СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА РЕНЕСАНСНОГО ГУМАНІЗМУ
Journal Title: Гуманітарний часопис - Year 2018, Vol 1, Issue 3
Abstract
Ihor Hoian, Svitlana Storozhuk, Oksana Fedyk SOCIAL PROGRAM OF RENAISSANCE HUMANISM The radical socio-cultural transformations that take place around the world have led to a depreciation of those social standards that ensure the welfare of an industrial society, leading to the emergence of a new social program. The latter should become the conceptual basis of modern pedagogical strategies, since the primary responsibility for providing man with the knowledge and competences necessary in the new socio-cultural conditions is put on them. Meanwhile, in today’s Ukrainian society, the reform of pedagogical strategies, as well as socio-cultural transformations, is perceived extremely ambiguously. According to media reports, a significant part of society is very concerned about the innovations that are taking place in the field of education, seeing them at risk of reducing education, which will necessitate an increase in social inequality and, accordingly, injustice and discrimination. Awareness of the irreversibility of the changes that take place in the modern society, and with it, the increase in the level of tolerance to changes, is possible only if in the public consciousness there will be a clear understanding of the historical nature of those concepts and social programs that determine the life of each particular person and the society as a whole. This, in its turn, actualizes the rethinking of those social programs that determined the life of society in different historical periods. Far from the last place in the context of such research belongs to the social program of the Renaissance, because, on the one hand, it is from this time that researchers have usually deduced the origins of the present, and on the other hand, this era, as well as our present, is marked by significant sociocultural and ideological transformations, and therefore understanding the processes that initiated the Renaissance can contribute to a better understanding of the changes in our days. Understanding the basic ideas of Renaissance humanism has repeatedly become the subject of scientific research by various researchers who have tried to form a general image and aspiration of thinkers of this age. In this context, it is appropriate to mention the works by S. Averintsev, L. Batkin, P. Bicilli, O. Horfunkel, I. Hoian, M. Hukovskyi, M. Doichyk, E. Cassirer, O. Losev, S. Storozhuk, J. Huizinga, O. Fedyk and other researchers who have enriched the modern vision of the achievements of this historical and philosophical period in the theoretical and methodological plan. The extraordinary attention of Ukrainian and foreign researchers to the intellectual achievements of the Renaissance period would seem to be accompanied by a lack of works, which reveals the peculiarity of the social program initiated by humanists. In between, in our opinion, it is the latter that makes it possible to understand the role, place and purpose of a person in the world. On the other hand, this approach makes it possible to realize the value of this program from the perspective of the present. After all, as a result of the turbulent socio-cultural, ideological and economic transformations of the Renaissance, the formation of a new type of man – the owner of a life independent of tradition and class which is selfdetermined only through his own activity. A world-view precondition for the formation of a new social program was a rethinking of Christian dogma, which contributed to the interpretation of man as the bearer of divine potentials, which he must realize in earthly life. Active participation in civil and social life was accompanied by the intention to liberate people from pre-determined classes of privileges, but without a constructive program of human development that, in its turn, has led to a person’s disorientation in the sociocultural space. Despite the fact that the social program of the Renaissance laid the foundations for the formation of a new image of man, at that time man did not turn into an autonomous social subject, nor to a person, both from objective and subjective reasons namely: the lack of modern democracy did not make it possible to realize the natural equality and uniqueness of all people, as a result of which man remained dependent on predetermined social factors. On the other hand, the unprecedented activity of the man of the Renaissance was combined with the lack of a constructive program of individual and social development, which has led to a significant disorientation of man in the world. In other words, activity that does not provide for a clearly defined goal should not be seen as a positive sociocultural phenomenon. Keywords: man, social program, socio-cultural changes, Renaissance humanism, personality, anthropocentrism. Ігор Гоян, Світлана Сторожук, Оксана Федюк СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА РЕНЕСАНСНОГО ГУМАНІЗМУ Докорінні соціокультурні трансформації, що відбуваються у всьому світі, призвели до знецінення тих соціальних стандартів, які забезпечували добробут індустріального суспільства, зумовивши постання нової соціальної програми. Остання має стати концептуальним підґрунтям сучасних педагогічних стратегій, адже саме на них покладається головна відповідальність за забезпечення людини необхідними в нових соціокультурних умовах знаннями та компетенціями. Поміж тим у сучасному українському суспільстві реформування педагогічних стратегій, так само як і соціокультурні трансформації, сприймаються надзвичайно неоднозначно. Вагома частина суспільства, як свідчать ЗМІ, дуже занепокоєна новаціями, що відбуваються у сфері освіти, убачаючи в них загрозу зниження рівня освіти, яке з необхідністю призведе до зростання соціальної нерівності й, відповідно, несправедливості та дискримінації. Усвідомлення незворотності тих змін, які відбуваються в сучасному соціумі, а з ним і зростання рівня толерантності до змін можливі тільки в тому випадку, коли в суспільній свідомості з’явиться чітке усвідомлення історичного характеру тих концептів і соціальних програм, які визначають життя кожної конкретної людини й суспільства загалом. Інакше кажучи, для того щоб ми могли зрозуміти якість і напрям тих реформ, що відбуваються в сучасній Україні та світі загалом, ми повинні усвідомити витоки й мету тих педагогічних і світоглядних стратегій, якими ми користуємось у власному житті. Це, своєю чергою, актуалізує переосмислення тих соціальних програм, які визначали життя суспільства в різні історичні періоди. Далеко не останнє місце в контексті такого дослідження належить соціальній програмі епохи Відродження, адже, з одного боку, саме з цього часу дослідники зазвичай виводять витоки сучасності, а з другого боку, ця епоха, так само як і наша сучасність, позначена істотними соціокультурними й світоглядними трансформаціями, а тому осмислення тих процесів, які започаткував Ренесанс, може сприяти більш глибокому усвідомленню змін сьогодення. Слід зазначити, що осмислення базових ідей ренесансного гуманізму вже неодноразово ставало предметом наукових розвідок різних дослідників, які намагалися сформувати загальний образ і прагнення мислителів цієї доби. У цьому контексті доречно згадати роботи С. Авєринцева, Л. Баткіна, П. Біциллі, О. Горфункеля, І. Гояна, М. Гуковського, М. Дойчика, Е. Кассірера, О. Лосєва, С. Сторожук, Й. Гейзинги, О. Федик та ін. дослідників, які в теоретикометодологічному плані збагатили сучасне бачення здобутків цього історикофілософського періоду. Надзвичайно пильна, здавалося б, увага українських і зарубіжних дослідників до інтелектуальних здобутків доби Відродження супроводжується відсутністю праць, де розкривається своєрідність започаткованої гуманістами соціальної програми. Поміж тим, на наш погляд, саме остання надає можливість зрозуміти роль, місце й призначення людини у світі. З другого боку, такий підхід надає можливість усвідомити цінність цієї програми з перспективи сьогодення. Під час дослідження доходимо висновку, що в підсумку бурхливих соціокультурних, світоглядних та економічних трансформацій епохи Відродження розпочалося формування нового типу людини – незалежного від традиції та станових привілеїв господаря життя, який самовизначався тільки завдяки власній активності. Світоглядною передумовою формування нової соціальної програми стало переосмислення християнської догматики, що сприяло тлумаченню людини як носія божественних потенцій, які вона має реалізувати в земному житті. Активна участь у громадянському й соціальному житті супроводжувалася інтенцією на звільнення людини від наперед визначених станових привілеїв, однак без надання конструктивної програми розвитку людини, що, своєю чергою, призвело до дезорієнтації людини в соціокультурному просторі. Попри те що соціальна програма епохи Відродження заклала підвалини для формування нового образу людини, у цей час людина не перетворилася ні на автономного соціального суб’єкта, ні на особистість як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин, а саме відсутність модерної демократії не надала можливості усвідомити природної рівності й унікальності всіх людей, унаслідок чого людина й надалі залишилася залежною від наперед визначених соціальних чинників. З другого боку, небувала активність людини поєднувалася з відсутністю конструктивної програми індивідуального й суспільного розвитку, що зумовило істотну дезорієнтацію людини у світі. Ключові слова: людина, соціальна програма, соціокультурні зміни, ренесансний гуманізм, особистість, антропоцентризм.
Authors and Affiliations
Ігор Гоян, Світлана Сторожук, Оксана Федик
Keywords
Related Articles
- EP ID EP528988
- DOI 10.32620/gch.2018.3.01
- Views 175
- Downloads 0
ОНТОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ
Galyna Omelchenko, Oleksandr Osipov ONTOLOGY OF COMMUINICATIVE REALITY The authors consider the problem of communication as social reality in the context of conceptual representations of non-classical ontology. The...
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРИКЛАДНОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ: СПЕЦИФІКА УКЛАДАННЯ ДРУКОВАНИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ ВУЗЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ (ГАЛУЗЬ АВІАЦІЙНОГО ДВИГУНОБУДУВАННЯ)
Ryzhkova Victoriia, Velychko Ann TOPICAL ISSUES OF APPLIED LEXICOGRAPHY: SPECIFIC ASPECTS OF COMPILING PRINTED FIELD-SPECIFIC DICTIONARIES OF TECHNICAL TERMS (AVIATION ENGINE-BUILDING) The paper concerns specific a...
ОРІЄНТАЛІЗМ: ЙОГО СУТНІСТЬ І ПРОЯВИ
Severyn Nadiya ORIENTALISM: ITS ESSENCE AND MANIFESTATIONS The distinguishing characteristic of modern scientific papers is the research of crosscultural relations through the prism of post-colonial theories, among...
ДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ КУЛЬТУРО-ПОБУТОВИХ РЕЦЕПЦІЙ ІЗ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИМИ ПРАГНЕННЯМИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Volodymyr Selevko TO THE QUESTION OF INTERDEPENDENCE OF CULTURE AND HOUSEHOLD RECEPTIONS WITH EUROPEAN INTEGRATION INTENTIONS OF UKRAINIAN SOCIETY Topicality. The collapse of socialist ideology, its principles and...
КРИЗИС РАЦИОНАЛЬНОСТИ КАК ОСНОВА МИФОТВОРЧЕСТВА В СОВРЕМЕННОЙ КУЛЬТУРЕ
Jadan Viktoria CRISIS OF RATIONALITY AS BASIS FOR MYTHMAKING IN MODERN CULTURE The article considers the myth is an important element of culture. A myth is an ancient form of consciousness and storage of collective...