Репродуктивная Эндокринология

Репродуктивная Эндокринология

Basic info

  • Publisher: Publishing House TRILIST
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Sep/28

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext:
  • Time from submission to publication: weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 2011
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '70' articles

Комбинированные оральные контрацептивы: оптимальный комплекс обследования

Комбинированные оральные контрацептивы: оптимальный комплекс обследования

Authors: О. Рыкова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Комбинированные оральные контрацептивы (КОК) – эффективные препараты контрацепции и лечения репродуктивных нарушений при синдроме поликистозных яичников (СПКЯ). Рекомендация использования КОК согласно руководству ВОЗ «Медицинские критерии приемлемости использования контрацептивов» (5-е издание, 2015 г.) должна начинаться с оценки наличия факторов риска, которые помогут выделить группу женщин с высокими рисками развития осложнений в результате приема данных препаратов. Это оценка рисков развития тромбоза (венозного и артериального) на основании анамнеза, данных генетического тестирования, учет возраста, факта курения, медикаментозного статуса, наличия целого ряда заболеваний и других факторов риска: гипертензии, мигрени с аурой, ожирения, сахарного диабета с сосудистыми осложнениями, тяжелых заболеваний печени, крови, системной красной волчанки, послеродового статуса. На основании этих данных все женщины, в отношении которых рассматривается назначение КОК, будут ранжированы</p><p>на четыре группы приемлемости приема данных препаратов. Это позволит определить, для каких женщин данный метод контрацепции будет абсолютно приемлем (1 категория), а для кого он является неприемлемым и необходимо рекомендовать другие методы контрацепции (4 категория).</p><p>Для выбора данных препаратов в качестве терапии первой линии репродуктивных нарушений при СПКЯ требуется оценка не только наличия вышеперечисленных факторов риска развития осложнений, но и проведение дифференциальной диагностики основных заболеваний, которые имеют сходную клиническую картину, однако требуют специфического лечения. Это патология щитовидной железы, гиперпролактинемия, врожденная дисфункция коры надпочечников (дефицит 21-гидроксилазы), синдром Кушинга, акромегалия и целый ряд других, более редких заболеваний. Для скрининга и диагностики данных заболеваний используются в первую очередь лабораторные методы. На основании руководств профильных мировых организаций Европы и Америки изложены алгоритмы лабораторной диагностики основных эндокринопатий. Особое внимание уделено факторам влияния на уровни гормонов, правилам взятия анализа и интерпретации полученных результатов.</p>

Keywords: КОК, СПКЯ, щитовидная железа, гиперпролактинемия, ВДКН, синдром Кушинга, акромегалия
Прогестерон «против» прогестерона. Новые звенья в патогенезе и будущие стратегии в лечении миомы матки

Прогестерон «против» прогестерона. Новые звенья в патогенезе и будущие стратегии в лечении миомы матки

Authors: А. Григоренко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Миома матки – это доброкачественная моноклональная солидная опухоль малого таза, исходящая из гладкомышечной ткани миометрия. Ранее считалось, что причиной появления и роста фиброматозных узлов является только гиперэстрогения. Высокая распространенность миомы матки в популяции заставляет научный мир исследовать самые тонкие патогенетические механизмы, чтобы найти индивидуальный, персонализированный подход в ее лечении.</p><p>Последнее десятилетие оказалось довольно богатым в отношении новых данных о патогенезе миомы матки, и все же ни одна из теорий инициации патологического процесса не изучена до конца. В то же время специалисты понимают ситуацию и имеют определенный ресурс, чтобы патогенетически воздействовать на рост миомы. «Выключая» действие стероидных гормонов, в первую очередь прогестерона, можно создать условия для естественной инволюции миомы. Поэтому появление селективного модулятора прогестероновых рецепторов улипристала ацетата изменило взгляды на лечение и предоперационную подготовку женщин с миомами матки.</p><p>Необоснованное применение препаратов грозит пациенткам с миомой матки неблагоприятными последствиями. Поэтому в современных условиях осуществляется тщательный контроль за выбором метода лечения для пациенток, которым показан тот или иной метод. Современное лечение миомы матки –это персонализированный подход и сочетание различных методов (хирургических и нехиругических).</p><p>К настоящему времени показано, что улипристала ацетат позволяет не только отсрочить оперативное вмешательство, но и в некоторых случаях вовсе его избежать. После лечения улипристала ацетатом терапевтический эффект более выражен и сохраняется дольше по сравнению с другими фармакологическими схемами, предложенными ранее. Это открывает большие перспективы для практической гинекологии, в том числе для ее амбулаторного звена. При правильном применении, контроле и верном выборе пациенток улипристала ацетат – это инновационная стратегия органосберегающей терапии миомы матки, когда не показано оперативное лечение.</p>

Keywords: миома матки, прогестерон, пролиферация, улипристала ацетат, Эсмия
Субфертильность: философия и методология проблемы. Часть II

Субфертильность: философия и методология проблемы. Часть II

Authors: И. Гладчук, В. Дощечкин
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Обзорно-философская работа посвящена проблеме субфертильности. Низкая плодовитость части людей, которые находятся в пределах плодородной популяции – одна из наиболее актуальных социальных и медицинских проблем современного общества. При субфертильных состояниях обычно отсутствуют очевидные причины бесплодия. В работе рассматривается парадигма, в которой низкая плодовитость части популяции способна найти объяснение в связи с наличием различных нормальных вариантов развития органов и тканей репродуктивной системы.</p><p>Характерным для субфертильности является увеличение времени ожидания беременности. При этом беременность наступает самостоятельно, без применения хирургического лечения и методов вспомогательной репродукции. Время является основным фактором, который следует учитывать при оптимизации менеджмента пары с субфертильностью неясного генеза.</p><p>В работе представлена современная терминология, применяемая в репродуктивной медицине. Показаны проблемы методологического характера, которые могут возникать при оценке потенциала фертильности. Представлена «шкала фертильности», способная помочь в оценке фертильности и определении алгоритма ведения бесплодной пары. Описано современное состояние этиологии субфертильности и бесплодия. Обсуждается роль доказательной и причинной теорий принятия решений, которые были использованы для понимания патогенеза низкой плодовитости. Также представлен философский взгляд на проблему бесплодия неясного происхождения и намечены подходы к ее решению, основанные на диагностике анатомических и физиологических особенностей репродуктивной системы у субфертильных пациентов.</p><p>Во второй части статьи рассматриваются причинно-следственные связи, характерные для субфертильности и бесплодия, а также методы, которые позволяют лучше понять подобные связи. Обсуждается проблема неоднородности сравниваемых статистических рядов, роль внешних и внутренних факторов в развитии субфертильности и бесплодия, ряд факторов, влияющих на снижение рождаемости, обязательные условия для зачатия и место нарушений этих условий в структуре причин бесплодия, роль «очевидных» и «неочевидных» причин снижения фертильности. Автор излагает основные принципы оптимизации условий зачатия и современный взгляд на организацию менеджмента супругов с бесплодием неясного генеза. Показана особая роль трансвагинальной сонографии в изучении природы субфертильности и диагностике особенностей развития репродуктивной системы.</p>

Keywords: субфертильность, бесплодие, причины субфертильности, менеджмент субфертильности
Пренатальная диагностика фенилкетонурии и двусторонней агенезии почек у одного плода

Пренатальная диагностика фенилкетонурии и двусторонней агенезии почек у одного плода

Authors: Н. Веропотвелян, Г. Макух, Л. Чорна, Т. Нетребко, Ю. Погуляй, Е. Хаванская
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Фенилкетонурия – это врожденное генетически обусловленное нарушение метаболизма незаменимой аминокислоты фенилаланина. Причиной болезни является мутация в гене гидроксилазы фенилаланина (ген ФАГ). В разных популяциях заболевание встречается с частотой 1 на 8–15 тыс. новорожденных. Фенилкетонурия как орфанная болезнь сама по себе довольно редко сочетается с какой-либо другой врожденной и наследственной патологией. Поэтому, несомненно, представляет клинический интерес одновременное сочетание у одного пациента редкой патологии различного генеза.</p><p>В работе представлено описание собственного случая ранней пренатальной диагностики фенилкетонурии и двусторонней агенезии почек у одного плода в І триместре беременности. Частота двусторонней агенезии почек оценивается как 1:3000–5000 родов. Обсуждаются особенности ультразвуковой пренатальной диагностики двусторонней агенезии почек в І–ІІ триместрах беременности. Как свидетельствуют данные литературы, у 9% родственников первой степени родства с плодом, имеющим двустороннюю агенезию почек, отмечаются различные врожденные аномалии развития почек, большинство из которых асимптоматичны. В рассматриваемом случае после проведения УЗИ морфологические аномалии развития почек были исключены у всей семьи.</p><p>Исходя из усредненной частоты двусторонней агенезии почек (1:5000) и фенилкетонурии (1:7000), по данным различных литературных источников, вероятность такого события составляет 1:35 000 000 случаев, что свидетельствует об уникальности описанного наблюдения.</p><p>Авторами статьи проведен анализ сочетания фенилкетонурии с различной наследственной и врожденной патологией, зарегистрированной в «МЦМГ и ПД им. П.Н. Веропотвеляна» в период с 1986 по 2017 гг. Согласно результатам исследования, частота сочетания фенилкетонурии с другой наследственной и врожденной патологией среди больных фенилкетонурией составляет 1:31 и 1:278 215 среди всех новорожденных Юго-Восточного и Центрального регионов Украины, обследованных за указанный период.</p>

Keywords: фенилкетонурия, агенезия почек, аномалад (сиквенс) Поттера, ультразвуковая пренатальная диагностика, инвазивная пренатальная диагностика, биопсия ворсин хориона, молекулярно-генетические исследования
Аналіз частоти поліморфізму генів фолатного циклу в жінок із різних регіонів україни: власне дослідження та огляд

Аналіз частоти поліморфізму генів фолатного циклу в жінок із різних регіонів україни: власне дослідження та огляд

Authors: О. Фесай, Г. Стрелко, В. Уланова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Метою даного дослідження було проаналізувати частоту поліморфізму генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок із хронічним невиношуванням вагітності в порівнянні з контрольною популяцією; узагальнити українські дані стосовно частот генотипів поліморфізмів генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок з хронічним невиношуванням вагітності, а також в загальній жіночій популяції; проаналізувати вплив низькофункціональних алелів генів фолатного циклу на процеси, пов’язані з перебігом вагітності.</p><p>Для вивчення розповсюдженості поліморфних варіантів генів фолатного циклу було проаналізовано 53 пацієнтки медичного центру ТОВ «Родинне джерело» (Київ) із невиношуванням вагітності, які мали один або більше спонтанних викиднів та/або завмерлих/регресуючих вагітностей в акушерсько-гінекологічному анамнезі, а також 24 умовно здорові жінки зі сприятливим акушерським анамнезом (відсутність самовільних викиднів, ускладнень вагітностей та пологів), які склали контрольну групу 1. Як контрольну групу 2 було використано групу порівняння з дослідження ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України» (м. Львів) – 150 жінок Західного регіону України без ускладненого генетичного та акушерського анамнезу, які мали двох та більше здорових дітей. Усі групи були схожі за основними демографічними характеристиками.</p><p>Результати і висновки. В дослідженні було виявлено значний відсоток жінок із низькофункціональними алелями в одному, декількох або усіх генах MTHFR, MTRR та MTR – 83% (44 з 53 обстежених жінок основної групи). Порівняно частоти генотипів даних генів у пацієнток із невиношуванням вагітності та в групах популяційного контролю з різних регіонів України. За даними з різних регіонів встановлено, що середня частота низькофункціональних поліморфних варіантів гена MTHFR С677->Т складає більше 50% в загальній жіночій популяції. Розглянуто зв’язок/асоціацію низькофункціональних алелів генів MTHFR, MTRR та MTR із порушеннями різних процесів, пов’язаних із перебігом вагітності.</p>

Keywords: вагітність, невиношування вагітності, поліморфізм генів фолатного циклу, гіпергомоцистеїнемія, фолієва кислота, метафолін
Вплив ожиріння на розвиток гіперплазії ендометрія в жінок різного віку

Вплив ожиріння на розвиток гіперплазії ендометрія в жінок різного віку

Authors: О. Єфіменко, К. Дейнюк
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Останні наукові дослідження свідчать, що жирова тканина – не пасивне депо метаболізму, як вважалося раніше, а активний ендокринний орган. Патологічні процеси, що відбуваються в жировій тканині при її гіпертрофії під час набору ваги, вважають ланками канцерогенезу у більш ніж 20% видів злоякісних пухлин, у тому числі раку ендометрію та молочної залози.</p><p>Метою дослідження було вивчення впливу надмірної ваги (ІМТ > 30) на розвиток гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку і в менопаузі.</p><p>Ретроспективно було проаналізовано історії хвороб 62 пацієнток з 2016 по 2018 рр. з діагнозами гіперплазія ендометрія без атипії та гіперплазія ендометрія з атипією за даними патогістологічного дослідження після гістероскопії. В залежності від репродуктивного статусу та індексу маси тіла було відокремлено чотири групи пацієнток.</p><p>Отримані дані  продемонстрували, що в жінок із ожирінням відсоток атипової гіперплазії (65,9%) був достовірно вищим, ніж у жінок з нормальною масою тіла (28,6%). У молодих жінок із надмірною вагою відсоток атипової гіперплазії склав 57,9%, в той час як при ІМТ < 30 – 16,7%. У жінок менопаузального віку з ІМТ > 30 відсоток атипової гіперплазії досягав 68,2%, в той час як при ІМТ < 30 – 33,3% . У жінок менопаузального віку з ІМТ > 30 відсоток атипової гіперплазії складав 64,9%, в той час як у молодих жінок з ІМТ > 30 – 48%.</p><p>Результати дослідження свідчать про те, що атипова гіперплазія ендометрія частіше виявляється за наявності надмірної маси тіла, а ризик її розвитку серед повних жінок менопаузального віку вищий порівняно з повними молодими жінками. Оскільки вірогідність прогресїї раку ендометрія збільшується в 45 разів протягом 1 року, якщо діагноз гіперплазії ендометрія підтверджується гістологічно, корекція ваги є методом профілактики розвитку атипових змін в ендометрії у будь-якому віці.</p>

Keywords: гіперплазія ендометрія, атипова гіперплазія ендометрія, ожиріння, адипоцитокіни, адипонектин, лептин
Особливості гормонального гомеостазу в пацієнток із клімаксом на тлі ендометріозу

Особливості гормонального гомеостазу в пацієнток із клімаксом на тлі ендометріозу

Authors: Н. Захаренко, І. Ретунська
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті викладено результати дослідження стану ендокринного гомеостазу в пацієнток із клімактеричними проявами на тлі ендометріозу та встановлено корелятивну залежність між ступенем важкості клімактеричних проявів та гормональними змінами.</p><p>Було обстежено 170 жінок з ендометріозом (із них 106 пацієнток із ендометріозом та клімактеричними проявами – І група, 64 з ендометріозом без проявів клімактеричного синдрому – ІІ група) та 153 жінки без ендометріозу (з них 83 жінки з клімактеричними проявами, які склали ІІІ групу, та 70 здорових жінок ІV групи контролю). Жінки всіх досліджуваних груп були розподілені на підгрупи в залежності від віку та фази клімактеричного періоду. В обстежених групах пацієнток було досліджено концентрації статевих стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону, тестостерону) та гонадотропних гормонів – фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого, а також пролактину, кортизолу й онкомаркера CA-125.</p><p>В результаті проведених досліджень встановлено, що в пацієнток із клімактеричним синдромом на тлі ендометріозу відзначається вірогідно більше підвищення рівнів гонадотропних гормонів</p><p>і кортизолу на тлі зниження концентрацій статевих стероїдних гормонів порівняно з пацієнтками з клімактеричним синдромом без ендометріозу. Це підтверджує виражену астенізацію в даного контингенту жінок та раннє виснаження в них оваріального резерву. При цьому клімактеричні розлади в таких жінок розвиваються на тлі відносної гіперестрогенемії. Це вказує на те, що на розвиток клімактеричного синдрому в даної категорії жінок, окрім естрогенного дефіциту, впливають й інші чинники, зокрема, гіперкортизолемія.</p><p>Узагальнюючи вищевикладене, можна припустити, що пременопауза та клімакс, навіть фізіологічні, є для організму жінки стресорними факторами, які поряд із обтяженим коморбідним станом викликають значне напруження адаптаційних механізмів та запуск стрес-реалізуючої системи як патогенетичної ланки розвитку середніх та тяжких форм клімактеричного синдрому.</p>

Keywords: клімактеричний синдром, ендометріоз, ендокринний гомеостаз
Мио-инозитол: терапевтические возможности и прегравидарная подготовка при синдроме поликистозных яичников

Мио-инозитол: терапевтические возможности и прегравидарная подготовка при синдроме поликистозных яичников

Authors: Л. Калугина, Т. Юско
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) как одна из основных причин овариальной дисфункции у женщин репродуктивного возраста составляет более половины случаев бесплодия эндокринного генеза (50–75%), а также повышает риск невынашивания беременности и таких перинатальных осложнений, как гестационный диабет, фетальная макросомия, гестационная гипертензия (прееклампсия, индуцированная беременностью гипертензия). Вследствие метаболических, гормональных нарушений пациентки с СПКЯ имеют повышенный риск ановуляторных циклов и составляют основную группу женщин, прибегающих к процедуре экстракорпорального оплодотворения, у них в 10 раз повышен риск возникновения сахарного диабета 2-го типа и сердечно-сосудистой, а также онкологической патологии (рак эндометрия и молочной железы).</p><p>Продолжается поиск фармакологических субстанций для патогенетической терапии СПКЯ, тогда как современные подходы в лечении в основном направлены на коррекцию инсулинорезистентности, восстановление менструального цикла, овуляции, уменьшение проявлений гиперандрогении, представляя собой симптоматическую терапию.  Именно на коррекцию метаболических нарушений направлены рекомендации по модификации образа жизни, которые предусматривают рациональное питание, дозированные физические нагрузки, а также дополнительный прием витаминно-минеральных комплексов, поскольку СПКЯ – это нейроэндокринный синдром, требующий постоянной терапии сопровождения.</p><p>Проведенный в настоящей работе систематический анализ исследований показал, что включение в терапию СПКЯ мио-инозитола в дозировке 4 г/сут способствует снижению инсулинорезистентности, избыточной секреции андрогенов, риска гирсутизма и акне, нормализации липидного профиля и восстановления фертильности. Полученные данные позволяют включить мио-инозитол в прегравидарную подготовку пациенток с СПКЯ, а также в схемы подготовки к процедуре экстракорпорального оплодотворения, чем значительно улучшить его результат у пациенток с СПКЯ и другими патологиями, ассоциированными с бесплодием. В качестве содержащего мио-инозитол препарата для прегравидарной подготовки женщин с СПКЯ можно рекомендовать инновационный комплекс: мио-инозитол + 5-метилтетрагидрофолат + витамин В12, необходимый для профилактики дефектов нервной трубки плода, предупреждения гипергомоцистеинемии и невынашивания беременности.</p>

Keywords: СПКЯ, инсулинорезистентность, лечение, мио-инозитол, бесплодие, прегравидарная подготовка
Психогенные стресс-зависимые нарушения менструального цикла: роль негормональной коррекции

Психогенные стресс-зависимые нарушения менструального цикла: роль негормональной коррекции

Authors: И. Кузнецова, М. Бурчакова, Д. Бурчаков, Н. Хаджиева, Г. Филиппова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Менструальные нарушения широко распространены в популяции, значительная их часть связана со стрессом. Однако стресс не тождественен просто нервному напряжению, это неспецифическая реакция на изменения условий, которые требуют адаптации. Стрессорные факторы следует разделять на физические, метаболические и психологические. Особое значение имеют нарушения биологических ритмов организма, а также психологические особенности отношений пациенток с матерью. В целом при выраженном стрессе репродуктивная функция угнетается. Этот эффект реализуется несколькими путями, в частности, через транзиторную гиперпролактинемию. Лечение функциональной стресс-зависимой гиперпролактинемии осуществляется растительными дофаминомиметиками. Применение препаратов витекса священного у таких пациенток нормализует секрецию пролактина и регулирует менструальный цикл.</p>

Keywords: стресс, адаптация, нарушения менструального цикла, олигоменорея, транзиторная гиперпролактинемия, витекс священный
Парвовирус В19 в практике акушера-гинеколога

Парвовирус В19 в практике акушера-гинеколога

Authors: О. Бурка, И. Сидорова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Парвовирус В19 (PV B19, инфекционная эритема, «пятая болезнь», «синдром пощечины») – это патогенный для человека одноцепочечный ДНК-содержащий вирус из семейства парвовирусов, который размножается в эритроидных клетках-предшественниках и вызывает их гибель. Репликация вируса происходит преимущественно в клетках-предшественниках эритроидного ряда</p><p>(эритробластах), мегакариоцитах и макрофагах костного мозга, селезенки, а также клетках эндотелия плаценты, в тканях миокарда, печени, легких, почек и синовиальных оболочках плода. Лица, у которых генетически отсутствует Р-антиген (1 из 200 тыс. человек), устойчивы к заражению парвовирусом B19.</p><p>Риск первичного инфицирования во время беременности в зависимости от эпидемиологической ситуации составляет от 1,5 до 14,5%. У 70% инфицированных беременных женщин не будет клинических проявлений заболевания. Риск вертикальной передачи парвовируса В19 составляет 35%. До 85% всех случаев фетальной водянки составляет неиммунная водянка плода. С ее развитием связаны три основных механизма: внутрутробная анемия, сердечная недостаточность и гипопротеинемия. При поражении парвовирусом В19 неиммунная водянка плода развивается до 27% случаев, наиболее часто – в гестационном возрасте 10–20 недель.</p><p>Рекомендовано обследовать беременных, которые контактировали с больными парвовирусом В19, или у которых есть подобные клинические проявления заболевания, с целью определения их иммунного статуса. Диагностика на парвовирус В19 выполняется в случаях развития неиммунной водянки плода или его внутриутробной гибели. </p><p>МЛ «ДИЛА» предлагает европейское качество результатов исследований – иммуноблот IgM и IgG.  Широкий выбор биологического материала для проведения ПЦР-исследования на парвовирус В19 (кровь, слюна, хорион и другие виды биоматериала: мазок из ротовой полости, ликвор, амниотическая жидкость, биоптат костного мозга). Возможность проведения дифференциации иммуноглобулинов матери и новорожденного.  Высокая точность количественного исследования результатов: чувствительность 92,2%, специфичность 100%.</p>

Keywords: парвовирус В19, беременность, водянка плода, иммуноглобулины, исследование
Профілактика акушерських ускладнень на тлі ретрохоріальної гематоми в і триместрі вагітності

Профілактика акушерських ускладнень на тлі ретрохоріальної гематоми в і триместрі вагітності

Authors: Т. Романенко, О. Суліменко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>У сучасній акушерсько-гінекологічній практиці проблема невиношування вагітності, одним із проявів якої є ретрохоріальна гематома, не втрачає актуальності. Незважаючи на численні дослідження етіології та патогенезу даної проблеми, все ще залишається багато запитань, на які потрібно знайти відповіді.</p><p>Метою цього системного огляду стало висвітлення проблеми ретрохоріальних гематом, етіологічних особливостей їх виникнення та важливості лікування задля уникнення розвитку подальших ускладнень і збереження та пролонгації вагітності. Розглядаються особливості діагностики та подальшої терапії основним патогенетично обґрунтованим лікарським засобом – мікронізованим прогестероном, що забезпечує ранню підтримку вагітності та зниження частоти розвитку акушерських і перинатальних ускладнень, які об’єднуються у великі акушерські синдроми.</p><p>Проаналізовані дані сучасних світових досліджень свідчать, що саме прогестини (мікронізований прогестерон) мають бути препаратом вибору при лікуванні невиношування вагітності, яка перебігає на тлі ретрохоріальної гематоми. Висновок групи експертів Європейського товариства репродукції людини й ембріології зі спеціальних питань ранньої вагітності (огляд досліджень за 28 років) полягає в наступному:</p><p>в жінок із кровотечами в ранні терміни вагітності, утворенням ретрохоріальних та ретроплацентарних гематом підвищено ризик передчасних пологів, розвиток синдрому затримки росту плода, відшарувань плаценти в ІІ та ІІІ триместрах. З метою профілактики передчасних пологів експерти рекомендують пролонгацію терапії мікронізованим прогестероном (200 мг на добу інтравагінально з ранніх термінів вагітності). При діагностиці ретрохоріальної гематоми тактика ведення повинна базуватися на терапії збереження вагітності та запобіганні її подальшим ускладненням. Висока ефективність мікронізованого прогестерону Утрожестан і гемостатичної терапії в лікуванні переривання вагітності, ускладненої ретрохоріальною гематомою, дозволяє пролонгувати вагітність і досягти сприятливих перинатальних наслідків. Відсутність побічних ефектів і добра переносимість розширюють можливості використання Утрожестану жінками з ретрохоріальною гематомою при загрозі переривання вагітності.</p>

Keywords: ретрохоріальна гематома, невиношування вагітності, мікронізований прогестерон, великі акушерські синдроми, Утрожестан
Материнська тромбофілія як предиктор виникнення акушерських ускладнень та перинатальних втрат у жінок із невиношуванням вагітності залежно від маси тіла

Материнська тромбофілія як предиктор виникнення акушерських ускладнень та перинатальних втрат у жінок із невиношуванням вагітності залежно від маси тіла

Authors: Ю. Дука
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті подано наукове та практичне обгрунтування своєчасного виявлення материнської тромбофілії на етапі планування вагітності з урахуванням фенотипу жінки. Метою дослідження був аналіз структури виявлених генних поліморфізмів та їхнього впливу на перебіг гестаційного процесу та систему гемостазу у вагітних жінок залежно від фенотипу.</p><p>Клінічні групи склали 175 вагітних жінок із різною масою тіла (120 жінок із надмірною вагою та ожирінням й 55 вагітних – із нормальною масою тіла). Середній вік вагітних у І групі склав 30,9 ± 0,4 років, у ІІ групі – 30,3 ± 0,6  років, середній гестаційний вік на момент узяття на облік дорівнював 9,39 ± 0,59 і 8,42 ± 0,69 тижнів відповідно.</p><p>Проведена оцінка впливу міжгенної взаємодії генів-кандидатів тромбофілії та порушення обміну фолатів на виникнення акушерських ускладнень та перинатальних втрат у цих жінок. Уточнено механізми розвитку акушерських ускладнень залежно від маси тіла з огляду на їхню генетичну детермінованість. Зокрема, виявлено носійство генів тромбофілії в жінок із невиношуванням вагітності у 100% випадків незалежно від маси тіла. Однак встановлено, що в жінок</p><p>із надмірною вагою в 6 разів частіше виявлявся поліморфізм гену F2: 20210 G→A та в 3–5 разів частіше – в гені F5-Leiden: 1691 G→A за гетеро- та гомозиготним поліморфізмом відповідно, що робило цих жінок групою вкрай високого ризику щодо виникнення тромбогеморагічних ускладнень під час вагітності.</p><p>Як відзначає автор статті, ожиріння під час вагітності може стати причиною розвитку серйозних ускладнень для матері та плода. Тому дослідження на материнську тромбофілію повинно здійснюватися на передгравідарному етапі з метою проведення своєчасного патогенетично обґрунтованого лікування з акцентом на терапію у фертильному циклі, що дасть змогу покращити перинатальні наслідки в таких жінок.</p>

Keywords: фенотип, вагітність, невиношування, ожиріння, тромбофілія, гестаційні ускладнення, система гемостазу
Особливості соматичного статусу та клінічної характеристики раку молочної залози в жінок у період постменопаузи

Особливості соматичного статусу та клінічної характеристики раку молочної залози в жінок у період постменопаузи

Authors: С. Грибач
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Рак молочної залози (РМЗ) є однією з найбільш актуальних як медичних, так і соціальних проблем. В Україні з 1995 року до теперішнього часу РМЗ займає перше рангове місце в структурі онкологічної захворюваності і смертності серед жіночого населення. Під час аналізу показників захворюваності на  РМЗ спостерігається два вікових піки: перший припадає на вік 40–45 років (пременопаузальний РМЗ), другий – на період після 50–65 років (постменопаузальний РМЗ). На особливості пухлинного процесу в жінок у постменопаузі може впливати низка соматичних захворювань (ожиріння різного ступеня, судинні хвороби, хвороби шлунково-кишкового тракту та ін.)</p><p>Було обстежено 129 пацієнток у постменопаузальному періоді, в яких діагностовано РМЗ І–ІІІ стадії. Аналіз клінічних даних показав різну розповсюдженість пухлинного процесу в молочних залозах хворих. Найбільшою була кількість хворих на РМЗ ІІ стадії (80 пацієнток, 62,0%), у решти хворих розповсюдженість пухлинного процесу відповідала І (16 осіб, 12,4%) та ІІІ стадії захворювання (33 пацієнтки, 25,6%). На підставі обстеження виявлено, що у більшості постменопаузальних хворих на РМЗ спостерігаються ознаки порушення метаболічного статусу, а саме високі показники індексу маси тіла, ожиріння ІІ–ІІІ ступеня, широкий спектр перенесених протягом життя гінекологічних та соматичних захворювань. Розміри пухлин молочних залоз були варіабельними і коливались від 1 до 2,5 см та більше, що відзначено відповідно у 34,9% і 56,6% спостережень. Загальна кількість пацієнток із різним ступенем ураження метастазами регіонарних лімфатичних вузлів становила 76%, але відзначена перевага меншої кількості уражених лімфатичних вузлів. Встановлена гетерогенність пухлин за гістологічними варіантами з перевагою інфільтративного протокового раку (51,9% хворих).</p><p>Отримані результати свідчать про необхідність комплексного підходу до обстеження хворих на РМЗ у постменопаузальний період, в тому числі з урахуванням соматичного статусу та метаболічного синдрому, які можуть модифікувати особливості перебігу пухлинного процесу.</p>

Keywords: рак молочної залози, постменопауза, індекс маси тіла, клінічні особливості, супутня патологія
Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів при лікуванні синдрому хронічного тазового болю

Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів при лікуванні синдрому хронічного тазового болю

Authors: Т. Романенко, О. Суліменко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>Доказова медицина – це підхід до медичної практики, при якому рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їхньої ефективності та безпечності.</p><p>Мета дослідження. Оцінка ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) при лікуванні хронічного тазового болю в жінок репродуктивного віку.</p><p>Матеріали та методи. Під спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю на тлі хронічних запальних процесів</p><p>органів малого таза. Пацієнтки в залежності від отриманого лікування випадковим способом були розділені на дві групи: у першій групі (n = 54) проводилась комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, анальгетиками; у другій групі (n = 47) – комплексна антибактеріальна терапія у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу. При включенні пацієнток у дослідження та через 6 місяців після завершення лікування проводилось анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя.</p><p>Результати. Відмічена позитивна динаміка кількісної та якісної характеристики больового синдрому, а також динаміки його інтенсивності в результаті консервативного лікування протягом 6 місяців у 2 групі. Також у 2 групі відмічені статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1 групи.</p><p>Результати анкетування пацієнток 2 групи після лікування свідчать про покращення всіх компонентів фізичного здоров’я. Статистично значущі відмінності від показників 1 групи отримані за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування в пацієнток 2 групи відмічені статистично значущі зміни психічного здоров’я та всіх його складових.</p><p>Висновок. Патогенетично обґрунтоване використання НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ дозволяє досягти значного покращення показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому.</p>

Keywords: синдром хронічного тазового болю, лікування, нестероїдні протизапальні препарати, Діклосейф
Применение лактулозы и лигнина в комплексном лечении пациенток с дисбиотическими процессами влагалища

Применение лактулозы и лигнина в комплексном лечении пациенток с дисбиотическими процессами влагалища

Authors: И. Антоненко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 42
(0 downloads)
Abstract

<p>В последние годы в структуре гинекологических заболеваний стали преобладать болезни, связанные с нарушением влагалищного микробиоценоза. Одной из ведущих причин развития дисбиотических процессов влагалища является нарушение функционирования желудочно-кишечного тракта, и в частности состояние дисбиоза кишечника. Учитывая многофакторность проблемы дисбиотических процессов влагалища, высокую частоту рецидивов заболеваний, остается актуальным поиск новых альтернативных методов их лечения.</p><p>Целью настоящего исследования стало изучение эффективности использования препарата Бионорм, содержащего лактулозу и лигнин, в комплексном лечении пациенток с дисбиотическими процессами влагалища. Под наблюдением находилось 90 женщин репродуктивного возраста, которые были разделены на 3 группы. I группа (основная) – 30 пациенток, которые получали в комплексе лечения пробиотик, содержащий лакто- и бифидобактерии, а также препарат Бионорм в течение 30 дней. II группа (группа сравнения) – 30 пациенток, получавших в комплексе лечения только пробиотик, содержащий лакто- и бифидобактерии, на протяжении 30 дней. III группа (контрольная) – 30 женщин, обратившихся с целью профилактического осмотра.</p><p>Бактериоскопическое исследование, проведенное по окончании лечения, показало, что в анализах выделений у 93,3% больных, получавших Бионорм и пробиотик с лакто- и бифидобактериями, отсутствовали признаки воспалительной реакции, выявлялись грамположительные палочки морфотипа лактобактерий, отсутствовали «ключевые клетки» и дрожжевые грибы. Бактериологический анализ выявил достоверное снижение степени колонизации условно-патогенными микроорганизмами у 93,3% пациенток основной группы. Анализ результатов лечения пациенток II группы показал, что нормализация бактериологических показателей была достигнута у 73,3% пациенток, а у 26,6% показатели ухудшились в результате снижения содержания морфотипов лактобактерий влагалищной микробиоты.</p><p>Таким образом, комбинированное применение в комплексе лечебных мероприятий препарата Бионорм, обладающего пребиотическими свойствами, а также пробиотика, содержащего лакто- и бифидобактерии, является высокоэффективным и перспективным методом лечения дисбиотических процессов влагалища.</p>

Keywords: дисбиотические процессы влагалища, лечение, Бионорм

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.