Засоби пластичного оформлення сценічного простору (з історії українського театру)
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
<strong>Метою</strong> статті є розгляд еволюції театрального простору українського театру з погляду архітектурно-технічного забезпечення його пластичного оформлення. Автором використані такі <strong>методи дослідження:</strong> критичного аналізу – в опрацюванні наукової літератури з історії театрального мистецтва, архітектури та сценічного дизайну з метою реферування інформації стосовно теми дослідження; мистецтвознавчого аналізу – для співвіднесення пластики сценічного простору вистав та їхнього змістовного наповнення; синтезу – для поєднання різних характеристик просторово-технічного забезпечення українського театру періоду XVII – XIX ст.; індукційний – для вивчення хоча й фрагментарних, але типових прикладів просторово-технічного забезпечення вистав означеного періоду; гіпотетичний, системний та узагальнюючий – для формулювання висновків. <strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні вперше осмислюється еволюція театрального простору українського театру з погляду засобів його пластичного оформлення.<strong> Висновки. </strong>Твори сценічного мистецтва, маючи дієву структуру, матеріалізуються в певному сценічному просторі; відповідно до різновидів українського театру XVII – XIX ст. – шкільний театр, церковно-релігійна драма, вертеп, кріпацький театр, публічний театр, домашній театр, «редут», балагани, сільські народні театри, театри мистецьких освітніх закладів – існували специфічні форми та засоби пластичного оформлення їхнього сценічного простору; українському театру властивий простір і закритого (приватні оселі, громадські місця, культові споруди), якому притаманні широке застосування предметних комплексів, і відкритого типів (локації природного ландшафту) з декораціями спрощено-мобільного характеру; характерним для вистав у приміщеннях церкви було використання світлових ефектів, культової атрибутики та театральної бутафорії; засоби пластичного оформлення сценічного простору вертепу – двоповерхова мобільна скринька із умовно знятою «четвертою стіною» та набір лялькових персонажів; мандрівний спосіб організації діяльності та економічна скрута переважної більшості театральних колективів в Україні на початку XIX ст. не сприяли розвитку сценографії та театральної техніки; матеріально-технічне забезпечення сільських театрів, зокрема на Галичині, було відносно достойним.
Authors and Affiliations
Kateryna Iudova-Romanova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575098
- DOI 10.31866/2616-759x.2.2018.153228
- Views 56
- Downloads 0
K. S. Stanislavsky “System” and its Place in the Actor’s Formation and Spiritual of the XXth and XXIst Century Theater Transformation
The <strong>purpose of this article</strong> is an attempt to outline the range of literary and practical sources that can bring the “system’s” key issues to an effective solution that can influence the content and the a...
«Прахтикований жовнір» Гната Хоткевича – нездійснена постановка Леся Курбаса
<p><strong>Мета статті</strong> – визначити проблематику та жанрово-стильові особливості п’єси Г. Хоткевича «Прахтикований жовнір», з’ясувати обставини участі Леся Курбаса в її проходженні в цензурному відомстві та в під...
Визначальні ознаки естрадного номера як структурної одиниці естрадного мистецтва
<strong>Мета дослідження </strong>полягає у формуванні визначальних ознак естрадного номера як структурної одиниці естрадного мистецтва, як окремого логічно й композиційно побудованого виступу одного або декількох викона...
Особливості тлумачення К. Станіславським поняття «ілюстрований підтекст»
<strong>Мета дослідження – </strong>з’ясувати особливості розуміння і тлумачення К. Станіславським його поняття «ілюстрований підтекст»; визначити сутність, значимість та місце «ілюстрованого підтексту» в процесі сценічн...
Традиційний складник символізму Леся Курбаса (на матеріалі гаївок із села Старий Скалат Підволочиського району Тернопільської області)
<p><strong>Мета </strong>статті<strong> – </strong>охарактеризувати традиційні елементи символізму видатного актора та режисера, реформатора українського театру Леся Курбаса, окреслити традиційні підходи у процесі його с...