Сучасні франкомовні дослідження біографічних текстів: пролегомени
Journal Title: Питання літературознавства - Year 2014, Vol 89, Issue
Abstract
Окреслено основні напрямки дослідження біографії як тексту у франкомовній гуманітаристиці. Описано структурні та функціональні особливості біографічного тексту (дискурсу), зокрема як основи фікціональної біографії. Висвітлено термінологічний апарат, яким послуговуються дослідники не лише літературознавчих, а й міждисциплінарних розвідок, зокрема „фікціональність”, „біофікція”, „фікціональна біографія”. Розрізнено поняття агентів твору та наративу, наголошено на їх дискурсивно-наративних функціях, зокрема на відношеннях між автором, суб’єктом та об’єктом біографії. З’ясовано, що, життєпис як наратив вивчається у двох протилежних полях – полі референційного та полі фікціонального, зокрема фікціональна біографія набуває форм різних літературних жанрів, поєднуючи риси фікціонального та фактуального. Розмежовано два основні полюси – „полюс роману”, який висвітлює питання фікціональності, та „полюс есею” , який сприяє вивченню біографічного етосу, який у свою чергу відіграє важливу роль у відношеннях етосу суб’єкта й об’єкта біографії як тексту.
Authors and Affiliations
Alina Hromyk
“Смеркання Заходу” Освальда Шпенґлера: провіденційна модель науки
Стаття присвячена 100-річчю з дня виходу у світ монументальної праці Освальда Шпенґлера „Смеркання Заходу”. Основна увага зосереджена навколо проблем ролі, місця, функцій та методів науки в ситуації мінливості та нестабі...
От вольности к свободе: путь героя русского романа середины ХІХ века
Досліджується функціонування універсалії „свобода”, що генетично пов’язана з поняттям „воля”, у просторі російського роману XIX століття. Спершу розглядається формування концепту „свобода” у творчості О. С. Пушкіна. Наст...
Герман Мелвілл, митець без біографії
Порушено питання про необхідність визначення методологічних, історико-літературних пріоритетів, спроможних забезпечити створення творчої біографії Германа Мелвілла, автора широко відомого роману „Мобі Дік”. Нагальність п...
Балада Тараса Шевченка “Чого ти ходиш на могилу?” та її ідейно-естетична рецепція Юрієм Федьковичем
Вивчається балада Т. Шевченка „Чого ти ходиш на могилу?” (з циклу „В казематі”) в аспекті її ідейно-тематичної, образно-художньої своєрідності і як об’єкт суто індивідуальної продуктивної рецепції Ю. Федьковичем, що мала...
Топос Донбасу як наративний феномен в українській культурі ХХ–ХХІ ст.: спостереження, аналіз, узагальнення
Простежується шлях формування в українській літературі та культурі ХХ–ХХІ століть образу Донбасу. Подано аналіз художніх творів у контексті формування географічних метафор та образних уявлень про Донбас як цілісний соціо...