ГУМАНІТАРНЕ МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГА У СВІТОБАЧЕННІ М. М. БАХТІНА

Apply

ГУМАНІТАРНЕ МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГА У СВІТОБАЧЕННІ М. М. БАХТІНА

Journal Title: Український педагогічний журнал - Year 2015, Vol 3, Issue 3

Abstract

★ Розкривається загальна проблема співвідношення раціонального й гуманітарного поглядів на світ, їх взаємодія та взаємне доповнення, що втілюється в науково-практичне завдання розуміння й формування в педагога гуманітарного мислення у тлумаченні М. М. Бахтіна. Діалогічні ідеї останнього дедалі більше проникають у педагогіку, допомагаючи зрозуміти нескінченно-можливу (термін В. С. Біблера) реальність педагогічного процесу. Розуміння й сприймання різних мовних, за М. М. Бахтіним, жанрів і відповідних жанрів мислення педагогом є ще одним аспектом розуміння складності педагогічного процесу. Гуманітарне мислення педагога – це буберівський стан «між». «Між» різноманітними частковими мисленнями фізика, математика, філолога, філософа, окремих особистостей, «між» опозиціями: раціональність-ірраціональність, закономірність-спонтанність, стійкість-нестійкість, детермінізм-індетермінізм, загальне-окреме, унікальне-особливе, однозначне-неоднозначне, лінійне-нелінійне, упорядковане-хаотичне. Діалогічна свідомість і мислення вчителя – це його занурення в одну опозицію і одночасне позаперебування до неї. Більше того, це одночасне занурення в різні опозиції й позаперебування до них. Отже, педагогічний процес не може бути ні тільки раціональним, ні тільки ірраціональним, ні тільки закономірним, ні тільки хаотичним тощо. Це і діалогіка (між-логіка) В. С. Біблера, коли на зміну логіці мислення математика приходить логіка мислення філософа або філолога, коли різні логіки можуть одночасно бути присутніми у мисленні педагога. Це і бахтінське позаперебування, коли вчитель «виходить» зі свого мислення і «входить» у мислення учня, виходить за межі часткового мислення математика або філолога в стан «між» ними. Гуманітарне мислення педагога – це «ненормальне» (у розумінні Т. Куна) мислення, тобто те, що виходить за межі однієї парадигми, це «ненаукове мислення» (в уявленнях В. С. Біблера), тобто те, що виходить за межі конкретної науки. ★ The article deals with the general problem of the relation of rational and humanitarian view on the world, their interaction and complementarity witch results a theoretical and practical understanding of the task and the formation of teacher’s humanitarian thinking according to the interpretation of M.M.Bahtyn. M.M.Bahtin’s dialogic ideas increasingly penetrate the pedagogy helping to understand the infinitely possible (V.S.Bibler’s term) reality of pedagogical process. Understanding and perception of different speech genres, according to M.M.Bahtyn, and related genres of teacher’s thinking is another aspect of understanding the complexity of the educational process. Humanitarian teacher’s thinking - is so called Buber’s state “BETWEEN” (between the various partial thinking of a physicist, a mathematician, a linguist, a philosopher, individuals). This is V.S.Bibler’s dialogic when the philosopher’s and philologist’s logic of thinking comes instead of mathematician’s logic of thinking, when different logics may be simultaneously present in the teacher’s thinking. Also this is Bahtin’s position «out» when the teacher “goes out” of his thinking and “enters” the student’s thinking, goes out of the boundaries of the mathematician’s or philologist’s thinking and enters the state. Humanitarian teacher’s thinking - is “abnormal” (by following T.Kun) thinking, that is something that goes out of the frames of one paradigm, that is “unscientific thinking” (in V.S.Bibler’s submissions), that is something, going out of the specific science frames. Teacher’s humanitarian thinking, according to M.M.Bahtyn, has to deal with the texts, the descriptions in the form of a text, contexts, but not only with definitions, with the lists of the peculiarities, features characterizing the exact sciences. At the same time humanist thinking should always be at the exit of the text, in dialogue with the infinite context that is involved in the text and goes out of the text. Text unlike scientific definitions is rich for its context that can infinitely cover other texts, go beyond their limits, generally have a “per-endless” properties, because there are no exact boundaries for the context, no limits for its “prevalence”, “wideness”, “imagery”. ★ Раскрывается общая проблема соотношения рационального и гуманитарного взглядов на мир, их взаимодействие и взаимное дополнение, что выливается в научно-практическую задачу понимания и формирования у педагога гуманитарного (диалогического) мышления в представлении М. М. Бахтина. Диалогические идеи последнего все больше входят в педагогику, помогая понять бесконечно-возможную (термин В. С. Библера) реальность педагогического процесса. Понимание и принятие различных речевых, по М. М. Бахтину, жанров и соответствующих жанров мышления педагогом является еще одним аспектом понимания сложности педагогического процесса. Гуманитарное мышление педагога – это буберовское состояние «между». «Между» разнообразными частичными мышлениями физика, математика, филолога, отдельных личностей, «между» оппози- циями: рациональность-иррациональность, устойчивость-неустойчивость, детерминизм-индетерминизм, общее-отдельное, однозначное-неоднозначное, линейное-нелинейное, упорядоченное-хаотичное. Диалогическое сознание и мышление учителя – это погружение учителя в одну оппозицию и одновременная вненаходимость к ней. Более того, это одновременное погружение в различные оппозиции и вненаходимость к ним. Значит, педагогический процесс не может быть ни только рациональным, ни только иррациональним, ни только закономерным, ни только хаотичным и т. д. Причем оппозиции в педагогическом процессе сосуществуют на основе принципа «ни слияния – ни разделения». Педагогический процесс – это и диа-логика (между-логика) В. С. Библера, когда на смену логике мышления математика приходит логика мышления философа или филолога, когда различные логики могут одновременно присутствовать в мышлении педагога. Это и бахтинская вненаходимость, когда учитель «выходит» из своего мышления и «входит» в мышление ученика, выходит за пределы частного мышления математика или филолога в состояние «между» ними. Гуманитарное мышление педагога – это «не- нормальное» (в понимании Т. Куна) мышление, то есть то, что выходит за рамки одной парадигмы, это «ненаучное» мышление (в представлениях В. С. Библера), то есть то, что выходит за рамки конкретной науки. ★

Authors and Affiliations

Василь Кушнір

Keywords

гуманітарне мислення; мовний жанр; жанр мислення; діалог; позаперебування; діалогіка; парадигма; наукоучіння; нескінченно-можлива реальність; педагогічний процес; педагог; humanitarian thinking; speech genre; a genre of thinking; dialogue; out existence; dialogics paradigm; science studying; infinitely possible reality; teaching process; teacher; гуманитарное мышление; речевой жанр; жанр мышления диалог; вненаходимость; парадигма наукоучение; бесконечно-возможная реальность; педагогический процесс; педагог

EP ID EP311521
DOI -
Views 135
Downloads 0