Розвиток соціального інтелекту особистості в парадигмі професійного зростання
Journal Title: Технології розвитку інтелекту - Year 2019, Vol 3, Issue 1
Abstract
В статті йдеться про соціальний інтелект та роль останнього у педагогічній діяльності. Останню проаналізовано в аспекті її продуктивності, ефективності і умов оптимізації. При цьому зазначено, що у педагогічній діяльності поняття «продуктивність» розглядається з двох позицій: як функціональна і психологічна продуктивність тощо. Функціональними продуктами діяльності педагога є чітко вибудована система дидактичних методів і прийомів, базовими актуалізаторами яких є комунікативні вміння, а психологічними – новоутворення особистості учня, рівень соціальної адаптації, які сприятимуть становленню соціального інтелекту. Наголошено, що в процесі здійснення професійної діяльності виявляється тенденція відображувати об’єкт пізнання з багатьох позицій, що згодом виявляється поза цією діяльністю і переходить у професійну звичку, що свідчить про високий рівень розвитку соціального інтелекту. Визначено, що продуктивність педагогічної діяльності безпосередньо залежить від ефективності пізнання педагогом особистості учнів, тобто соціально-перцептивних особливостей як вчителя, так і школярів. Зазначено, що соціальний інтелект педагога актуалізується завдяки механізмам пізнання педагогом особистості учня. Одним із таких механізмів є педагогічна соціально-перцептивна стереотипізація. В статті зазначено, що досить важливу роль для процесу пізнання педагогом особистості учня приймає здатність вчителя до співпереживання, тобто, – емпатія, що, з одного боку, підвищує адекватність сприйняття педагогом школярів, а, з іншого боку, впливає на встановлення ефективних, позитивних контактів з учнями. Іншими словами, в процесі педагогічної діяльності емпатія забезпечує перехід від монологічної (суб’єкт-об’єктної) до діалогічної (суб’єкт-суб’єктної) стратегії міжособистісної взаємодії. З позицій діалогічного змісту міжособистісної взаємодії емпатія забезпечує усвідомлення і розуміння переживань учнів, тому емпатію можна розглядати як суто емоційне явище. У зв’язку з цим в процесі психічного розвитку емпатійні переживання формуються як емоційні когнітивні системи, в структурних схемах яких найбільш складні форми емпатії опосередковані знанням. Соціальний інтелект індивіда розглянуто як своєрідний психологічний інструмент забезпечення людиною власної ефективної життєдіяльності, тому він організований особливим чином, а не існує ніби відірвано від соціальної активності суб’єкта. При цьому активність індивіда, його позиція суб’єктності по відношенню до соціуму виявляється не тільки й не стільки в тім, що людина робить внесок в дещо загальне, інтегрально-соціумне, а в тому, що індивід здатен поза безпосереднього узгодження з усіма представниками свого соціуму створювати власну систему способів взаємодії з іншими людьми, так званий соціально зумовлений інтерпретаційний комплекс. Наголошено, що такий підхід до розв’язання сутності соціального інтелекту є особливо важливим для педагогічної практики.
Authors and Affiliations
Едуард Зенонович Івашкевич, Людмила Леонтіївна Примачок
Методика діагностики внутрішньоособистісного конфлікту онкогематологічних хворих
У статті розглядається надійність та валідність шкал опитувальника для діагностики особистісних рис у онкогематологічних хворих. Запропонований опитувальник спрямований на діагностику: загостреної потреби в прив’язаності...
Формування професійно значущих якостей медичного психолога
В статті представлена психологічна специфіка формування професійно значущих якостей медичного психолога. Запропоновані теоретичне обґрунтування та розробка методів формування професійно значущих якостей медичного психоло...
Порівняльний аналіз сучасних систем дистанційного навчання , придатних до проведення дистанційних курсів та інтернет-тренінгів
В статті розглянуто сучасні системи дистанційного навчання, здійснено аналіз їхньої придатності для проведення інтернет-тренінгів і дистанційних курсів. Означено особливості психологічного впливу навчання через мережу Ін...
THEORETICAL GROUNDS AND METHODOLOGICAL FRAMEWORK FOR RESEARCH ON THE NATURE OF SOCIAL INTELLIGENCE
Discussed is the concept of social intelligence as strictly coordinated constellation of mental abilities, which promote regulation of the human social cognition and his/her behavior in socium, and are developed in the p...
Співвідношення та діагностика стильових і метакогнітивних особливостей контролю у навчальній діяльності студентів
В роботі піднімається питання співвідношення стильових і метакогнітивних особливостей контролю у навчальній діяльності студентів. Аналізуються методи діагностики особливостей метакогнітивного контролю студентів, його скл...