СКЛАДОВІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ В КОНТЕКСТІ ЙОГО КАПІТАЛІЗАЦІЇ
Journal Title: Економіка розвитку - Year 2015, Vol 73, Issue 1
Abstract
Визначено актуальність дослідження положень концепції сталого розвитку в проекції мікрорівневого управління, зокрема сталого розвитку персоналу як елементу кадрової політики підприємства. Переміщення акцентів у бік сталого розвитку персоналу обумовлене необхідністю адаптації положень концепції навчання протягом життя до умов діяльності підприємств у сучасних українських реаліях. Зроблено ґрунтовний контент-аналіз літературних джерел, який дозволив з'ясувати роль освіти в реалізації соціальних аспектів сталого розвитку, у становленні взаємозв'язку освіти та її капіталізації у вигляді професійних і особистісних компетентностей працівника, опосередковано – шляхом випуску якісної продукції, електронної та паперової кодифікації знань, результатів інтелектуальної діяльності. У такій ситуації зростає не тільки рівень оплати праці, але й корисність для підприємства і самого себе підвищення рівня професійних, інтелектуальних, комунікативних компетентностей. Наведено теоретичні напрацювання автора щодо виокремлення складових сталого розвитку персоналу, до яких запропоновано віднести: колектив працівників, економічний розвиток підприємства, контрагентів підприємства. З метою обґрунтування необхідності підвищення капіталомісткості сталого розвитку персоналу визначено взаємозв'язок між складовими, зонами компромісів та "ядром" зазначеного процесу. На основі взаємодії окремих складових можливе створення відповідних зон компромісів, назви яких відображають їх змістове наповнення: "виважений розрахунок" (економічний розвиток підприємства – колектив працівників), "урахування інтересів зацікавлених сторін" (колектив працівників – контрагенти підприємства), "відкрита кадрова політика" (економічний розвиток підприємства – контрагенти підприємства). Визначено можливості та загрози функціонування підприємства в кожній із виокремлених зон компромісів, що дозволить обрати таку HR-стратегію, яка відповідає умовам та чинникам зовнішнього середовища, стратегії діяльності підприємства, професійно-кваліфікаційному рівню працівників тощо.
Authors and Affiliations
N. Markova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP89298
- DOI -
- Views 125
- Downloads 0
CLASSIFICATION OF BENCHMARKING TYPES IN THE MANAGEMENT OF BANKS
The definition of benchmarking is clarified based on banking specifics. Bench-marking is considered as a process of comparing a product (a service) and business processes of a bank with products (services) and business p...
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ДІЛОВИХ ЯКОСТЕЙ СПЕЦІАЛІСТІВ У РИНКОВИХ УМОВАХ
Розглянуто процес проведення оцінки персоналу як засобу здобуття необхідної інформації про працівників і кадровий потенціал організації в цілому з погляду за рубіжних і українських вчених, наведено критерії оцінки спеціа...
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ БЕНЧМАРКІНГУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ БАНКАМИ
Уточнено визначення бенчмаркінгу з урахуванням банківської специфіки. Бенч-маркінг розглянуто як процес порівняння продукту (послуги) та бізнес-процесів банку з продуктами (послугами) та бізнес-процесами банків-лідерів,...
ТЕОРІЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН, КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА КОГНІТИВНІ МЕТОДИ ВІДОБРАЖЕННЯ
Ідея цієї роботи базується на спостереженні за рядом визначень зацікавлених осіб, починаючи з даного в 1963 році Стендфордським науково-дослідним інститутом і до визначення, даного Post у 2002 році та ін. Використовуючи...
STATISTICAL ESTIMATION OF THE EFFICIENCY OF ENERGY RESOURCES USAGE AT THE MACROLEVEL
The main trends of the development of Ukrainian energy sector and energy resources usage are analyzed. Energy resources in energy balance of Ukraine are researched. The volumes of fuel and energy supply to Ukraine, and s...