Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 75
Abstract
Стаття присвячена вивченню впливу спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса свиней. Біологічна цін-ність білка характеризується ступенем відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка. Білкові речовини, до складу яких не входить хоча б одна з життєво необхідних амінокислот чи містить-ся їх у дуже незначній кількості, що не може забезпечити нормальну діяльність організму, належать до неповноцінних. Тому, визначаючи харчову цінність м’яса враховували насамперед, якою мірою кількісне співвідношення незамінних аміно-кислот, що міститься в ньому, наближається до оптимального, визначеного міжнародною комісією ФАО/ВООЗ, а також сумарне співвідношення незамінних та замінних амінокислот. Амінокислотний склад білкових речовин може змінюватися залежно від виду, статі, віку і навіть фізіологічного стану тварин перед забоєм. Співвідношення вмісту в м’язовій тканині незамінних амінокислот наближається до оптимального. Тому м’язову тканину продуктивних тварин потрібно розглядати як основне джерело білкових ресурсів харчування і як найціннішу складову м’яса. В зразках, отриманих від дослідних груп свиней породи ландрас, виявили підвищення синтезу незамінних амінокислот порівняно з контрольною групою. У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г. Для оцінки біологічної цінності м’яса визначили амінокислотний скор білків найдовшого м’яза спини. Аміно-кислотний скор білків м’яса свиней в дослідних групах порівняно з контрольною збільшується для лізину, сірковмісних (ме-тіонін, цистин), треоніну, ізолейцину, валіну та ароматичних (фенілаланін + тирозин) амінокислот. Розроблені раціони позитивно вплинули на амінокислотний склад свинини. Співвідношення незамінних амінокислот до замінних підвищується в дослідних групах, що свідчить про зниження вмісту сполучної тканини та поліпшення ніжності м’яса.
Authors and Affiliations
Л. Г. Віннікова, В. В. Цигура
Keywords
Related Articles
- EP ID EP179524
- DOI 10.15421/nvlvet7520
- Views 89
- Downloads 0
Динаміка змін фізіологічного стану і гематологічних показників райдужної форелі під час запуску біофільтра в установках замкненого водовикористання
Наведено результати змін фізіологічного стану і гематологічних показників райдужної форелі у воді установок замкненого водопостачання. Показано, що під час запуску біофільтра УЗВ найбільша загибель малька райдужної форел...
Вміст важких металів у шерсті корів північно-східної біогеохімічної зони
Антропогенне забруднення довкілля в переважній більшості випадків пов’язане з мікроелементами групи важких металів. Дія негативних техногенних чинників довкілля за взаємодії з природним дефіцитом есенційних мікроелементі...
Тенденції розвитку сільського господарства та його державне регулю-вання
Розглядаються проблеми розробки та здійснення державної регуляторної політики у сільському господарстві України. Кри-тично аналізується намагання наблизити її до тих принципів, що застосовуються в економічно розвинутих к...
Коркова регуляція вмісту ТБК-активних продуктів у плазмі крові корів залежно від пори року
У статті наведено кортикальні механізми регуляції вмісту ТБК-активних продуктів у організмі корів залежно від пори року. Досліди проводили на коровах української чорно-рябої породи другої–третьої лактації різних типів ви...
Вплив спиртової барди на агрохімічні властивості ґрунту
У статті розглянуто вплив післяспиртової барди на агрохімічні властивості ґрунтів. Азот – вирішальний фактор врожаю культур. Дослідження збагачення ґрунту елементами азоту становить науковий і практичний інтерес для агр...