«Прахтикований жовнір» Гната Хоткевича – нездійснена постановка Леся Курбаса
Journal Title: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво - Year 2018, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p><strong>Мета статті</strong> – визначити проблематику та жанрово-стильові особливості п’єси Г. Хоткевича «Прахтикований жовнір», з’ясувати обставини участі Леся Курбаса в її проходженні в цензурному відомстві та в підготовці до постановки на сцені Гуцульського театру. <strong>Методологію дослідження</strong> становлять системний та соціокультурологічний підходи, а також такі методи: історико-біографічний, культурно-історичний, герменевтичний, соціологічний. <strong>Наукова новизна</strong> полягає у тому, що вперше в українському мистецтвознавстві з’ясовано проблематику, жанрово-стильові особливості та значення п’єси «Прахтикований жовнір», спробу її сценічного втілення Лесем Курбасом. <strong>Висновки</strong>. П’єсу «Прахтикований жовнір» (1912), написану гуцульською говіркою, за жанрово-стильовими ознаками можна означити як «сатиричну казку-комедію», створену в гуцульському стилі. Сюжет п’єси відображає пригоди бравого відставного жовніра – уособлення українського характерника, який вступає у боротьбу із силами зла і перемагає їх. У п’єсі порушено проблему запродування душі не лише окремої людини, а й всього народу. Дійові особи послуговуються гуцульською говіркою, що відображає особливості їхнього характеру, національності, світогляду, функціонального призначення і позбавляє уніфікації. Досвід акторської, режисерської, адміністративної роботи Леся Курбаса в Гуцульському театрі, прагнення поставити п’єсу «Прахтикований жовнір» загартували його як митця, розвинули творчі здібності, зануривши у стихію міфопоетичного світосприйняття гуцулів.</p>
Authors and Affiliations
Olga Shlemko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP575084
- DOI 10.31866/2616-759x.1.2018.144951
- Views 67
- Downloads 0
Особливості тлумачення К. Станіславським поняття «ілюстрований підтекст»
<strong>Мета дослідження – </strong>з’ясувати особливості розуміння і тлумачення К. Станіславським його поняття «ілюстрований підтекст»; визначити сутність, значимість та місце «ілюстрованого підтексту» в процесі сценічн...
Проблеми творчості українського театру 60–80-х років ХХ ст.
<p><strong>Мета роботи</strong> полягає в тому, щоб певною мірою підвести підсумки творчої, виробничої та ідейно-виховної діяльності українських театрів у 60–80-х роках ХХ ст., що висвітлювалась у ряді попередніх статей...
Експансії театру за часів кванта. Спокуса радикальністю (фрагмент)
<p><strong>Мета дослідження</strong> – ініціювати новий напрям науки про художню культуру і, зокрема, про театр, визначений як синергетика художньої культури (назва номінальна), котрий передбачає дослідження феномена зв’...
Організаційно-економічні аспекти діяльності театрів лондонського Вест-Енду на сучасному етапі
<p><strong>Мета роботи </strong>– визначити організаційно-економічні чинники діяльності театрів лондонського Вест-Енду на сучасному етапі, які забезпечують їм творчу та економічну успішність, а також можливості використа...
Барвисті емоції на сцені «Сірого театру»
<p><strong>Метою дослідження</strong> є розгляд особливостей реалістичного й метафоричного подання сценографічного середовища, побудованого за кінематографічними принципами, а також декорацій до постановок Київського Сір...