Засоби пластичного оформлення сценічного простору (з історії українського театру)
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 2
Abstract
<strong>Метою</strong> статті є розгляд еволюції театрального простору українського театру з погляду архітектурно-технічного забезпечення його пластичного оформлення. Автором використані такі <strong>методи дослідження:</strong> критичного аналізу – в опрацюванні наукової літератури з історії театрального мистецтва, архітектури та сценічного дизайну з метою реферування інформації стосовно теми дослідження; мистецтвознавчого аналізу – для співвіднесення пластики сценічного простору вистав та їхнього змістовного наповнення; синтезу – для поєднання різних характеристик просторово-технічного забезпечення українського театру періоду XVII – XIX ст.; індукційний – для вивчення хоча й фрагментарних, але типових прикладів просторово-технічного забезпечення вистав означеного періоду; гіпотетичний, системний та узагальнюючий – для формулювання висновків. <strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні вперше осмислюється еволюція театрального простору українського театру з погляду засобів його пластичного оформлення.<strong> Висновки. </strong>Твори сценічного мистецтва, маючи дієву структуру, матеріалізуються в певному сценічному просторі; відповідно до різновидів українського театру XVII – XIX ст. – шкільний театр, церковно-релігійна драма, вертеп, кріпацький театр, публічний театр, домашній театр, «редут», балагани, сільські народні театри, театри мистецьких освітніх закладів – існували специфічні форми та засоби пластичного оформлення їхнього сценічного простору; українському театру властивий простір і закритого (приватні оселі, громадські місця, культові споруди), якому притаманні широке застосування предметних комплексів, і відкритого типів (локації природного ландшафту) з декораціями спрощено-мобільного характеру; характерним для вистав у приміщеннях церкви було використання світлових ефектів, культової атрибутики та театральної бутафорії; засоби пластичного оформлення сценічного простору вертепу – двоповерхова мобільна скринька із умовно знятою «четвертою стіною» та набір лялькових персонажів; мандрівний спосіб організації діяльності та економічна скрута переважної більшості театральних колективів в Україні на початку XIX ст. не сприяли розвитку сценографії та театральної техніки; матеріально-технічне забезпечення сільських театрів, зокрема на Галичині, було відносно достойним.
Authors and Affiliations
Kateryna Iudova-Romanova
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575098
- DOI 10.31866/2616-759x.2.2018.153228
- Views 51
- Downloads 0
Сценічна практика Йосипа Гірняка в контексті березільської системи виховання актора
<strong>Мета статті </strong>– висвітлити ключові моменти формування універсальної виконавської манери Й. Гірняка й акцентувати на важливості розвитку творчого інтелекту митця; популяризувати постать Й. Гірняка як репрез...
Українське театральне мистецтво в контексті європейських міжнародних театральних фестивалів
<strong>Мета дослідження </strong>полягає у виявленні ефективності взаємодії українського та європейського театрального мистецтва на досвіді міжнародних театральних фестивалів як в Україні, так і в Європі, участі українс...
Генеза традиційних образів фольклорного карнавалу як вияв національного світобачення українців
<strong>Мета статті</strong>. Заглибившись в архаїчні пласти світогляду древніх слов’ян, автор прагне простежити генезу та еволюцію інституту обрядового маскування, ігрового й церемоніально-етикетного перевтілення, на ба...
Специфіка роботи актора театру і кіно: природа існування та засоби умовності
<p><strong>Мета дослідження</strong> – з’ясувати основні відмінності природи існування актора драматичного театру та актора кіно, засобів умовності й головні принципи акторської майстерності під час знімального процесу....
Проблеми творчості українського театру 60–80-х років ХХ ст.
<p><strong>Мета роботи</strong> полягає в тому, щоб певною мірою підвести підсумки творчої, виробничої та ідейно-виховної діяльності українських театрів у 60–80-х роках ХХ ст., що висвітлювалась у ряді попередніх статей...