Роль інтерактивних методів навчання при викладанні інфектології у підготовці фахівців з медсестринства
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: Враховуючи високі потреби та професійні очікування майбутніх молодших спеціалістів за спеціальністю галузі знань 22 “Охорона здоров’я” 223 “Медсестринство”, кваліфікації фельдшер та акушерка, закладів охорони здоров’я та суспільства в цілому, проблеми нестачі спеціалістів, здатних надати кваліфіковану медичну допомогу на догоспітальному, перед викладачами предмету “Інфектологія”, постає проблема побудови ефективного освітнього процесу. Методи: Аналіз структури заняття, активності студентів у навчальному тренінгу, опитування студентів, статистичний аналіз відвідування занять, результатів складання семестрового екзамену та диференційованого заліку з дисципліни “Інфектологія”. Результати: Робоча навчальна програма передбачає виконання студентами за кваліфікацією фельдшер 216 навчальних годин з них лекцій – 40, навчальної практики під керівництвом викладача – 100, самостійної роботи – 70; кредитів – 6, модулів – 5, змістових модулів – 6, двох індивідуальних науково-дослідних завдань; відповідно за кваліфікацією акушерка – 135 навчальних годин, лекцій – 27, навчальної практики під керівництвом викладача – 60, самостійної роботи – 48; кредитів – 4, модулів – 5, змістових модулів – 6, трьох індивідуальних науково-дослідних завдань та обговорення їх в рамках науково-навчальних конференцій на заняттях. Що стосується моделі навчального процесу, це сумісна продуктивна діяльність викладач-студент, інноваційні технології та інноваційна діяльність, системність – цілі ставляться в залежності від здібностей та у відповідності з професійними компетенціями, які мають бути сформовані, сучасне навчання: як діяти у сучасних умовах, сучасний зміст, професійна спрямованість навчання, моделювання майбутньої професійної діяльності, комп’ютеризація та технологізація навчання. За результатами опитування студентів, найбільш результативним є синдромальний підхід викладання (позитивно відповіли 67.7%), самостійне оволодіння загальноклінічними методами і технікою обстеження пацієнта (70.2% студентів) та розвиток клінічного мислення (55.2% студентів). Позитивну оцінку використанню інтерактивних технологій і методів на заняттях з інфектології дали 93.7% студентів, 2.6% – важко сприймають проблемні та ситуаційні задачі з причини недостатньої підготовленості з фундаментальних загальномедичних дисциплін. Для формування професійної компетентності використовується алгоритм дій студента при обстеженні хворого із відповідним патологічним синдромом (гастроентероколітичний, катаральний, жовтушник тощо), а також технології інтерактивного навчання: практичне заняття – “мозковий штурм”, навчання у співробітництві, ситуаційні задачі, моделювання ситуацій, метод проектів, кейс-метод, евристичний, метод “навчання в команді” та дослідницька робота студентів. Засоби діагностики якості підготовки з дисципліни (засоби об’єктивного контролю): диференційований залік, семестровий екзамен, комплексний кваліфікаційний іспит. Порівняння результатів іспиту з дисципліни “Інфектологія” у фельдшерів: складали та склали іспит: у 2017 р. – 39, у 2018 р. – 49, у 2019 р. – 45 студентів. Якісний показник іспиту: у 2017 р. – 75.11%, у 2018 р. – 78.20%, у 2019 р. – 59.80%. Детальний аналіз ситуації довів, що у 2019 р. тільки 31.10% студентів (абс. 14) не мали пропущених лекцій та 46.70% не мали пропусків з практичних занять в порівнянні з 2017 р. – 72.30% та 85.60% відповідно та з 2018 р. – 68.50% та 79.40%. Порівняння результатів диференційованого заліку у акушерок: складали та склали залік: у 2017 р. – 19, у 2018 р. – 17, у 2019 р. – 21 студент – склали 19. Якісний показник: у 2017 р. – 62.30%, у 2018 р. – 55.50%, у 2019 р. – 57.14%. Аналіз результатів державного іспиту показав, що всі студенти (100.00%) за обома кваліфікаціями, що складали, склали іспит. Висновки: Інтерактивні технології і методи сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення інфектології та умовам керованого викладачем і самокерованого навчального процесу. Кінцева оцінка якості навчальних досягнень студентів здійснюється під час ліцензійного іспиту та державного кваліфікаційного іспиту.
Authors and Affiliations
Тамара Григорівна Парафейнік
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601429
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.48
- Views 159
- Downloads 0
Developmental Assets in Physical Education
Background: There are no simple answers about how to improve education for all students. Research and practice show that no single strategy or program makes all the difference. While there have been encouraging innovatio...
Critical Thinking as Philosophical and Psychological Category
Background: The notion “critical thinking” has been used in scientific literature for about 50 years already. Critical thinking development as educational innovation in Ukraine was provoked at the end of the XX century....
Development of Professional Mobility as Component of Professional Competence in Postgraduate Education System
Background: Fast-moving economic and information development of the modern society, changes in content of specialists’ professional activity and a quick renewal of current knowledge, stipulate the necessity to develop sp...
EDITORIAL
International Journal of Education and Science (IJES) in Vol. 1, No. 3-4 (2018) presents the Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference “Current Issues of Education and Science”. The Conference is...
Formation of Students’ Creative Personality by Means of Foreign Languages
Background and Aim of Study: The research deals with the ways of forming students’ creative personality in classes of foreign languages. The aim of the study: to outline the didactic means of forming students' creative p...