ВИТОКИ ПОЛІТИКИ ЗАБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКИМ УРЯДОМ У XVIII СТОЛІТТІ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Розвідка присвячена питанню правового статусу української мови в Російській імперії у ХVIII ст. Досліджуються витоки політики обмеження і заборони української мови за часів реформ Петра І та Катерини ІІ. Запропонований історико-правовий та мовознавчий коментар на основі використання нормативно-правових актів Російської держави ХVIII ст., яка будувалась за принципом загальноімперського універсалізму, дозволяє з’ясувати тенденції мовної політики російського уряду, виявити корені заборони української мови. Адже, починаючи із середини XIX ст., мовна політика Російської імперії має відверто антиукраїнське спрямування, а курс на витіснення української мови офіційно закріплюється Валуєвським циркуляром 1876 р. З’ясовані особливості правового статусу української мови в І чверті ХVIII ст. Дослідження Сенатського указу 1720 р. дає змогу стверджувати, що це адміністративне розпорядження мало на меті не лише встановлення цензури релігійних книг, а було одним із визначальних кроків поступового витіснення української мови російською. Також у статті розглядається правовий статус української мови в Російській імперії у другій половині ХVIII ст. На основі використання нормативно-правових актів державного походження з’ясовані тенденції мовної політики російського уряду та виявлені передумови її антиукраїнської направленості, які проявилися в XIX ст. Проаналізвана російська мовознавча думка другої половини ХVIII ст. про українську мову, яка ґрунтувалася на тезі, що існує великоросійська мова, яка складалася з російської, української і білоруської мов (наріч). Сама українська мова сприймалася як російська, яка знаходилась під впливом польської мови. З’ясована освітня політика російського уряду другої половини ХVIIІ ст. і встановлено, що вона мала прагматичний характер. Зроблено висновок, що з ХVIII століття в Російській державі розпочинається процес формування мовної політики, який визначався як мовними чинниками, так і соціально-політичними: українська мова («малоросійська») сприймалась як один із різновидів «великоросійської»; була потреба в мові міжнаціонального спілкування в багатонаціональній державі, що призвело до маргіналізації всіх інших мов, крім російської; українська мова, як і польська, сприймалась російським урядом мовою сепаратистського руху. Цей процес знайшов своє завершення як антиукраїнський у другій половині XIX ст. Сьогодні мовні проблеми залишаються серед найскладніших у державотворенні багатьох країн світу, в тому числі й України. The article is devoted to the problem of the legal status of the Ukrainian language in the Russian Empire in the first quarter and second half of the eighteenth century. An attempt was made to investigate the sources of the prohibition policy of the Ukrainian language during the reforms of Peter I and Catherine II. The proposed historical and linguistic commentary on the basis of the use of normative legal acts of the Russian state of the eighteenth century, based on the principle of universal imperial universalism, allows us to find out the trends of the language policy of the Russian government, to identify the sources of the prohibition of the Ukrainian language. Since the middle of the XIX century the language policy of the Russian Empire was vividly anti-Ukrainian, and the suppression of the Ukrainian language was officially estimated by the Valuev Circular in 1876. The peculiarities of the legal status of the Ukrainian language in the first quarter of the eighteenth century are revealed. The study of the Senate Decree of 1720 makes it possible to argue that this administrative order was intended not only to establish censorship of religious books, but was one of the decisive steps towards the gradual displacement of the Ukrainian language into Russian. The article deals with the legal status of the Ukrainian language in the Russian Empire in the second half of the eighteenth century. On the basis of the use of legal acts of state origin, the trends of the linguistic policy of the Russian government were clarified and the sources of its anti-Ukrainian orientation, which were manifested in the XIX century. Russian linguistic point of view of the second half of the eighteenth century is analyzed. The main idea of the theory was that there was great Russian language which consisted of Russian, Ukrainian and Belarusian languages (dialects). Moreover, the Ukrainian language itself was perceived as Russian, which was strongly influenced by the Polish language. The educational policy of the Russian government of the second half of the XVII century is elucidated and it was found that it was pragmatic in nature. It is proved that since the eighteenth century in the Russian state, the process of the language policy formation was initiated in the Russian state: the Ukrainian language was perceived for a long time as the Russian language spilled by the Polish influence; there was a need for a language of universal communication in a multinational state, which led to the marginalization of all other languages except Russian. The Ukrainian language, like Polish, was perceived by the Russian government in the language of the separatist movement. This process was over as anti-Ukrainian in the second half of the XIX century. Key words: language policy, legal status, history of the Ukrainian language, Russian law of the period of the empire of the eighteenth century, book printing, church censorship, Senate decree of 1720, administrative decree, Church Slavonic language, theological books, liturgical books, state censorship. anti-Ukrainian direction.
Authors and Affiliations
Лариса Гуцул, Олександра Гуцул
Keywords
Related Articles
- EP ID EP630927
- DOI -
- Views 107
- Downloads 0
УРОВНИ ПЕРЕВОДА КАК УРОВНИ ПОНИМАНИЯ ТЕКСТА
Переклад є звільнення тексту з «полону» потенційності «смислового універсуму», він завжди вивільняє нові смисли. Він передбачає осмислення найбільш доступних перекладачеві смислів тексту, а також – їх повторне приховуван...
ІСТОРИЧНІ АЛЮЗІЇ АНГЛОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ США ТА СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Статтю присвячено дослідженню історичних алюзій англомовного медіадискурсу США та способів їх перекладу українською мовою. У статті надається визначення понять «алюзія», «історична алюзія», з’ясовуються типи історичних а...
ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВОРЕННЯ НОМІНАЦІЙ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОМОВНОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
Стаття присвячена словотвірним особливостям номінацій англійськомовної геополітичної картини світу, яка постає як відбиття геополітичної реальності в складній структурі життєвого світу індивіду, яка обумовлена його соціа...
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДЕМОКРАТІЯ В ПРОГРАМНИХ ВИСТУПАХ ПРЕЗИДЕНТА ОБАМИ І ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА КАМЕРОНА: ЛІНГВОРИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто вербалізацію концепту ДЕМОКРАТІЯ у програмних промовах президента Обами й прем’єр-міністра Камерона в лінгвориторичному аспекті. Спочатку визначено поняття “концепту” та його будову, а також реконстру...
К ВОПРОСУ О КОММУНИКАЦИИ (НА МАТЕРИАЛЕ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА С РЕЧЕВЫМ КОМПОНЕНТОМ)
У статті розглядаються фразеологічні одиниці німецької мови з мовленнєвим компонентом, систематизуються способи реалізації їх тематичної ознаки, аналізуються особливості їх функціональної специфіки, формулюється висновок...