Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса

Abstract

Стаття присвячена вивченню впливу спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса свиней. Біологічна цін-ність білка характеризується ступенем відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка. Білкові речовини, до складу яких не входить хоча б одна з життєво необхідних амінокислот чи містить-ся їх у дуже незначній кількості, що не може забезпечити нормальну діяльність організму, належать до неповноцінних. Тому, визначаючи харчову цінність м’яса враховували насамперед, якою мірою кількісне співвідношення незамінних аміно-кислот, що міститься в ньому, наближається до оптимального, визначеного міжнародною комісією ФАО/ВООЗ, а також сумарне співвідношення незамінних та замінних амінокислот. Амінокислотний склад білкових речовин може змінюватися залежно від виду, статі, віку і навіть фізіологічного стану тварин перед забоєм. Співвідношення вмісту в м’язовій тканині незамінних амінокислот наближається до оптимального. Тому м’язову тканину продуктивних тварин потрібно розглядати як основне джерело білкових ресурсів харчування і як найціннішу складову м’яса. В зразках, отриманих від дослідних груп свиней породи ландрас, виявили підвищення синтезу незамінних амінокислот порівняно з контрольною групою. У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г. Для оцінки біологічної цінності м’яса визначили амінокислотний скор білків найдовшого м’яза спини. Аміно-кислотний скор білків м’яса свиней в дослідних групах порівняно з контрольною збільшується для лізину, сірковмісних (ме-тіонін, цистин), треоніну, ізолейцину, валіну та ароматичних (фенілаланін + тирозин) амінокислот. Розроблені раціони позитивно вплинули на амінокислотний склад свинини. Співвідношення незамінних амінокислот до замінних підвищується в дослідних групах, що свідчить про зниження вмісту сполучної тканини та поліпшення ніжності м’яса.

Authors and Affiliations

Л. Г. Віннікова, В. В. Цигура

Keywords

Related Articles

Характеристика сучасних методів визначення сирого протеїну у кормах та рослинній сировині

Cьогодні у лабораторній і виробничій практиці ветеринарної медицини України для визначення сирого протеїну в ко-рмах та рослинній сировині використовують як класичні, так і сучасні методи, залежно від мети та завдань дос...

Перспективи раціонального забезпечення курчат-бройлерів мінеральними речовинами

У статті узагальнені дані літератури щодо забезпечення потреби організму птиці життєвоважливими або ессенціа-льними мікроелементами. Вказується, що з урахуванням високої інтенсивності росту курчат-бройлерів важливе значе...

Розробка технології молочно-рослинного десерту з функціональними наповнювачами

У статті встановлено та обґрунтовано компонентний склад десерту кремоподібної та збитої консистенції на основі сиру кисломолочного з використанням нетрадиційної рослинної сировини – бульб чуфи і топінамбура або бджолиног...

Продукція сільського господарства: зміни та тенденції розвитку її виробництва

Проведено дослідження виробництва продукції сільського господарства господарськими формуваннями Львівщини протягом 2000–2017 рр. Зміни у виробництві обсягів продукції аграрними суб’єктами господарювання за досліджуваний...

Гістологічна, гістохімічна характеристика та морфометричні показники порожньої кишки курей–бройлерів при застосуванні кормових пробіотичних добавок

У роботі представлені гістоструктурні, гістохімічні та морфометричні показники стінки порожньої кишки курей–бройлерів за впливу різних доз пробіотичниx добавок. Дослід було поставлено в умовах виробництва на курах – брой...

Download PDF file
  • EP ID EP179524
  • DOI 10.15421/nvlvet7520
  • Views 91
  • Downloads 0

How To Cite

Л. Г. Віннікова, В. В. Цигура (2017). Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 19(75), 102-105. https://europub.co.uk/articles/-A-179524