати в діалог, вести бесіду, як на побутову, так і на професійну тематику. Для вирішення окреслених завдань і впровадження намічених змістових орієнтирів позанавчальної іншомовної освіти використовувалися різні організаційні форми. Наприклад, студенти готували випуски стінгазети на іноземних мовах. Учасники гуртків художній самодіяльності деякі номери виконували на іноземних мовах. Значною мірою розвитку позанавчальних форм іншомовної освіти сприяло залучення аграрних навчальних закладів до підготовки іноземних спеціалістів сільського господарства. Переважно це були представники Афганістану, Гани, Гвінеї, Іраку, Того та інших країн. Вони не володіли російською, але вільно спілкувалися на англійській та французькій мовах, створюючи природне іншомовне середовище для українських студентів. Основними формами організації комунікації між представниками різних студентських мовних груп у сільськогосподарських інститутах були: спільне проживання у кімнатах гуртожитків українських і іноземних студентів; Ради дружби, клуби інтернаціональної дружби, органи студентського самоуправління; трудова діяльність в інтернаціональних будівельних і сільськогосподарських загонах; участь у спортивних змаганнях. Висновки: Отже, нами розглянуто особливості, завдання, принципи, зміст та організаційні форми позанавчальної іншомовної підготовки студентів аграрних закладів вищої освіти України у другій половині ХХ ст. З’ясовано, що цей вид діяльності сприяв розвитку умінь іншомовної комунікації, сприяв поліпшенню якості професійної підготовки студентів, формував у них потребу у подальшому вивченні іноземних мов.
Authors and Affiliations
Лідія Миколаївна Хоменко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601192
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.06
- Views 146
- Downloads 0
Метафоризація як психологічний ресурс потенційності майбутнього фахівця
Вступ: Інтеграційна методологія, спираючись на цілісне бачення людини в перспективі її матеріального, соціального, духовного, професійного зростання, передбачає при психосоціальній роботі з особистістю розкриття і реаліз...
Article Review “Substantiation of the Term “Digital Asset”: Economic and Legal Aspects”, author Kud A. А.
The paper of A. Kud on “Substantiation of the Term “Digital Asset”: Economic and Legal Aspects” has been published in the International Journal of Education and Science, 2(1), 2019. The subject of substantiating the intr...
Специфіка викладання медико-біологічних дисциплін у фармацевтичному коледжі
Вступ: Підвищення якості освіти майбутніх фахівців є передумовою інтеграції медичної та фармацевтичної освіти до європейського освітнього та наукового простору. Вітчизняними науковцями визначено перелік головних завдань...
Особливості підготовки педагогів до реалізації Концепції “Нова українська школа”
Вступ: Зростання об’єктивних вимог до якісних характеристик діяльності сучасного вчителя актуалізує проблему їх професійної підготовки. Особливого значення набуває формування професійної компетентності педагогів, їх здат...
Some Methods of the Leader-Patriot Personality Formation Among the Students in the Study of General Psychology
Background: The concept of the New Ukrainian School has defined certain prerogatives as part of the comprehensive institution graduate model, and therefore modern specialists in the educational sphere themselves must mee...