АЛЮЗІЙНІ ІМПЛІКАТУРИ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті встановлюються особливості алюзійних імплікатур у поетичному дискурсі Р.М. Рільке з методологічних позицій когнітивної прагмапоетики. Під поетичним дискурсом розуміємо мовленнєво-мисленнєвий простір, що створюється автором поетичного тексту та його читачем через посередництво цього тексту. Під імплікатурою у поетичному дискурсі розуміємо компонент смислу, який прихований у тексті та актуалізується у свідомості читача на основі мовних тригерів та дискурсивного контексту. Мовні одиниці, вживання яких викликає імплікатуру, є тригерами імплікатури. У поетичному дискурсі Р.М. Рільке низка імплікатур актуалізується на ґрунті такого мовного тригера, як алюзія. Алюзійна імплікатура є імпліцитною пропозицією, що активується у свідомості читача як натяк на відомий культурний денотат – знання, яке входить у пресупозиційний фонд представника німецькомовної культурної спільноти. Автор тексту виходить з того, що читачеві відомий певний факт, подія, текст, слова, твір мистецтва та інше. Залежно від семантичного критерію, виокремлюємо алюзійні імплікатури, денотатами яких є: висловлення, текст, особа, релігійний/міфологічний сюжет, історична подія, витвір мистецтва, народна прикмета/звичай/традиція, географічна назва. За денотативним критерієм алюзійна імплікатура має два типи: 1) пропозиційний смисл, який власне і є культурним денотатом; 2) пропозиційний смисл, який випливає з характеристик культурного денотату. The article establishes the peculiarities of allusive implicatures in R.M. Rilke’s poetic discourse in terms of cognitive and pragmatic poetics methodology. Poetic discourse is considered as a kind of artistic discourse which comprises a cognitive-communicative space created through the text by its author and reader. The implicature in poetic discourse is a component of the meaning hidden in the poetic text and actualized in the reader's mind through language triggers and discursive context. Actualization presents an activation of meaning in the reader’s mind based on the meaning of linguistic units that form certain meanings in discourse. The language units used to trigger the implicature are called implicature triggers. In R.M. Rilke’s poetic discourse, a range of implicatures is actualized through allusion. The allusive implicature is an implicit proposition activated in the reader’s mind as a hint at a known culture denotation – a piece of knowledge which belongs within the presupposition pool of the representative of German speaking cultural community. The author of the text takes as a premise that the reader is aware of a certain fact, event, text, words, work of art etc. Otherwise, the allusive meaning will not be deduced by the reader. By the semantic criterion, we distinguish the allusive implicatures whose denotations are: utterance, text, person, religious / mythological plot, historical event, work of art, folk superstition / custom / tradition, geographical name (city, mountain, constellation). The denotation criterion divides the allusive implicatures into two types: 1) the propositional meaning which actually is a cultural denotation; 2) the propositional meaning which follows from the characteristics of the cultural denotation.
Authors and Affiliations
Вікторія Остапченко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP633347
- DOI -
- Views 113
- Downloads 0
ЕТИМОЛОГІЯ І НЕ ТІЛЬКИ: ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ В РОБОТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
У статті на численних прикладах з англійської та української мов доводиться необхідність для перекладача бути обізнаним в історії виникнення слова чи іншого мовного елементу, мати знання в особливостях його функціонуванн...
РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ПЕРЕКЛАДІВ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ УКРАЇНИ НА НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРЕНАХ
У статті розглядається роль перекладів літературних творів у формуванні іміджу вихідної країни, образу її культури та літератури у читачів цільової культури. Особливо це питання актуальне для України, оскільки західноєвр...
ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ІНОЗЕМНОЇ
В статті розглядаються можливості використання нових інформаційних технологій при викладанні німецької мови, які є важливими аспектами удосконалення та оптимізації навчального процесу, збагачення арсеналу методичн...
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ЗООНІМІВ СЕРЕДНЬОГО ДНІПРО-БУЗЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ
У статті досліджено мотиваційні ознаки, які сприяють номінації тварин. Охарактеризовано основні мотиви при творенні зоонімів: локативний зв’язок (називання тварин за місцем їх народження чи проживання); ситуативний зв’я...
ОНТОЛОГІЯ МОВНОГО ЗНАННЯ
У статті розглядається проблема джерела та походження знання, його класифікації та трактуванні у різних авторів в галузі філософії, психології та когнітивній науці. Встановлюється зв'язок між знанням та іншими поняттями,...