Погляди М. Пирогова на літературну бесіду як форму навчання словесності (середина ХІХ століття)
Journal Title: Психолого-педагогічні проблеми сільської школи - Year 2016, Vol 55, Issue 1
Abstract
У статті здійснено аналіз поглядів на проблеми розвитку теорії і практики словесності та значення літературної бесіди як форми навчання словесності Миколи Івановича Пирогова – непересічного вченого (заслужений ординарний професор Петербурзької медико-хірургічної академії, доктор медицини і хірургії, академік, почесний член Київського університету Св. Володимира), вдумливого лікаря, педагога, видатного громадського та державного діяча. Новий етап розвитку літературних бесід був пов’язаний з періодом перебування М. Пирогова на посаді попечителя Київського учбового округу. Досвід широкого творчого задуму з проведення бесід був викладений педагогом у восьми параграфах «Правил о беседах» (1858 р.). The article analyzes views on issues of theory and practice literature and important literary conversation as a form of teaching literature Nikolai Ivanovich Pirogov – conspicuous scientist (honored ordinary professor of the St. Petersburg Medical-Surgical Academy, Doctor of Medicine and Surgery, academician, honorary member of the Kiev University St. Vladimir ), thoughtful doctor, a teacher, an outstanding statesman and public. The new stage of development of literary conversation was associated with the period of stay Pirogov as trustee of the Kiev school district wide experience with the creative idea of talks was described as a teacher in the eight paragraphs of «Rules of Beseda» (1858). Personified historical and pedagogical studio connected with the life and education of human activities, research of educational achievements, establishing its role in the history of pedagogy.
Authors and Affiliations
Людмила Новаківська
Keywords
Related Articles
- EP ID EP233784
- DOI -
- Views 151
- Downloads 0
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СИСТЕМАТИЧНОСТІ У ШКІЛЬНОМУ ВИВЧЕННІ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ПОСТМОДЕРНІЗМУ
Навчальний процес повинен відповідати чітко визначеним вимогам та бути структурованим. Вивчення літератури, зокрема літературних творів українського постмодернізму має проводитися з дотриманням принципу системності. Це...
ПОТЕНЦІАЛ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХОРЕОГРАФІЇ ЗАСОБАМИ ПОЗААУДИТОРНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
У статті здійснено теоретичний аналіз потенціалу хореографічного мистецтва. Для цього уточнено сутність понять «потенціал» та «мистецтво». Предметом дослідження стає педагогічний та мистецтвознавчий потенціал мистецтва т...
ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
У статті окреслено особливості професійної підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва у процесі вивчення традиційної української вишивки. Розкривається методика та технологічні прийоми вивчення мистецтва виши...
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
У статті розглядається специфіка засвоєння іноземної мови молодшими школярами та методичні прийоми для підвищення його ефективності Обґрунтовано необхідність врахування психологофізіологічних особливостей учнів початкови...
РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ: МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ
У статті визначено методологічні орієнтири розвитку сучасної музейної педагогіки в Україні на основі використання ретроспективного методу та методу наукової екстраполяції. Доведено, що музейна педагогіка значно посилила...