Репродуктивная Эндокринология

Репродуктивная Эндокринология

Basic info

  • Publisher: Publishing House TRILIST
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Sep/28

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext:
  • Time from submission to publication: weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 2011
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '70' articles

Коррекция гормонального дисбаланса у пациенток с диффузными формами мастопатии – основа патогенетической терапии и онкопрофилактики

Коррекция гормонального дисбаланса у пациенток с диффузными формами мастопатии – основа патогенетической терапии и онкопрофилактики

Authors: Н. Косей
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Физиологические процессы клеточного деления, происходящие в тканях нелактирующей МЖ, являются ответом на циклические изменения уровня эстрогенов и прогестерона, выделяемых яичниками. Нарушение баланса между эстрогенами и прогестероном у женщин репродуктивного возраста может стать причиной дисгормональных гиперплазий МЖ (ДГМЖ). Циклическая форма масталгии опасна не только своими проявлениями, но и наличием доказанной связи с повышенным риском рака МЖ (РМЖ).</p><p>В частности, в крупном когортном исследовании, проведенном во Франции, было показано, что у женщин, страдавших от циклической масталгии более 3 лет и не получавших лечения, риск РМЖ был повышен в 5 раз по сравнению с женщинами, ее не имевшими. В 2016 году мета-анализ ряда публикаций подтвердил, что использование эстрогенов</p><p>с микронизированным прогестероном ассоциировано с более низким риском РМЖ по сравнению с синтетическими прогестагенами. Установлено, что дефицит прогестерона создает условия для неконтролируемой пролиферации в тканях МЖ и способствует развитию фиброзно-кистозной болезни (ФКБ).</p><p>Применение трансдермального геля прогестерона позволяет сбалансировать избыточные эффекты эстрогенов в отношении МЖ, в первую очередь устраняя избыточную проницаемость тканевых капилляров, митотическую активность клеток млечных протоков и болезненное растяжение ткани МЖ. Исследования показали, что при применении геля с прогестероном (Прожестожель®) отмечается снижение митотической активности в нормальных клетках долькового эпителия МЖ. Антипролиферативное действие геля Прожестожель® реализуется при его использовании в непрерывном режиме – каждый день цикла, включая дни менструации.</p><p>Ретроспективное исследование эффективности применения геля Прожестожель® в режиме монотерапии при ФКБ показало, что на фоне местной терапии гелем с прогестероном наблюдалось статистически значимое снижение и исчезновение масталгии, мастодинии, уменьшение среднего размера и числа кист. Прожестожель® при курсовом лечении снижает маммографическую плотность МЖ, которая также рассматривается в качестве самостоятельного и крайне значимого фактора риска РМЖ. Локальное применение геля с прогестероном дает возможность избежать многих ненужных хирургических операций по удалению кист.</p>

Keywords: рак молочной железы, фиброзно-кистозная болезнь, прогестерон, Прожестожель
Современные методы лечения воспалительных заболеваний шейки матки у женщин репродуктивного возраста. Обзор литературы

Современные методы лечения воспалительных заболеваний шейки матки у женщин репродуктивного возраста. Обзор литературы

Authors: А. Дубчак
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье описаны современные взгляды на проблему воспалительных заболеваний шейки матки – цервицита с наличием эктопии, эрозии, эктропиона или без них. Сделан акцент на том, что развитие заболевания происходит вследствие двух причин: постоянное действие (персистенция) возбудителя – этиология воспаления; повышенная концентрация провоспалительных цитокинов – фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 – патогенез воспаления. Цитокин-индуцированная активация и выход лейкоцитов из сосудистого русла приводит к повреждению тканей, развитию клинических проявлений воспаления, способствует хронизации процесса и возникновению рецидивов. Поэтому рациональная терапия воспалительных заболеваний шейки матки должна быть комплексной и включать в себя этиотропный и патогенетический компонент.</p><p>При выборе этиотропной терапии следует учитывать возрастающую устойчивость возбудителей к основным актимикробным препаратам. При этом резистентность к нитрофуранам возникает крайне редко. Нифуратель (Макмирор Комплекс) – нитрофуран последнего поколения, единственный препарат данной группы для местного применения в гинекологии, обладает выраженным бактерицидным эффектом против широкого спектра возбудителей (бактерии, грибы, простейшие) и обеспечивает надежную эрадикацию микроорганизмов. В препарате Макмирор Комплекс в виде вагинального крема выраженный бактерицидный эффект нифурателя сочетается с высокой текучестью и выраженными адгезивными свойствами карбомерной основы крема, что обеспечивает надежное покрытие шейки матки и высокую концентрацию действующего вещества в очаге поражения.</p><p>В качестве патогенетической терапии воспаления рекомендован бензидамина гидрохлорид (Тантум Роза<strong>R</strong>) – единственное местное нестероидное противовоспалительное средство в гинекологии, которое обеспечивает мощное угнетение синтеза провоспалительных цитокинов – фактора некроза опухоли и интерлейкина-1 – уже на самых ранних этапах. Таким образом, комбинированная терапия Макмирор Комплекс вагинальный крем (нифуратель) и Тантум Роза<strong>R </strong>(бензидамина гидрохлорид) осуществляет комплексное влияние на этиологию и патогенез заболевания, обеспечивает убедительное клиническое выздоровление и предупреждение рецидивов при воспалительных заболеваниях шейки матки.</p>

Keywords: цервицит, эктопия и эрозия шейки матки, этиология и патогенез воспаления, бензидамина гидрохлорид, Тантум Роза, нифуратель, Макмирор Комплекс
Гемостаз и женские половые гормоны

Гемостаз и женские половые гормоны

Authors: О. Ефименко, И. Родионова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Современная тенденция к увеличению продолжительности жизни диктует необходимость тщательного изучения заболеваний, обусловленных возрастом, и поиска путей их профилактики. В обзоре рассмотрены современные представления о патогенезе нарушений коагуляции у женщин и участии в нем эндогенных и экзогенных половых гормонов. Анализ результатов исследований последних лет демонстрирует все еще существующие значительные противоречия в отношении влияния эндогенных женских половых гормонов на развитие тромботических событий. В контексте связи тромбоэмболических осложнений с приемом современных гормональных препаратов, в частности комбинированных гормональных контрацептивных средств, все большее внимание оказывается влиянию генетически детерминированных тромбофилий, однако возможность рутинного применения этих препаратов с целью снижения рисков все еще до конца не определена.</p><p>На сегодняшний день последние клинические исследования подтверждают пользу раннего применения эстроген-гестагенной менопаузальной гормональной терапии с целью замедления темпов развития атеросклероза и первичной профилактики сердечно-сосудистой патологии у женщин в ранней менопаузе. При этом исследователи выдвигают временную теорию применения менопаузальной гормональной терапии (раннее начало ее применения от возникновения менопаузы обеспечивает наилучшее протекторное действие гормонов на сосудистую стенку) как залог успешной профилактики сердечно-сосудистых заболеваний.</p><p>Правильно выбранная тактика профилактических мероприятий для конкретной гинекологической больной позволяет в значительной мере снизить риск возникновения тромбоэмболических осложнений, предупредить развитие синдрома диссеминированного внутрисосудистого свертывания или, по крайней мере, уменьшить степень его выраженности, сокращает сроки лечения, уменьшает заболеваемость и смертность, вызванные данной патологией. Строгий индивидуальный подход и целенаправленная профилактика, если она будет проводиться во всех лечебных учреждениях и на всех этапах ведения беременных и гинекологических больных, может в значительной степени снизить частоту этих грозных осложнений.</p>

Keywords: эстрогены, прогестерон, венозная тромбоэмболия, артериальный тромбоз, гормональная контрацепция, менопаузальная гормональная терапия, тромбофилия
Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок із СПКЯ

Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок із СПКЯ

Authors: Л. Калугіна, Т. Татарчук
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Метою дослідження, результати якого викладено у статті, було вивчення можливостей використання полікомпонентного засобу, що містить D-кіро-інозитол, при синдромі полікістозних яєчників.</p><p>Проведено порівняльне проспективне дослідження за участю 60 пацієнток репродуктивного віку, які страждали на синдром полікістозних яєчників (фенотип А). Критеріями включення в дослідження були: підтверджений діагноз синдром полікістозних яєчників з наявністю збільшення яєчників та оліго/ановуляцією і підвищеним рівнем яєчникових андрогенів; індекс маси тіла від 26 до 30 кг/м<sup>2</sup>. Із дослідження були виключені пацієнтки з важкою ендокринною і соматичною патологією.</p><p>Жінки у віці 18–35 років знаходилися на амбулаторному лікуванні у відділенні ендокринної гінекології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». Методом випадкової вибірки пацієнтки були розподілені на 2 групи по 30 осіб. Протягом 6 місяців пацієнтки основної групи застосовували по 1 таблетці 2 рази на добу комплексний засіб Protalis, що містив D-кіро-інозитол, рекомендований для нормалізації функціонування яєчників та стимуляції спонтанної овуляції при синдромі полікістозних яєчників, покращення стану ооцитів, а також сприяння зменшенню оксидативного і запального стресу, зниженню рівня загального тестостерону та підвищенню фертильності. Пацієнтки контрольної групи отримали рекомендації з дієтичного харчування та фізичного навантаження.</p><p>Аналіз результатів терапії показав відновлення в основній групі регулярних овуляторних менструальних циклів у 53,33% випадків, зниження частоти андрогенозалежних дерматопатій на 50%, нормалізацію маси тіла та достовірне зниження рівнів андрогенів. Крім того, відмічено позитивний вплив на такі метаболічні показники, як індекс НОМА та рівень гомоцистеїну.</p><p>Результати проведеного дослідження дозволяють рекомендувати використання курсової терапії Protalis (D-кіро-інозитол та синергісти) для відновлення овуляторних менструальних циклів, а також як засіб профілактики метаболічних порушень у жінок із синдромом полікістозних яєчників та надмірною вагою.</p>

Keywords: СПКЯ, інсулінорезистентність, гіперандрогенія, D-кіро-інозитол, DCI
Прогнозування розвитку важких форм ендометріозу в жінок репродуктивного віку

Прогнозування розвитку важких форм ендометріозу в жінок репродуктивного віку

Authors: Н. Захаренко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті описується алгоритм прогнозу розвитку важких форм ендометріозу та математична модель прогнозування важкості цієї патології, використовувані задля виділення груп ризику і своєчасного проведення профілактичних заходів. Застосування цього методу дає можливість прогнозувати не лише факт виникнення патології, а й ступінь ймовірності її виникнення.</p><p>Було обстежено 123 жінки репродуктивного віку, з них 79 – з важкими формами ендометріозу та 44 здорові жінки. Методом покрокового дискримінантного аналізу визначено 8 із 65 чинників, які найбільше впливали на виникнення ендометріозу важкого ступеня: наявність хронічного стресу в житті, особливо в пубертатний період, несприятливі екологічні умови проживання, раннє менархе, прояви дисменореї, захворювання кишково-шлункового тракту, аборти в анамнезі, хірургічне втручання та запальні захворювання репродуктивної системи.</p><p>Чутливість алгоритму прогнозування важкої форми ендометріозу в дослідній ретроспективній вибірці склала 89,87%: із 79 жінок з ендометріозом у 71 виникнення важкої його форми було спрогнозовано з високим або середнім ступенем імовірності. Точність для групи високого ризику виникнення важкої форми ендометріозу становила 94,1%, середнього – 84,8%, а загальна точність системи склала 83,75%: з 80 жінок, у яких прогнозувався ендометріоз важкого ступеня з високим або середнім ступенем імовірності, він реально спостерігався у 67. Із 43 пацієнток, в яких виникнення ендометріозу не прогнозувалось, у 39 його дійсно не було, тобто для групи низького ризику точність прогнозу становила 90,69%. Із 87 жінок контрольної групи, в яких було діагностовано ендометріоз важкого ступеня, у 80 (91,95%), за даними прогнозу, очікувалось його виникнення з високим або середнім ступенем імовірності, що підтверджує високу чутливість прогностичної системи.</p><p>Розроблений алгоритм та математична модель прогнозування важкої форми ендометріозу є високоінформативними і дають можливість формувати групи ризику розвитку захворювання з урахуванням ступеня імовірності його виникнення для завчасного проведення індивідуалізованих профілактичних заходів.</p>

Keywords: ендометріоз, профілактика, прогнозування
Сучасні стратегії клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D в практиці акушера-гінеколога

Сучасні стратегії клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D в практиці акушера-гінеколога

Authors: О. Булавенко, Т. Татарчук, Д. Коньков
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Низькі концентрації вітаміну D діагностуються у значної частини сучасного населення багатьох країн світу. Багато захворювань людей різних вікових категорій безпосередньо пов’язані з дефіцитом вітаміну D. Встановлено вплив рівня вітаміну D на репродуктивну функцію як у чоловіків, так і в жінок. Встановлено, що низький рівень вітаміну D у жінок порушує гіпоталамо-гіпофізарну регуляцію, що призводить до розладу оваріально-менструального циклу.</p><p>Недостатність 25(ОН)D призводить до патології імунної регуляції в Т- та В-лімфоцитах, що є патогенетичною ланкою розвитку ендометріозу. Крім того, зниження рівня вітаміну D пов’язане із виникненням лейоміоми матки. Через синтез кателіцидинів вітамін D підтримує нормоценоз піхви, тому зниження його рівня призводить до бактеріального вагінозу.</p><p>Численними епідеміологічними дослідженнями доведено, що низькі концентрації вітаміну D у матері впливають на показники здоров’я її дитини. Ускладненнями вагітності при низькому рівні вітаміну D є прееклампсія, гестаційний діабет та передчасні пологи. Доведено, що призначення вітаміну D жінкам під час вагітності зменшує частку кесаревого розтину в пологах. Численні автори доводять роль вітаміну D у патогенетичному ланцюзі синдрому полікістозних яєчників. Встановлено, що під час менопаузи внаслідок порушення стероїдогенезу відзначається втрата кісткової маси через недостатність вітаміну D. Визнано, що наведені у статті терапевтичні схеми призначення препарату вітаміну D не є шкідливими і можуть мати як короткострокові, так і довгострокові позитивні клінічні ефекти для здоров’я людини.</p><p>Своєчасна корекція дефіциту вітаміну D стає дуже важливою у вирішенні репродуктивних проблем. У статті основна увага приділяється проблемі корекції рівня вітаміну D в різних групах жіночого населення. Терапія жінок із дефіцитом вітаміну D і профілактичне застосування вітаміну D є безпечними і рекомендуються для всіх вагітних або жінок, що годують груддю.</p>

Keywords: вітамін D, репродуктивна система, СПКЯ, ендометріоз, лейоміома, прееклампсія, безпліддя
Пренатальная диагностика случая муковисцидоза в сочетании с герпетической инфекцией у родителей с неотягощенным семейным анамнезом

Пренатальная диагностика случая муковисцидоза в сочетании с герпетической инфекцией у родителей с неотягощенным семейным анамнезом

Authors: Н. Веропотвелян, Ю. Погуляй, И. Суховицкая, О. Береза, А. Пелых
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Муковисцидоз (МВ) – хроническое генетическое заболевание, которое поражает экзосекреторные железы, отвечающие за производство слизи и пота, а также дыхательную, пищеварительную и репродуктивную системы. В статье изложена краткая характеристика МВ, освещены особенности внутриутробных проявлений и дифференциальная диагностика с другими состояниями.</p><p>В большинстве случаев пренатальная диагностика МВ предлагается семье, уже имеющей детей с этим заболеванием. Что касается проспективной пренатальной диагностики МВ в семьях с неотягощенным анамнезом, а также у супружеских пар с установленным статусом гетерозиготного носительства мутаций в гене CFTR, то в мировой литературе она представлена преимущественно спорадическими случаями. Во всех остальных случаях пренатальная диагностика МВ основана на ультразвуковой детекции гиперэхогенности кишечника. Гиперэхогенный кишечник наблюдается у 50–75% плодов с МВ. Частота внутриутробного инфицирования при гиперэхогенном кишечнике у плода варьирует от 0 до 10%. Спектр перинатальных инфекций при этом чаще всего представлен цитомегаловирусом, герпесом, сифилисом, токсоплазмозом, краснухой и парвовирусом В19. В амниотической жидкости во втором триместре содержится два основных фермента (щелочная фосфатаза и гамма-глутамилтранспептидаза), снижение уровня которых является надежным маркером МВ.</p><p>В работе представлен клинический случай пренатальной диагностики МВ в сочетании с внутриутробным инфицированием вирусом простого герпеса в 20 недель беременности у плода с гиперэхогенным кишечником в семье с неотягощенным анамнезом. При исследовании амниотической жидкости выявлено снижение показателей щелочной фосфатазы и гамма-глутамилтранспептидазы, мутация CFTR delF508 в гомозиготном состоянии и участки ДНК, гомологичные вирусу простого герпеса I,II у плода с нормальным кариотипом. Учитывая неблагоприятный морбидный прогноз, по желанию семьи плод с МВ был элиминирован на 22 неделе беременности. При аутопсии у плода женского пола отмечены характерные проявления МВ. Последующее обследование обоих родителей подтвердило у них гетерозиготное носительство данной мутации. Семье рекомендовано обязательное проведение пренатальной диагностики при последующих беременностях.</p>

Keywords: муковисцидоз, гиперэхогенный кишечник плода, внутриутробное инфицирование, инвазивная пренатальная диагностика, дигестивные энзимы в амниотической жидкости
Сучасні підходи до преіндукційної підготовки шийки матки до пологів міфепристоном

Сучасні підходи до преіндукційної підготовки шийки матки до пологів міфепристоном

Authors: О. Кравченко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті розглядаються сучасні підходи до застосування міфепристону з метою підготовки шийки матки до пологів. Наведено результати обстеження 222 пацієнток в терміні вагітності 37–42 тижні гестації, яким перорально призначався міфепристон по 200 мг з інтервалом 24 години протягом 2 днів.</p><p>Критерії включення в дослідження: вік вагітної 18–40 років, самостійне настання вагітності, одноплідна вагітність, головне передлежання, наявність інтактних плідних оболонок; відсутність протипоказань до застосування міфепристону. Перед підготовкою шийки матки до пологів проводилась оцінка стану матері та плода, яка включала клінічні обстеження та проведення кардіотокографії перед преіндукцією, а також кардіотокографічний контроль в динаміці.</p><p>Перед прийомом міфепристону шийка матки була оцінена як «незріла» у 60,3% вагітних, у 39,6% пацієнток вона була «недостатньо зрілою». Після прийому першої таблетки міфепристону в 44,6% вагітних на тлі вже «зрілої» шийки матки розвинулась самостійна пологова діяльність. Розвиток пологової діяльності відбувся у 32,3% вагітних протягом 12 годин після прийому препарату, у 26,3% – в інтервалі від 12 до 24 годин, у 46,5% – пізніше, ніж за 24 години. Решта 55,4% пацієнток потребували призначення другої таблетки міфепристону, після чого шийка матки стала «зрілою» у 69,1% пацієнток, з яких у 90,6% жінок розвинулась самостійна пологова діяльність.</p><p>В результаті дослідження доведено, що застосування міфепристону є високоефективним методом підготовки організму вагітної до пологів, ефективність викликання пологів при цьому становить 79,3%. Преіндукція пологів міфепристоном в терміні більше 41 тижня є менш ефективною стосовно дозрівання шийки матки та розвитку регулярної пологової діяльності, що дозволяє характеризувати гестаційний термін 40–41 тиждень як оптимальний для підготовки шийки матки до індукції пологів. Застосування міфепристону не призводить до негативного впливу на стан плода.</p>

Keywords: вагітність, преіндукційна підготовка, фактори ефективності, міфепристон
Предиктори розвитку плацентарної дисфункції та методи її корекції в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації

Предиктори розвитку плацентарної дисфункції та методи її корекції в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації

Authors: О. Кравченко, І. Бойко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті розглядається роль ретрохоріальних гематом в гестаційному процесі з метою прогнозування ризику розвитку плацентарної дисфункції, а також подальшого перебігу вагітності. Ретрохоріальні гематоми є безпосередньою причиною гіпоплазії хоріона та порушення його гемодинаміки, що збільшує ризики виникнення плацентарної дисфункції, материнських та перинатальних ускладнень.</p><p>Мета дослідження – визначити предиктори розвитку плацентарної дисфункції та розробити заходи її профілактики і лікування в пацієнток із ретрохоріальною гематомою в І триместрі гестації.</p><p>Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 58 вагітних із ретрохоріальною гематомою в І триместрі (основна група) та 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Всім вагітним було проведено стандартне клініко-лабораторне обстеження. При ультразвуковому дослідженні прицільно оцінювали об’єм ретрохоріальної гематоми, її локалізацію, а також визначали куприково-тім’яний розмір ембріона, частоту серцебиття, об’єм плідного яйця, середньо-внутрішній діаметр жовточного мішка, васкуляризацію жовтого тіла, стан гемодинаміки в міометрії. При трансвагінальному ультразвуковому дослідженні за допомогою спеціальної тривимірної програми VOCAL проводився підрахунок об’єму хоріона, оцінка його судинної системи.</p><p>Результати. Предиктори розвитку плацентарної дисфункції при відшаруванні хоріона в І триместрі гестації пов’язані не тільки з об’ємом та локалізацією ретрохоріальної гематоми, а й, в першу чергу, зі станом екстраембріональних структур.</p><p>Зниження васкуляризації хоріона, його гіпоплазія, патологічний характер кровоплину в жовтому тілі, а також порушення гемодинаміки в міометрії створюють високі ризики розвитку плацентарної дисфункції та погіршують прогноз вагітності. Розроблені профілактичні заходи включають 3 етапи лікування, медикаментозні засоби, спрямовані не тільки на зупинку кровотечі, а й на ефективне відновлення мікроциркуляції та забезпечення адекватних умов для проходження другої хвилі інвазії трофобласта.</p><p>Висновки. Запропонована триетапна коригуюча терапія сприяє нормалізації матково-хоріального кровотоку, відновленню ефективних ембріо-хоріальних взаємовідносин та значно зменшує частоту розвитку плацентарної дисфункції в подальшому.</p>

Keywords: предиктори, плацентарна дисфункція, ретрохоріальна гематома, лікування
Роль докозагексаеновой кислоты в питании беременных и кормящих женщин

Роль докозагексаеновой кислоты в питании беременных и кормящих женщин

Authors: Н. Шилина
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье приведены сведения о свойствах и функциях докозагексаеновой кислоты (ДГК) – длинноцепочечной полиненасыщенной жирной кислоты, принадлежащей к семейству ω-3 жирных кислот. ДГК, наряду с арахидоновой кислотой, является основным строительным материалом клеточных мембран головного мозга и зрительного анализатора. В период активного роста мозга плода и младенца – в третьем триместре беременности и во время грудного вскармливания – ДГК является условно эссенциальной жирной кислотой для ребенка и должна поступать в адекватном количестве через плаценту и с грудным молоком матери, что возможно лишь при наличии ее достаточных запасов в организме беременной и кормящей женщины.</p><p>По рекомендации международного научного сообщества, женщины должны потреблять не менее 200 мг в день ДГК в период беременности и лактации. Приведены данные научных исследований, подтверждающие положительное влияние дополнительного поступления ДГК в организм беременных и кормящих женщин на психомоторное развитие и зрительную функцию их детей. Обоснованы преимущества приема женщинами готовых препаратов ДГК в период беременности и лактации.</p>

Keywords: докозагексаеновая кислота, беременность, лактация, психомоторное развитие, зрение, Femibion Natalcare II
Новые возможности в комбинированной терапии папилломавирусной инфекции

Новые возможности в комбинированной терапии папилломавирусной инфекции

Authors: Л. Осипова, А. Суханова, Е. Соколова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье представлены результаты изучения эффективности и опыта применения противовирусного и иммуномодулирующего препарата Гропринозин (inosine pranоbex) в комплексном лечении папилломавирусной инфекции у женщин. Рассмотрены результаты иммунологических исследований. На основании проведенных исследований установлено, что включение Гропринозина в комплексную терапию данной категории больных способствует повышению иммунологической реактивности организма, улучшению клинического течения заболевания, значительному уменьшению рецидивов.</p>

Keywords: иммуномодуляция, inosine pranоbex, иммунная система, папилломавирусная инфекция, Гропринозин
Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов

Предменструальный синдром и качество жизни женщины. Эффективность фитопрепаратов

Authors: В. Прилепская, Э. Довлетханова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 39
(0 downloads)
Abstract

<p>Предменструальный синдром (ПМС) – патологический симптомокомплекс, который значительно снижает качество жизни женщины. Его этиология и патогенез до настоящего времени изучены недостаточно, но определены направления в диагностике, лечении и профилактике, которым необходимо следовать.</p><p>Лечение ПМС должно быть дифференцированным, учитывающим состояние общего и репродуктивного здоровья женщины, сопутствующие заболевания, степень тяжести ПМС, переносимость терапии и т. д.</p>

Keywords: предменструальный синдром, ПМС, качество жизни, витекс священный, Vitex agnus-castus, Мастодинон, Циклодинон
«Репродуктивна ендокринологія» – перше спеціалізоване медичне видання, що використовує технологію «доповненої реальності»

«Репродуктивна ендокринологія» – перше спеціалізоване медичне видання, що використовує технологію «доповненої реальності»

Authors: В. Цимбалюк, Т. Татарчук
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Бурхливий розвиток інформаційних технологій дав поштовх модернізації освітньої системи загалом і в медицині зокрема. Нове тисячоліття ознаменувалося появою програм, які змогли алгоритмізувати й систематизувати терабайти інформації з різних джерел, адаптувати й перевести масиви інформації в прості, доступні для сприйняття візуальні об’єкти. Саме на цьому й побудована технологія доповненої реальності (Augmented Reality, AR). AR – термін, що позначає всі проекти, спрямовані на доповнення реальності будь-якими віртуальними елементами.</p><p>Друковані видання є окремим напрямком для використання доповненої реальності. В пресі ця технологія знайшла своє місце в поданні актуальних новин, репортажах, інтерв’ю, рекламі та ін. Однак на сьогодні жоден медичний журнал у світі не використовує доповнену реальність. І тільки видання НМАПО ім. П.Л. Шупика та НАМН України, зокрема журнал «Репродуктивна Ендокринологія», ВПЕРШЕ починають програму застосування AR для своїх друкованих матеріалів.</p><p>В журналі «Репродуктивна Ендокринологія» лікар зможе першим не тільки в Україні, а й у світі за допомогою смартфона не лише прочитати про патологію та побачити звичайне фото, а й відтворити відео процесу діагностики або лікування, розглянути зображення в об’ємному тривимірному вигляді. Завдяки AR-технології окремі статті журналу зі спеціальною позначкою дозволять розширити читацькі можливості в отриманні та сприйнятті інформації.</p><p>Технологія AR працює за дуже простим алгоритмом:</p><p>1. Для початку необхідно завантажити програму Accemedin AR на свій смартфон. Ви можете самостійно знайти її на сайтах AppStore для iOS і Google Play для Android або відсканувати QR-код і перейти за посиланням.</p><p>2. Перед запуском програми потрібно переконатися, що на смартфоні працює камера.</p><p>3. Запустивши програму, наводьте камеру на об’єкт зі спеціальною позначкою і переглядайте інформацію у доповненій реальності.</p>

Keywords: журнал «Репродуктивна Ендокринологія», доповнена реальність, AR-технології, Accemedin AR, AppStore, Google Play, QR-код
Що ми знаємо про жіночність майбутнього

Що ми знаємо про жіночність майбутнього

Authors: Ю. Антипкін, Т. Татарчук, О. Єфименко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Рівень обізнаності щодо проблем збереження здоров’я та якості життя в менопаузі є вкрай важливим питанням не лише серед жінок відповідного віку, але й серед лікарів різних спеціальностей. Заснований з ініціативи фахівців ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України ім. академіка О.М. Лук’янової» соціально-інформаційний проект «Жіночність майбутнього» (“Femininity of the Future”) спрямований саме на оцінку стану здоров’я, обізнаності та періодичності обстеження жінок, старших за 40 років; привернення їхньої уваги до необхідності регулярного обстеження і застосування сучасних медичних засобів та технологій, виявлення групи високого кардіоваскулярного ризику та ризику розвитку онкологічної патології і складання відповідних реєстрів, підвищення рівня знань серед лікарів різних спеціальностей щодо сучасних підходів до профілактики, діагностики та лікування клімактеричних розладів.</p><p>Отримані проміжні результати програми надають змогу впровадити практичні рекомендації щодо підвищення обізнаності жінок та зниження ризиків для їхнього здоров’я, а також оптимізації навчання лікарів, які потрібні населенню саме в цей час. Продовження соціально-інформаційного проекту «Жіночність майбутнього» в 2018–2020 рр. надає розробникам проекту більше можливостей для проведення широкої освітньої програми з питань збереження якості життя та соціальної активності жінок в пострепродуктивному періоді. Це також стосується впровадження методів зменшення ризиків розвитку ускладнень кардіоваскулярної патології, онкозахворювань, що стане можливим завдяки більш тісному співробітництву між лікарями суміжних спеціальностей, жінками пременопаузального віку, жінками, що вже знаходяться в періоді менопаузи (без проявів клімактеричного синдрому та за його наявності), а також фундаментального впровадження новітніх технологій як в медицині, так і в інших сферах суспільного життя. До всього, створення онлайн-версії проекту в 2018 році забезпечить якісно новий рівень втілення його в життя.</p>

Keywords: менопауза, обстеження, Жіночність майбутнього, Femininity of the Future
Рак молочной железы и беременность

Рак молочной железы и беременность

Authors: Т. Татарчук, Д. Поминчук, О. Шулига-Недайхлебова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Актуальность. Сегодня об актуальности проблемы рака молочной железы (РМЖ) много говорить не приходится. Неуклонный рост заболеваемости среди женского населения по всему миру и цифры свидетельствуют сами за себя. В частности, в Украине ежегодно фиксируется более 15 тыс. новых случаев РМЖ. Частота РМЖ у беременных составляет от 8 до 15% случаев в разных странах Европы.</p><p>Диагностика РМЖ у беременных имеет ряд сложностей в плане визуализации. Прежде всего, это связано с морфологическими и структурными изменениями в ткани молочной железы во время беременности и лактации. Ряд изменений при пальпации у беременных и кормящих могут быть ошибочно расценены клиницистами как опухолевые образования и, что более опасно, может произойти наоборот, когда женщина предъявляет жалобы на четкое уплотнение с конкретными симптомами, а клиницист пренебрегает этим и рекомендует наблюдение, не отправляя ее на дополнительные исследования. Безопасными и наиболее информативными методами обследования являются УЗИ молочных желез в сочетании с биопсией.</p><p>Лечение РМЖ у беременных и кормящих – достаточно сложный и не до конца изученный вопрос.</p><p>Существует три основные тактические концепции лечения РМЖ у беременных:</p><p>1) концепция сохранения плода – направлена на устранение каких-либо рисков для плода, лечение РМЖ откладывается до естественного завершения беременности;</p><p>2) концепция спасения матери – немедленное прекращение беременности (аборт, кесарево сечение, удаление матки с придатками) и начало лечения РМЖ;</p><p>3) компромиссная концепция – РМЖ лечится без прерывания беременности так же, как и при ее отсутствии, за исключением химиотерапии (не проводится в І триместре беременности), лучевой терапии, эндокринной и таргетной терапии (исключается на всем протяжении беременности).</p><p>Наиболее оправданной и учитывающей интересы всех сторон на сегодняшний день является компромиссная концепция, исходя из которой, можно говорить о том, что наличие у пациентки РМЖ в I триместре беременности при ранних стадиях заболевания может сопровождаться хирургическим этапом лечения, а планирование химиотерапии должно быть перенесено на II и III триместры. При выявлении у пациентки III–IV стадии заболевания оптимальным будет преждевременное прерывание беременности с последующим комплексным лечением РМЖ по общепринятым стандартам. Лечение беременных во II и III триместрах может сопровождаться как радикальным хирургическим вмешательством, так и проведением химиотерапии. Проведение лучевой терапии не рекомендовано на любом сроке беременности, а лишь в послеродовом периоде.</p>

Keywords: рак молочной железы, РМЖ, беременность, лечение РМЖ у беременных, диагностика РМЖ у беременных

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.