СТЕРЕОТАКСИЧНА РОБОТИЗОВАНА РАДІОХІРУРГІЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СИСТЕМИ «КІБЕРНІЖ» У ЛІКУВАННІ КАВЕРНОЗНИХ АНГІОМ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2014, Vol 8, Issue 2
Abstract
Мета роботи — встановити показання до радіохірургічного лікування кавернозних ангіом (КА) головного мозку. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувають 10 хворих (6 жінок і 4 чоловіки) з КА, які пройшли курс стереотаксичної роботизованої радіохірургії (РХ) з ви- користанням системи «КіберНіж» (CyberKnife G4, Accuray Inc., Sunnyvale, США) у МЦ «Кі- берКлініка Спіженка» у 2011–2013 рр. Вік хворих — від 18 до 36 років. У 7 хворих виявлено супратенторіальну локалізацію КА, у 3 — субтенторіальну. За ризиком розвитку кровотечі хворих розподілили на дві групи: з малим ризиком (асимптоматичні КА, КА з 1 крововиливом) — 6 хворих та з високим ризиком (2 і більше крововиливів) – 4 хворих. Результати. Зменшення розміру каверном після проведення РХ відзначено в усіх хворих. Основними критеріями успішного лікування КА є зменшення ризику розвитку кровотечі з ка- вернозної ангіоми, поліпшення клінічного стану хворого, зокрема регрес судомного синдрому, а також відсутність ускладнень після РХ. Кровотечу з КА зафіксовано в 1 хворого через 8 міс після РХ. Ризик кровотечі суттєво зменшується після латентного 2-річного періоду. У жодного з пролікованих хворих, яких спостерігали понад 24 міс, цього ускладнення не виявле- но. У всіх хворих відзначено стабілізацію клінічного стану, у 4 хворих — зменшення кількості і тяжкості судомних нападів. В 1 пацієнта з епісиндромом судомні напади після РХ (трива- лість спостереження — 12 міс) зникли. У пацієнтів також зменшились інтенсивність та частота головного болю. В 1 хворого спостерігали післяпроменевий некроз КА, який було про- ліковано медикаментозно (глюкокортикоїди, сечогінні). Висновки. Лікувальний алгоритм КА розробляють з урахуванням ступеня ризику крово- течі та розвитку значущого неврологічного дефіциту, локалізації КА, наявності в анамнезі крововиливів, а також стану та віку хворого і наявності супутньої патології.
Authors and Affiliations
Н. Ю. СПІЖЕНКО, В. М. БУРИК, Т. І. ЧЕБОТАРЬОВА, С. С. МОСІЙЧУК, О. А. ШАРАЄВСЬКИЙ, О. М. ГОНЧАРУК
Keywords
Related Articles
- EP ID EP458562
- DOI -
- Views 72
- Downloads 0
ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ РАДИОЧАСТОТНОЙ НЕВРОТОМИИ МЕДИАЛЬНОЙ ВЕТВИ В ШЕЙНОМ ОТДЕЛЕ ПОЗВОНОЧНИКА
Цель работы — оптимизировать технику проведения радиочастотной деструкции меди- альной ветви спинального нерва и оценить ее эффективность в лечении рефлекторных боле- вых синдромов шейного отдела позвоночника. Материа...
ПОЄДНАННЯ МІШКОПОДІБНОЇ АНЕВРИЗМИ З КРАНІООРБІТАЛЬНОЮ ПУХЛИНОЮ: РІДКІСНИЙ ВИПАДОК ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ТА МІКРОХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
Описано випадок одноетапного комбінованого ендоваскулярного і мікрохірургічного ліку- вання при поєднанні мішкоподібної аневризми супракліноїдного відділу правої внутрішньої сон- ної артерії та краніоорбітальної п...
КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ АСЕПТИЧНОГО МЕНІНГІТУ У ХВОРИХ З КІСТОЗНИМИ МЕНІНГІОМАМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мета роботи — вивчити частоту синдрому асептичного менінгіту (САМ), описати осо- бливості його діагностики та клінічних виявів, диференційні діагностичні критерії, а також особливості показників імунітету у хворих з кіст...
ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ СТЕНТУВАННЯ СТЕНОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ СЕРЕДНЬОЇ МОЗКОВОЇ АРТЕРІЇ
Мета — провести аналіз безпечності та ефективності методу ангіопластики і стенту- вання для оперативної корекції симптомних стенотичних уражень середньої мозкової артерії (СМА) високого ступеня. Матеріали і методи....
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ПООДИНОКОГО АНЕВРИЗМАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ ВНАСЛІДОК РОЗРИВУ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ЗАДНЬОГО ПІВКІЛЬЦЯ АРТЕРІАЛЬНОГО КОЛА МОЗКУ
Мета роботи — визначити клінічні особливості геморагічного перебігу поодинокого анев- ризмального крововиливу (АК) у гострий період захворювання внаслідок розриву артеріальних аневризм (АА) заднього півкільця артеріальн...