РЕЦЕПЦІЯ БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ В ІСТОРИКО- АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТУДІЯХ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою.
Authors and Affiliations
T. I. Vlasova, G. G. Krivtchik
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383997
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.132592
- Views 99
- Downloads 0
HUMAN IMAGE IN CLASSICAL ISLAM AND SUFISM: PHILOSOPHICAL ANALYSIS
Purpose. The study aims to obtaine data about the human image in Islam through thought of the respective visions of both the classical directions of the Muslim religion and the attitudes of Islamic mysticism (Sufism). Ac...
НА ПОРОЗІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИНГУЛЯРНОСТІ: ГОТОВНІСТЬ ЛЮДИНИ ДО НОВОГО ВИТКА ЕВОЛЮЦІЇ
Мета. Дослідження спрямоване на філософський аналіз стану готовності людства до технологічної сингулярності, визначення поняття постбіологічності та дослідження шляхів виведення населення (зокрема, українського) на новий...
TRANSFORMATION OF PERSON AND SOCIETY IN THE ANTHROPOTECHNICAL TURN: EDUCATIONAL ASPECT
Introduction. Anthropotechnical turn in culture is based on educational practices that characterize a person as a subject and at the same time as an object of educational and corrective influence. Theoretical basis. We u...
СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ СВОБОДИ ТА ПАРАДОКСИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ)
Мета статейного дослідження полягає у висвітленні методологічної ролі соціальної філософії у процесах оптимізації демократичного устрою, осучасненні змісту категорій свободи та відповідальності через філософський аналіз...
ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ГЕНДЕРА ЯК ЧИННИКА СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ
Актуальність. В умовах інтеграції України до європейського співтовариства виникає гостра необхідність перебудови всіх соціальних інституцій, звільнення їх від будь-яких форм дискримінації, у тому числі й за ознакою генде...