Роль інтерактивних методів навчання при викладанні інфектології у підготовці фахівців з медсестринства
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: Враховуючи високі потреби та професійні очікування майбутніх молодших спеціалістів за спеціальністю галузі знань 22 “Охорона здоров’я” 223 “Медсестринство”, кваліфікації фельдшер та акушерка, закладів охорони здоров’я та суспільства в цілому, проблеми нестачі спеціалістів, здатних надати кваліфіковану медичну допомогу на догоспітальному, перед викладачами предмету “Інфектологія”, постає проблема побудови ефективного освітнього процесу. Методи: Аналіз структури заняття, активності студентів у навчальному тренінгу, опитування студентів, статистичний аналіз відвідування занять, результатів складання семестрового екзамену та диференційованого заліку з дисципліни “Інфектологія”. Результати: Робоча навчальна програма передбачає виконання студентами за кваліфікацією фельдшер 216 навчальних годин з них лекцій – 40, навчальної практики під керівництвом викладача – 100, самостійної роботи – 70; кредитів – 6, модулів – 5, змістових модулів – 6, двох індивідуальних науково-дослідних завдань; відповідно за кваліфікацією акушерка – 135 навчальних годин, лекцій – 27, навчальної практики під керівництвом викладача – 60, самостійної роботи – 48; кредитів – 4, модулів – 5, змістових модулів – 6, трьох індивідуальних науково-дослідних завдань та обговорення їх в рамках науково-навчальних конференцій на заняттях. Що стосується моделі навчального процесу, це сумісна продуктивна діяльність викладач-студент, інноваційні технології та інноваційна діяльність, системність – цілі ставляться в залежності від здібностей та у відповідності з професійними компетенціями, які мають бути сформовані, сучасне навчання: як діяти у сучасних умовах, сучасний зміст, професійна спрямованість навчання, моделювання майбутньої професійної діяльності, комп’ютеризація та технологізація навчання. За результатами опитування студентів, найбільш результативним є синдромальний підхід викладання (позитивно відповіли 67.7%), самостійне оволодіння загальноклінічними методами і технікою обстеження пацієнта (70.2% студентів) та розвиток клінічного мислення (55.2% студентів). Позитивну оцінку використанню інтерактивних технологій і методів на заняттях з інфектології дали 93.7% студентів, 2.6% – важко сприймають проблемні та ситуаційні задачі з причини недостатньої підготовленості з фундаментальних загальномедичних дисциплін. Для формування професійної компетентності використовується алгоритм дій студента при обстеженні хворого із відповідним патологічним синдромом (гастроентероколітичний, катаральний, жовтушник тощо), а також технології інтерактивного навчання: практичне заняття – “мозковий штурм”, навчання у співробітництві, ситуаційні задачі, моделювання ситуацій, метод проектів, кейс-метод, евристичний, метод “навчання в команді” та дослідницька робота студентів. Засоби діагностики якості підготовки з дисципліни (засоби об’єктивного контролю): диференційований залік, семестровий екзамен, комплексний кваліфікаційний іспит. Порівняння результатів іспиту з дисципліни “Інфектологія” у фельдшерів: складали та склали іспит: у 2017 р. – 39, у 2018 р. – 49, у 2019 р. – 45 студентів. Якісний показник іспиту: у 2017 р. – 75.11%, у 2018 р. – 78.20%, у 2019 р. – 59.80%. Детальний аналіз ситуації довів, що у 2019 р. тільки 31.10% студентів (абс. 14) не мали пропущених лекцій та 46.70% не мали пропусків з практичних занять в порівнянні з 2017 р. – 72.30% та 85.60% відповідно та з 2018 р. – 68.50% та 79.40%. Порівняння результатів диференційованого заліку у акушерок: складали та склали залік: у 2017 р. – 19, у 2018 р. – 17, у 2019 р. – 21 студент – склали 19. Якісний показник: у 2017 р. – 62.30%, у 2018 р. – 55.50%, у 2019 р. – 57.14%. Аналіз результатів державного іспиту показав, що всі студенти (100.00%) за обома кваліфікаціями, що складали, склали іспит. Висновки: Інтерактивні технології і методи сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення інфектології та умовам керованого викладачем і самокерованого навчального процесу. Кінцева оцінка якості навчальних досягнень студентів здійснюється під час ліцензійного іспиту та державного кваліфікаційного іспиту.
Authors and Affiliations
Тамара Григорівна Парафейнік
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601429
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.48
- Views 158
- Downloads 0
Ігровий тренінг як засіб розвитку внутрішнього плану дій
Вступ: Розвинутий інтелект – важлива умова успішного навчання в сучасній системі освіти. Один із найважливіших аспектів розвинутого інтелекту – внутрішній план дій (ВПД), тобто здатність діяти “в розумі”, без практичних...
Структура квазіпрофесійного досвіду
Вступ: Мета сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців у мистецьких закладах вищої освіти передбачає особливі підходи до організації освітнього процесу. Практична реалізація їх пов’язана з гуманітаризацією змісту...
Imagination as a Component of Ludic Competence
Background: A keen interest to playfulness as a personal feature can be explained by the fact that playfulness underlies ludic competence which is an integral part of the professional competence of would-be psychologists...
Особливості використання інноваційних технологій під час підвищення кваліфікації педагогів та менеджерів освіти
Вступ: Прагнення України до інноваційного розвитку та європейської інтеграції актуалізує проблему впровадження інноваційних технологій у систему підвищення кваліфікації педагогів та менеджерів освіти. Адже від ефективної...
Самостійна робота студентів як спосіб адаптації в сучасному світі при професійній діяльності
Вступ: Поступовий перехід української системи освіти до європейської та світової вимагає нових методів для підготовки кваліфікованих фахівців. Першочерговим щаблем є збільшення навчального, організуючого процесу, а також...