РЕЛІГІЄЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: АКТУАЛЬНІСТЬ, ГЕНЕТИКА, СКЛАДНИКИ
Journal Title: Український педагогічний журнал - Year 2016, Vol 3, Issue 3
Abstract
★ У статті теоретично обґрунтувано релігієзнавчу компетентність у її генетичному зв’язку з історичною компетентністю та релігієзнавчою компетенцією на основі компетентнісного підходу, який є провідним на сьогодні у освіті України. Історична предметна компетентність передбачає опанування такими компетентностями: хронологічною, просторовою, логічною, інформаційною, аксіологічною. З огляду на структуру академічного релігієзнавства прослідковуємо пряме співвіднесення для виділення в рамках історичної предметної (у загальноосвітніх навчальних закладах) релігієзнавчої компетентності: хронологічна є вихідною для історії релігій; просторова – для географії релігій; логічна та інформаційна – у соціології та психології релігій; аксіологічна – у філософії та феноменології релігій. Ми визначаємо релігієзнавчу компетентність у загальноосвітніх навчальних закладах як частину релігієзнавчої компетенції, яка формується на основі історичної предметної компетентності, має тотожні основні складники і є вихідною для подальшого розширення специфікації у цій сфері. ★ In the article, religion expertise was theoretically grounded in its genetic connection with historical and religious competencein in accordance with the competence based approach, which is leading in the modern Ukrainian education. The historical subject competency involves mastering the following competencies: chronological, spatial, logical, informational, axiological ones. Given the structure of academic religion, we can trace a direct correlation to the allocation under the historical subject (in the secondary schools) religion competence: chronological competency is a strating point for the history of religions; space competency - for geography of religions; logical and informational - for the sociology and the psychology of religion; axiological competency - for the philosophy and phenomenology of religion. We define religion competence in secondary schools as a part of the religion of competence, which is based on historical subject competence, has identical main components, and is the strating point for the further expansion in this area. Based on the analysis of the current state of history teaching in the secondary schools of Ukraine, we underscore that the educational and methodical support of the subjects oriented at social science (especially history) in the secondary schools should apply the potential of the formation of theological competence more thoroughly, because it is not only a requirement of legislation and regulations, but also the urgent need for the complex activity of the modern man in all spheres of their lives, which currently requires the special consideration of the complex knowledge of behavioral acts and axiological conclusions; they are in essence taking into account the religious component (culture, politics, medicine, interpersonal relations, etc.). ★ В статье теоретически обосновано религиоведческую компетентность в ее генетической связи с исторической компетентностью и религиоведческой компетенцией на основе компетентностного подхода, который является ведущим на сегодняшний день в образовании Украины. Историческая предметная компетентность предполагает овладение такими компетенциями: хронологической, пространственной, логической, информационной, аксиологической. Учитывая структуру академического религиоведения, прослеживаем прямое соотнесение для выделения в рамках исторической предметной (в общеобразовательных учебных заведениях) религиоведческой компетентности: хронологическая является исходной для истории религий, пространственная – для географии религий, логическая и информационная – в социологии и психологии религий; аксиологическая – в философии и феноменологии религий. Мы определяем религиоведческую компетентность в общеобразовательных учебных заведениях как часть религиоведческой компетенции, которая формируется на основе исторической предметной компетентности, имеет тождественные основные составляющие и является исходной для дальнейшего расширения спецификации в этой сфере. ★
Authors and Affiliations
Вікторія Кришмарел
Keywords
Related Articles
- EP ID EP309746
- DOI -
- Views 154
- Downloads 0
PILOT METHODOLOGICAL MODEL OF THE FORMATION OF PUPILS’ CIVIC COMPETENCE (ON THE BASIS OF THE CONTENT OF THE “WORLD HISTORY” COURSE FOR THE 7-TH FORM)
★У статті представлена експериментальна методична модель формування громадянської компетентності учнів на основі змісту курсу всесвітньої історії (7 клас). Запропоновано методику формування когнітивної складової громадян...
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ У ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ
★ Проведено порівняльний аналіз навчальних планів підготовки вчителів математики окремих вищих навчальних закладів Польщі та України. Визначено спільні та відмінні риси процесу підготовки вчителів математики в обох країн...
ПРОЕКТУВАННЯ ЗМІСТУ ПРЕДМЕТА «НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ» ДЛЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ У СТАРШІЙ ШКОЛІ
★У статті висвітлено визначену й обґрунтовану наукову основу проектування змісту предмета «Науково-технічна творчість» для профільного навчання технологій у старшій школі. Подано розроблену структурно-функціональну модел...
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ ЯК РЕСУРС РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ
Обґрунтовано сутність поняття міжпредметні зв’язки, їх функції у навчальному процесі сучасної початкової школи; охарактеризовано концептуальні засади розроблення та застосування міжпредметних зв’язків на уроках літератур...
ДІАГНОСТИКА І ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ МОТИВАЦІЇ УМІННЯ ВЧИТИСЯ
★ Уміння вчитися у молодших школярів полівмотивоване. Динамічність мотивації зумовлена як віковими, так й індивідуальними особливостями ставлення дітей до навчального пізнання, сформованістю загальної готовності до навча...