ХУДОЖНІЙ ТЕКСТ ЯК ПОЛЕ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ СЕМАНТИКИ ПОХІДНИХ ДІЄСЛІВ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
У статті проаналізовано семантику похідних дієслів з невідокремлюваним префіксом be- у художньому тексті, адже похідне слово має можливість відображати чи описувати ситуацію із необхідним ступенем повноти, точності, детальності. Деривати у формально-семантичній структурі тексту забезпечують семантичну компресію, що криється у їх здатності виражати семантику, співмірну зі значенням синтаксичних одиниць, а також граматичну перекатегоризацію ознакових значень, що уможливлює для них нові комунікативні функції. Похідне слово, порівняно з простим, непохідним, вносить більше інформації через свою вмотивованість, через наявність у ньому додаткового компонента, який саме несе цю інформацію. Комплексний характер значення словотвірних одиниць, семантико-функціональна кореляція більшості похідних слів із відповідними синтаксичними структурами зумовлюють можливість і необхідність використання вторинних найменувань. Похідне слово виконує в семантичній структурі тексту функції економії, раціональної подачі інформації. Постійне поповнення лексики тієї чи іншої мови похідними словами є придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв’язку з розвитком суспільства. Особливо широкі перспективи відкриває вивчення семантичної структури у контексті нового похідного слова, яке здатне фіксувати безпосередній акт словотворення, а також інтерпретувати вжите у ньому новоутворення. The article analyzes the semantics of derivatives of verbs with an indefinite prefix be- in a literary text, because the derivative word has the ability to display or describe a situation with the required degree of completeness, accuracy and detail. Derivatives in formal and semantic structure of text provide semantic compression, which lies in their ability to express semantics, commensurate with the value of syntactic units, as well as grammatical re-categorization of sign values, which provides for them new communicative functions. A derivative word, in comparison with simple, underived, introduces more information because of its motivation, because of presence in it of additional component that carries this information. The complex character of meaning of word-building units, semantic and functional correlation of most derivative words with the corresponding syntactic structures, predetermines the possibility and need for the use of secondary names. This is due to the fact that the derivative word performs in the semantic structure of the text the function of economy, rational submission of information, helps to avoid grammatical cumbersomeness and syntactic complication. Continuous replenishment of vocabulary of a given language with derivative words serves as a very suitable material to study the ways of language functioning, its connection with the development of society. A particularly broad perspective opens the study of semantic structure in the context of a new derivative word, which can capture the direct act of word formation, as well as interpret the use of neologisms in it. A word acquires its complete meaning just in the text, the derivative word with prefix deals also his semantic in the text. The role of the derivative word in the process of generating the text lies in its purpose – to be a means of text nominations.
Authors and Affiliations
Наталія Деркевич
Keywords
Related Articles
- EP ID EP635389
- DOI -
- Views 75
- Downloads 0
TEXTKOMPETENZ ALS BESTANDTEIL DER SPRACHKOMPETENZ
Статтю присвячено питанням текстової компетенції (ТК) як ключової компетенції на занятті з іноземної мови. У науковій праці описано, яку роль відіграє ТК з-поміж інших мовних компетенцій (граматичної, ілокутивної, соціол...
НІМЕЦЬКИЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ КОНЦЕПТ GÖNNEN У КРОСКУЛЬТУРНОМУ ВИСВІТЛЕННІ: ЕТНОУНІКАЛЬНІ СМИСЛИ
Пропонована стаття присвячена виявленню етноунікальних смислів німецького лінгвокультурного концепту GÖNNEN на тлі зіставлення з його смисловими корелятами у британській, українській та російській лінгвокультурах. На осн...
АЛЮЗІЙНІ ІМПЛІКАТУРИ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ
У статті встановлюються особливості алюзійних імплікатур у поетичному дискурсі Р.М. Рільке з методологічних позицій когнітивної прагмапоетики. Під поетичним дискурсом розуміємо мовленнєво-мисленнєвий простір, що створюєт...
ДЕФІНІЦІЙНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ ГУМАНІЗМ, ПЛЮРАЛІЗМ, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ
У статті здійснено огляд лінгвістичних поглядів вітчизняних та зарубіжних мовознавців на когнітивну структуру концепту. Здійснено контекстуально-інтерпретаційний аналіз прикладів мовної вербалізації лексем гуманізм, плюр...
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДЕМОКРАТІЯ В ПРОГРАМНИХ ВИСТУПАХ ПРЕЗИДЕНТА ОБАМИ І ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА КАМЕРОНА: ЛІНГВОРИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто вербалізацію концепту ДЕМОКРАТІЯ у програмних промовах президента Обами й прем’єр-міністра Камерона в лінгвориторичному аспекті. Спочатку визначено поняття “концепту” та його будову, а також реконстру...