Роль інтерактивних методів навчання при викладанні інфектології у підготовці фахівців з медсестринства
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: Враховуючи високі потреби та професійні очікування майбутніх молодших спеціалістів за спеціальністю галузі знань 22 “Охорона здоров’я” 223 “Медсестринство”, кваліфікації фельдшер та акушерка, закладів охорони здоров’я та суспільства в цілому, проблеми нестачі спеціалістів, здатних надати кваліфіковану медичну допомогу на догоспітальному, перед викладачами предмету “Інфектологія”, постає проблема побудови ефективного освітнього процесу. Методи: Аналіз структури заняття, активності студентів у навчальному тренінгу, опитування студентів, статистичний аналіз відвідування занять, результатів складання семестрового екзамену та диференційованого заліку з дисципліни “Інфектологія”. Результати: Робоча навчальна програма передбачає виконання студентами за кваліфікацією фельдшер 216 навчальних годин з них лекцій – 40, навчальної практики під керівництвом викладача – 100, самостійної роботи – 70; кредитів – 6, модулів – 5, змістових модулів – 6, двох індивідуальних науково-дослідних завдань; відповідно за кваліфікацією акушерка – 135 навчальних годин, лекцій – 27, навчальної практики під керівництвом викладача – 60, самостійної роботи – 48; кредитів – 4, модулів – 5, змістових модулів – 6, трьох індивідуальних науково-дослідних завдань та обговорення їх в рамках науково-навчальних конференцій на заняттях. Що стосується моделі навчального процесу, це сумісна продуктивна діяльність викладач-студент, інноваційні технології та інноваційна діяльність, системність – цілі ставляться в залежності від здібностей та у відповідності з професійними компетенціями, які мають бути сформовані, сучасне навчання: як діяти у сучасних умовах, сучасний зміст, професійна спрямованість навчання, моделювання майбутньої професійної діяльності, комп’ютеризація та технологізація навчання. За результатами опитування студентів, найбільш результативним є синдромальний підхід викладання (позитивно відповіли 67.7%), самостійне оволодіння загальноклінічними методами і технікою обстеження пацієнта (70.2% студентів) та розвиток клінічного мислення (55.2% студентів). Позитивну оцінку використанню інтерактивних технологій і методів на заняттях з інфектології дали 93.7% студентів, 2.6% – важко сприймають проблемні та ситуаційні задачі з причини недостатньої підготовленості з фундаментальних загальномедичних дисциплін. Для формування професійної компетентності використовується алгоритм дій студента при обстеженні хворого із відповідним патологічним синдромом (гастроентероколітичний, катаральний, жовтушник тощо), а також технології інтерактивного навчання: практичне заняття – “мозковий штурм”, навчання у співробітництві, ситуаційні задачі, моделювання ситуацій, метод проектів, кейс-метод, евристичний, метод “навчання в команді” та дослідницька робота студентів. Засоби діагностики якості підготовки з дисципліни (засоби об’єктивного контролю): диференційований залік, семестровий екзамен, комплексний кваліфікаційний іспит. Порівняння результатів іспиту з дисципліни “Інфектологія” у фельдшерів: складали та склали іспит: у 2017 р. – 39, у 2018 р. – 49, у 2019 р. – 45 студентів. Якісний показник іспиту: у 2017 р. – 75.11%, у 2018 р. – 78.20%, у 2019 р. – 59.80%. Детальний аналіз ситуації довів, що у 2019 р. тільки 31.10% студентів (абс. 14) не мали пропущених лекцій та 46.70% не мали пропусків з практичних занять в порівнянні з 2017 р. – 72.30% та 85.60% відповідно та з 2018 р. – 68.50% та 79.40%. Порівняння результатів диференційованого заліку у акушерок: складали та склали залік: у 2017 р. – 19, у 2018 р. – 17, у 2019 р. – 21 студент – склали 19. Якісний показник: у 2017 р. – 62.30%, у 2018 р. – 55.50%, у 2019 р. – 57.14%. Аналіз результатів державного іспиту показав, що всі студенти (100.00%) за обома кваліфікаціями, що складали, склали іспит. Висновки: Інтерактивні технології і методи сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення інфектології та умовам керованого викладачем і самокерованого навчального процесу. Кінцева оцінка якості навчальних досягнень студентів здійснюється під час ліцензійного іспиту та державного кваліфікаційного іспиту.
Authors and Affiliations
Тамара Григорівна Парафейнік
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601429
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.48
- Views 162
- Downloads 0
Взаємозв’язок між показниками вимог освітнього середовища та вигоряння у студентів
Вступ: Це дослідження присвячене вивченню взаємозв’язків між вимогами освітнього середовища, вигорянням та особистісними ресурсами студентів. В останні роки набули поширення дослідження проблеми вигоряння серед студентів...
Роль і місце методів навчання в методиці викладання української мови як іноземної
Вступ: Відомо, що кожна наука переживає кілька стадій у своїй еволюції, проте в будь-якому випадку вона неодмінно повинна перейти від етапу простого споглядання до етапу абстрактного осмислення, оскільки це об’єктивна і...
Methodology for Teaching Pharmaceutical Terminology, Botanical and Chemical Nomenclature Using Interactive Teaching Technologies
Background: Socio-economic changes in Ukraine, the processes of globalization, integration and informatization of society have led to the new requirements for the professional training of specialists in the field of phar...
Формування відносин професійної співпраці на практичних заняттях з серцево-легеневої реанімації в системі вищої медичної післядипломної освіти
Вcтуп: Створення ситуації успіху є однією з умов гуманізації навчального процесу. З педагогічної точки зору, ситуація успіху – цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних р...
Комунікативний напрям навчання української мови як іноземної на початковому етапі
Вступ: Підготовка іноземних спеціалістів в українських закладах вищої освіти має багаторічний досвід. Форми, методи і принципи навчання іноземців в Україні були предметом багатьох наукових досліджень, починаючи з середин...