ІСТОРІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ ТА ФРАНЦУЗЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ НІМЕЧЧИНИ (XVІІІ–XXI ст.)
Journal Title: Наукові праці. Серія "Історія" - Year 2018, Vol 310, Issue 298
Abstract
Ця стаття є продовженням наукової розвідки з історії романської філології в німець-ких університетах. Окреслене дослідження розширює поняття про означену наукову галузь з врахуванням аспекту історичної хронології. У статті проаналізовано та оха-рактеризовано становлення та розвиток романістики в німецьких університетах (ХVІІI–ХХІ ст.). Найпопулярніша спеціальність філологічного спрямування в німецьких університетах – романістика. Як зазначено в Новому універсальному лексиконі (Bertelsmann): «Романістика – наука про романські мови та літератури». Романістика охоплює такі наукові галузі, зокрема: аргентиністика, баскістика, бразилістика, бре-тоністика, галісістика, далматиністика, іспаністика, італіністика, Кастилія, катала-ністика, Каталонські поля, каталанці, кельтистика, молдовістика, окситаністика, португістика, провансилістика, ретороманістика, романістика, романі – циганська румунська мова, румуністика, сардистика, франкістика. Вона вивчає особливості євро-пейських мов та їхніх діалектів (італійська, іспанська, португальська, французька), за-ймається вивченням мов національних меншин Європи (галісійська, каталанська, окси-танська, ретороманська, сардська мови). «Романські мови походять з вульгарної лати-ни європейських мов; за мовною близькістю їх членують на три групи: 1. Західнороман-ські мови (іспанська, португальська, каталанська, провансальська, французька, рето-романська); 2. Східнороманські мови (італійська, далматинська [мертва мова]), румун-ська; 3. Центральнороманські мови (сардська)». Німецький філолог К. Ман вперше в 1863 р. використав термін «романська філологія». «Університет, вищий навчальний заклад, який в цілому сприяє розвитку науки завдяки дослідженню та навчанню. Відвіду-вання університету передбачає наявність випускних іспитів у середній школі. Щонай-менше через чотири роки по закінченню навчання складаються державні іспити. Зале-жно від різновиду іспиту присвоюються вчені ступені. Назва «університет» прослідко-вується в середньовічному понятті Universitas magistrorrum et scholarium («Організація викладачів та тих, хто навчається»), яка пізніше тлумачилось як Universitas literarum («Цілісність наук»). На початку ХІІІ ст. університет у Парижі, який отримав привілеї від Папи Римського, став вихідним пунктом та взірцем для західних університетів. Саме там почали класифікувати вчені ступені (бакалавр, ліцензіат, магістр, доктор). Пер-ший німецький університет засновано 1348 р. у Празі Карлом ІV».
Authors and Affiliations
N. Melintschuk
MYTHOLOGIZATION AND DEMONIZATION OF B. KHMELNYTSKY’S PERSONALITY AS A FACTOR OF CURRENT POLICY
The figure of Bogdan Khmelnytsky takes the prominent place in the pantheon of Ukrainian heroes. At various stages of Ukrainian history, Hetman was honored with approval characteristics and at the same time was the subjec...
«... TO DIE FOR THE HOMELAND IS NOT DIFFICULT, BUT TO LIVE IN IT IS AN ART ...» – PICTURE OF THE LANDOWNER OF THE NINETEENTH CENTURY
Gentry was a group that had come from a noble state in feudalism and maintained a high status in the period of systemic change leading to the capitalist system. The landowners were the social layer for which the land and...
SINO-US RELATIONS: DURING AND AFTER MAO (1972–2014 YEARS)
The author of the article, analysing the evolution of the American-Chinese relations of the newest time, examines the USA and China as basic subjects of modern international relations in their fight for the place of lead...
REFORMING OF THE SCHOOL EDUCATION OF NATIONAL MINORITIES IN THE SOUTH OF UKRAINE IN THE 1920 s
We have analyzed the essence of the «korenization» policy to the reformation and development of school educa-tion among the national minorities of the South of Ukraine in the 1920s. The total number of national schools i...
REVIEW OF THE MONOGRAPH SROGOSZ T. MIĘDZY WOJNĄ A MODERNIZACJĄ. STUDIA Z DZIEJÓW KRESÓW POŁUDNIOWO-WSCHODNICH RZECZYPOSPOLITEJ W XVII–XVIII WIEKU. – CZĘSTOCHOWA : WYD. AKAD. IM. J. DŁUGOSZA, 2016. – 267 S.
/