Роль інтерактивних методів навчання при викладанні інфектології у підготовці фахівців з медсестринства
Journal Title: International Journal of Education and Science - Year 2019, Vol 2, Issue 2
Abstract
Вступ: Враховуючи високі потреби та професійні очікування майбутніх молодших спеціалістів за спеціальністю галузі знань 22 “Охорона здоров’я” 223 “Медсестринство”, кваліфікації фельдшер та акушерка, закладів охорони здоров’я та суспільства в цілому, проблеми нестачі спеціалістів, здатних надати кваліфіковану медичну допомогу на догоспітальному, перед викладачами предмету “Інфектологія”, постає проблема побудови ефективного освітнього процесу. Методи: Аналіз структури заняття, активності студентів у навчальному тренінгу, опитування студентів, статистичний аналіз відвідування занять, результатів складання семестрового екзамену та диференційованого заліку з дисципліни “Інфектологія”. Результати: Робоча навчальна програма передбачає виконання студентами за кваліфікацією фельдшер 216 навчальних годин з них лекцій – 40, навчальної практики під керівництвом викладача – 100, самостійної роботи – 70; кредитів – 6, модулів – 5, змістових модулів – 6, двох індивідуальних науково-дослідних завдань; відповідно за кваліфікацією акушерка – 135 навчальних годин, лекцій – 27, навчальної практики під керівництвом викладача – 60, самостійної роботи – 48; кредитів – 4, модулів – 5, змістових модулів – 6, трьох індивідуальних науково-дослідних завдань та обговорення їх в рамках науково-навчальних конференцій на заняттях. Що стосується моделі навчального процесу, це сумісна продуктивна діяльність викладач-студент, інноваційні технології та інноваційна діяльність, системність – цілі ставляться в залежності від здібностей та у відповідності з професійними компетенціями, які мають бути сформовані, сучасне навчання: як діяти у сучасних умовах, сучасний зміст, професійна спрямованість навчання, моделювання майбутньої професійної діяльності, комп’ютеризація та технологізація навчання. За результатами опитування студентів, найбільш результативним є синдромальний підхід викладання (позитивно відповіли 67.7%), самостійне оволодіння загальноклінічними методами і технікою обстеження пацієнта (70.2% студентів) та розвиток клінічного мислення (55.2% студентів). Позитивну оцінку використанню інтерактивних технологій і методів на заняттях з інфектології дали 93.7% студентів, 2.6% – важко сприймають проблемні та ситуаційні задачі з причини недостатньої підготовленості з фундаментальних загальномедичних дисциплін. Для формування професійної компетентності використовується алгоритм дій студента при обстеженні хворого із відповідним патологічним синдромом (гастроентероколітичний, катаральний, жовтушник тощо), а також технології інтерактивного навчання: практичне заняття – “мозковий штурм”, навчання у співробітництві, ситуаційні задачі, моделювання ситуацій, метод проектів, кейс-метод, евристичний, метод “навчання в команді” та дослідницька робота студентів. Засоби діагностики якості підготовки з дисципліни (засоби об’єктивного контролю): диференційований залік, семестровий екзамен, комплексний кваліфікаційний іспит. Порівняння результатів іспиту з дисципліни “Інфектологія” у фельдшерів: складали та склали іспит: у 2017 р. – 39, у 2018 р. – 49, у 2019 р. – 45 студентів. Якісний показник іспиту: у 2017 р. – 75.11%, у 2018 р. – 78.20%, у 2019 р. – 59.80%. Детальний аналіз ситуації довів, що у 2019 р. тільки 31.10% студентів (абс. 14) не мали пропущених лекцій та 46.70% не мали пропусків з практичних занять в порівнянні з 2017 р. – 72.30% та 85.60% відповідно та з 2018 р. – 68.50% та 79.40%. Порівняння результатів диференційованого заліку у акушерок: складали та склали залік: у 2017 р. – 19, у 2018 р. – 17, у 2019 р. – 21 студент – склали 19. Якісний показник: у 2017 р. – 62.30%, у 2018 р. – 55.50%, у 2019 р. – 57.14%. Аналіз результатів державного іспиту показав, що всі студенти (100.00%) за обома кваліфікаціями, що складали, склали іспит. Висновки: Інтерактивні технології і методи сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення інфектології та умовам керованого викладачем і самокерованого навчального процесу. Кінцева оцінка якості навчальних досягнень студентів здійснюється під час ліцензійного іспиту та державного кваліфікаційного іспиту.
Authors and Affiliations
Тамара Григорівна Парафейнік
Keywords
Related Articles
- EP ID EP601429
- DOI 10.26697/ijes.2019.2.48
- Views 133
- Downloads 0
Формування професійної компетентності студентів-екологів
Вступ: Cучасна професійна діяльність вносить суттєві зміни у природне середовище, збільшує можливість виникнення локальних, регіональних і навіть глобальних техногенних катастроф, необхідно поставити у центр уваги підгот...
Main Psychological Factors of Life Perspective Formation in the Context of Medical-Social Expertise and Rehabilitation for Young People with the Status of Disabled Child
Background: In the research “To develop approaches to medical and social expertise and rehabilitation of young people with a status of a disabled child on the basis of their life perspective assessment”, one of the aspec...
Formed Social Competence as Means to Solve Bullying at Schools
Background and Aim of Study: The modern worldview shows that the society experiences bullying more and more often. Teenagers' aggressive behaviour and bullying of those who are of the same age has been highlighted by mas...
Відповідальність в комплексі ціннісних орієнтацій майбутнього педагога
Вступ: Педагог є центральною фігурою освітнього процесу: впливає на поведінку дитини, її ставлення до себе та оточуючих, на формування ціннісних орієнтацій дитини, її морально-етичних поглядів та переконань. Якісний резу...
EDITORIAL
International Journal of Education and Science (IJES) in Vol. 1, No. 3-4 (2018) presents the Abstracts of VI International Scientific and Practical Conference “Current Issues of Education and Science”. The Conference is...