РЕЦЕПЦІЯ БІОГРАФІЧНОГО МЕТОДУ В ІСТОРИКО- АНТРОПОЛОГІЧНИХ СТУДІЯХ
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 13, Issue
Abstract
Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв'язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного «ренесансу» класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – «виявлення неявного», тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних «пружин» культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів «текучої сучасності», привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою.
Authors and Affiliations
T. I. Vlasova, G. G. Krivtchik
Keywords
Related Articles
- EP ID EP383997
- DOI 10.15802/ampr.v0i13.132592
- Views 102
- Downloads 0
ANTROPOLOGICAL SKETCH OF THE SOCIAL STRUCTURE OF TRANSITIONAL SOCIETY
Purpose of the article is to create a working model of the social structure of a society with transition type, which moves from its totalitarian past to democratic organization. In our model the basis of social stratific...
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ ЯК ПІДҐРУНТЯ КАРТЕЗІАНСЬКОЇ ЕТИКИ
Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій рево...
SEARCHING FOR THE TRUE SELF: THE WAY OF NONDUAL WISDOM
Purpose. This paper attempts at analyzing the phenomenon of the human self in the Western and Eastern traditions, its dissociation and alienation in the contemporary world, and meditation as a way to the True Self. Metho...
САМІСТЬ У СВІТІ: ПОДОЛАННЯ КЛАСИЧНОГО ДУАЛІЗМУ ТА ФОРМУВАННЯ НОВИХ ОРІЄНТИРІВ
Мета. Простеживши дуалістичні тенденції в історії формування концепту самості, з’ясувати, яким чином у феноменологічному та герменевтичному підходах до самості долається дуалізм, зокрема протиставлення самості та соціаль...