РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ОКЛЮЗІЙНО-СТЕНОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ЕКСТРАКРАНІАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СОННИХ АРТЕРІЙ У ХВОРИХ З ВИСОКИМ КАРДІОВАСКУЛЯРНИМ РИЗИКОМ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2016, Vol 18, Issue 4
Abstract
Мета роботи — оцінити ефективність ендоваскулярного лікування оклюзійно-стенотич- них уражень екстракраніального відділу сонних артерій у хворих із високим кардіоваскуляр- ним ризиком шляхом аналізу результатів хірургічного лікування двома методами (ендартерек- томія та ангіопластика із стентуванням). Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 42 пацієнтів (8 (19,05 %) жінок та 34 (80,95 %) чоловіки) з оклюзійно-стенотичними ураженнями екстра- краніального відділу сонних артерій із високим кардіоваскулярним ризиком, які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України» у період з 2006 до 2016 р. та були прооперовані методом каротидної ендартеректомії (1-ша група, n = 15) або каротидної ангіопластики із стентуванням (2-га група, n = 27). Вік хворих — від 52 до 85 років, середній вік — (66,9 ± 8,9) року. Результати. Більшу частоту транзиторної ішемічної атаки в інтра- та ранній після- операційний період відзначено в 2-й групі. Проведене у пацієнтів з транзиторною ішемічною атакою дуплексне сканування брахіоцефальних артерій до операції виявило ехонегативну структуру атеросклеротичної бляшки (АСБ). У ранній післяопераційний період (30 днів) спо- стерігали різну частоту ускладнень: у 1-й групі було 3 летальних випадки: один — унаслідок неврологічних ускладнень (гостре порушення мозкового кровообігу в результаті оклюзії оперо- ваної внутрішньої сонної артерії), два — унаслідок серцево-судинних ускладнень (інфаркт міо- карда). В 2-й групі летальних випадків не було. Висновки. При застосуванні диференційованого підходу до вибору методу хірургічного лі- кування оклюзійно-стенотичних уражень екстракраніальних відділів внутрішньої сонної ар- терії потрібно ураховувати високий кардіоваскулярний ризик, а також наявність чинників ризику до проведення каротидної ендартеректомії (оклюзія контрлатеральної внутрішньої сонної артерії або її стеноз > 50 %) або каротидної ангіопластики із стентуванням (ехо- структура АСБ, а саме І–ІІ тип бляшки за класифікацією Грей–Вейла), які статистично зна- чущо збільшують ризик розвитку транзиторної ішемічної атаки в інтра- та ранній післяопе- раційний період. У пацієнтів з атеросклеротичними стенозами екстракраніального відділу сонних артерій з наявністю чинників високого кардіоваскулярного ризику і без чинників ризику для каротидної ендартеректомії та ангіопластики із стентуванням методом вибору ревас- куляризації каротидного басейну є каротидна ангіопластика із стентуванням.
Authors and Affiliations
І. І. Тиш
Keywords
Related Articles
- EP ID EP455478
- DOI -
- Views 83
- Downloads 0
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТА С ТРАВМАТИЧЕСКИМИ ДИССЕКЦИОННЫМИ ПОРАЖЕНИЯМИ ОБЕИХ ПОЗВОНОЧНЫХ АРТЕРИЙ, ПОЛУЧЕННЫМИ В ХОДЕ ВЫПОЛНЕНИЯ ХИРОПРАКТИЧЕСКИХ МАНИПУЛЯЦИЙ
Описано наблюдение эндоваскулярного лечения пациентки 34 лет с двусторонним диссек- ционным поражением позвоночных артерий в V4-сегментах с окклюзированием правой позво- ночной артерии и правой задней нижней мозжеч...
ПОРІВНЯННЯ ЕНДОСКОПІЧНОЇ ТА ПРЯМОЇ ДЕКОМПРЕСІЇ СЕРЕДИННОГО НЕРВА У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ КАРПАЛЬНОГО КАНАЛУ
Мета роботи — оцінити результати ендоскопічного хірургічного лікування пацієнтів із синдромом зап’ясткового каналу порівняно з відкритою декомпресією серединного нерва. Матеріали та методи. Для декомпресії серединного не...
ПРЕДИКТОРИ УСПІХУ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ШЛУНОЧКОВОЇ ЕКСТРАСИСТОЛІЇ
Мета роботи — визначити оптимальні параметри стимуляційного та активаційного картування при радіочастотній абляції (РЧА) шлуночкової екстрасистолії (ШЕ). Матеріали та методи. В аналіз включено 134 послідовних випадки вик...
ЭНДОВАСКУЛЯРНОЕ ВЫКЛЮЧЕНИЕ ФУЗИФОРМНЫХ АНЕВРИЗМ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СТЕНТА LEO+
Цель работы — изучить эффективность эндоваскулярного лечения фузиформных аневризм основной артерии (вертебробазилярный бассейн) с использованием протекционного стента с потокоотклоняемым эффектом LEO+. Материалы и мет...
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ПООДИНОКОГО АНЕВРИЗМАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ ВНАСЛІДОК РОЗРИВУ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ЗАДНЬОГО ПІВКІЛЬЦЯ АРТЕРІАЛЬНОГО КОЛА МОЗКУ
Мета роботи — визначити клінічні особливості геморагічного перебігу поодинокого анев- ризмального крововиливу (АК) у гострий період захворювання внаслідок розриву артеріальних аневризм (АА) заднього півкільця артеріальн...