ОНТОЛОГІЯ МОВНОГО ЗНАННЯ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
У статті розглядається проблема джерела та походження знання, його класифікації та трактуванні у різних авторів в галузі філософії, психології та когнітивній науці. Встановлюється зв'язок між знанням та іншими поняттями, такими як: інформація, відомості, свідомість, пам'ять та розуміння. Основними характеристиками знання є такі: 1) знання є результатом процесу пізнання; 2) знання перевіряється практикою; 3) знання — діалектичне поєднання абсолютної й відносної істин; 4) знання — поняття соціальне; 5) знання фіксується за допомогою мови. Серед критеріїв науковості знання звичайно виділяють: логічні критерії науковості знання: несуперечність, повнота, незалежність, логіцизм, формалізм; емпіричні критерії: верифікація, фальсифікація; екстралогічні й неемпіричні критерії: простота, краса, евристичність, когерентність Когнітивне визначення знання доповнюється трьома істотними моментами: 1) знання системне; 2) знання опосередковане пам ’яттю; 3) знання існує й функціонує у вигляді певних структурних одиниць. Окремо характеризується мовне знання як основа пізнавальної та освітньої діяльності індивіда. Запропоновано класифікацію мовного знання в освітньо-пізнавальній діяльності, яка включає фактичне, концептуальне, процедурне та матакогнітивне знання. The article dwells on the problem of knowledge sources, its origin and classification by various authors in philosophy, psychology, and cognitive science. The relationship between knowledge and its relevant notions, such as information, facts, consciousness, memory, and understanding has been established. The basic characteristics of knowledge are as follows: 1) knowledge is a result of cognition, 2) knowledge is verified by practice, 3) knowledge is a dialectic unity of absolute and relative truth, 4) knowledge is a social notion, 5) knowledge is fixed with a help of language. Among the science criteria of knowledge traditionally consistency, completeness, independence, logics, formalism, empiric criteria: verification, falsification; extra logic and non-empiric criteria; simplicity, beauty, heuristics, and coherence are singled out. The cognitive definition of knowledge is completed by three essential moments: 1) knowledge is systemic; 2) knowledge is mediated by memory; 2) knowledge exists and functions in the form of certain structural units. Special emphasis is laid on linguistic knowledge as a means of educational and cognitive activity of a personality. The classification of linguistic knowledge for educational and cognitive activity has been offered. It embraces factual knowledge, conceptual knowledge, procedural knowledge, metacognitive knowledge. Factual knowledge implies the basic elements students must know to be acquainted with a discipline or solve problems in it and includes knowledge of terminology and knowledge of specific details and elements. Conceptual knowledge presupposes the interrelationships among the basic elements within a larger structure that enable them to function together. It includes knowledge of classifications and categories, knowledge of principles and generalizations, and knowledge of theories, models, and structures. Procedural knowledge is about how to do something, methods of inquiry, and criteria for using skills, algorithms, techniques, and methods. It includes knowledge of subject- specific skills and algorithms, knowledge of subject-specific techniques and methods, knowledge of criteria for determining when to use appropriate procedures. Metacognitive knowledge is knowledge of cognition in general as well as awareness and knowledge of one’s own cognition. It presupposes strategic knowledge, knowledge about cognitive tasks, including appropriate contextual and conditional knowledge, and self¬knowledge.
Authors and Affiliations
Василь Бялик
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
У статті розглянуто питання вербалізації мовної картини світу через призму національного менталітету та проаналізовано її інтерпретацію в сучасній лінгвістиці. Досліджено, що мовна картина світу є підсистемою концептуаль...
ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ ТЕКСТОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ TWITTER
У статті розглянуто проблему способів і засобів аранжування текстової комунікації у соціальній мережі Twitter. Актуальність теми зумовлено значним впливом соціальних мереж на сучасний дискурсивний простір. У статті схар...
СУЧАСНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
У статті представлено засоби формування міжкультурної компетентності у вищих навчальних закладах. Розглянуто визначення міжкультурної компетентності та її складники. З-поміж сучасних засобів формування міжкультурної комп...
АНГЛІЦИЗМИ У НІМЕЦЬКІЙ ФАХОВІЙ СУБМОВІ ПЕДАГОГІКИ
Стаття присвячена дослідженню структурних і семантичних особливостей англомовних педагогічних термінів у сучасній німецькій мові. Дібрано корпус англомовних термінів із сучасних німецькомовних педагогічних словників і л...
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРУ В НІМЕЦЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ (НА МАТЕРІАЛІ ЛОКАТИВНИХ МЕРОНІМІВ)
У пропонованій статті досліджуються особливості концептуалізації позначень частин простору (локативних меронімів) в німецькій та англійській мовах, розроблено їх тематичну класифікацію, висвітлюються основні способи розв...