ЗАПИТ НОВОГО ЧАСУ НА РОЗРОБКУ АНТРОПОЛОГІЇ: ВЧЕННЯ ЮМА
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue
Abstract
Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит епохи та завершення базового проекту Нового часу. Новизна. Автор оцінює сучасну рецепцію місця антропологічного проекту в філософії Юма як незадовільне. Розробка базового проекту як антропологічного для нього укорінена в науковій революції, є його продовженням та завершенням. Поширеність деантропологізованих версій філософії Юма автор вважає результатом недооцінки ключової значимості поняття природи в широкому значенні. Звертаючись до текстів філософа, автор наголошує на наявності евристичного потенціалу позиції Юма. Мова йде про критику ним сучасної йому версії базового проекту Нового часу, котрий потребує радикалізації, тобто антропологізації. Висновки. Сучасні рецепції філософії Юма як антропологічного проекту є незадовільними з позицій історико-філософської науки та мають бути уточнені. В ході осмислення умов виходу на перший план антропологічного проекту доцільно послідовно зосередити увагу на: а) науковій революції та необхідності її завершення; б) детермінуючій ролі поняття природи в широкому значенні слова. Нині є евристичною форма переосмислення Юмом базового проекту філософії Нового часу як недостатньо антропологізованого. До числа форм прояви останнього належать емпіризм, догматизм, марновірство та скептицизм. Епоха постає для Г’юма як незавершений антропологічний проект, а його спадщина – як найбільш повна форма експлікації. Нині посилений інтерес до феномену людини дає достатні підстави для кваліфікації сучасності як змістовно спорідненої з епохою Юма, а отже, правомірності тези щодо доцільності розробки його непересічних ідей як неюміанства.
Authors and Affiliations
A. M. Malivskyi
Keywords
Related Articles
- EP ID EP218056
- DOI 10.15802/ampr.v0i10.87391
- Views 103
- Downloads 0
ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ
Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західно...
САМІСТЬ У СВІТІ: ПОДОЛАННЯ КЛАСИЧНОГО ДУАЛІЗМУ ТА ФОРМУВАННЯ НОВИХ ОРІЄНТИРІВ
Мета. Простеживши дуалістичні тенденції в історії формування концепту самості, з’ясувати, яким чином у феноменологічному та герменевтичному підходах до самості долається дуалізм, зокрема протиставлення самості та соціаль...
КОЭВОЛЮЦИОННАЯ СЕМАНТИКА ГЕНЕЗИСА ТЕХНОГЕННОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ И ЭВОЛЮЦИОННЫЙ РИСК (МЕЖДУ БИОЭСТЕТИКОЙ И БИОПОЛИТИКОЙ)
Целью (метазадачей) настоящей работы есть попытка взглянуть на проблему экзистенциально-антропологического риска, порождаемого современной техногенной цивилизацией, с точки зрения сопоставления и противостояния эстетики,...
SOME CONSIDERATIONS ON THE TYPOLOGY OF PHILOSOPHICAL-ANTHROPOLOGICAL MODELS (TO THE PROBLEM OF VALUE IDENTIFICATIONS OF UKRAINIANS)
Purpose. The article deals with the consideration of certain types of value models of human creation from the standpoint of philosophical anthropology and social philosophy. It is about certain models that fulfill the wo...
ДЕКАРТ ПРО АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ФІЛОСОФУВАННЯ В РАННІХ ЗАПИСАХ
Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідни...