Репродуктивная Эндокринология

Репродуктивная Эндокринология

Basic info

  • Publisher: Publishing House TRILIST
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Sep/28

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext:
  • Time from submission to publication: weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 2011
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '70' articles

Миома матки: к вопросу об этиоморфогенезе

Миома матки: к вопросу об этиоморфогенезе

Authors: Н. Косей
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Лейомиома матки является наиболее распространенной опухолью женских половых органов. Несмотря на значительные достижения современной науки и множество исследований, посвященных этой доброкачественной опухоли, инициирующие ее факторы по-прежнему остаются неизвестными. С целью уточнения этиологических факторов и особенностей морфогенеза лейомиомы матки для дальнейшей разработки тактики ее профилактики и лечения проведен анализ литературных данных и результатов собственных исследований, в том числе данных электронной микроскопии. Выявлено, что среди этиологических факторов основную роль играют наследственность, принадлежность к афроамериканской этнической группе, особенности питания с большим количеством мяса, повышенное артериальное давление, возраст, воспаление и стресс.</p><p>Определены различные клинико-патогенетические варианты развития миомы матки: изолированный и сочетанный с дисгормональными заболеваниями молочных желез. На ультраструктурном уровне развитие изолированной миомы матки сопровождалось выраженными изменениями органелл дегенеративно-деструктивного характера на фоне выраженного перицеллюлярного фиброза, в то время как для сочетанной лейомиомы матки характерны активизация ядерных структур и увеличение количества энергетических и пластических органелл, что указывает на интенсификацию в них обменных процессов и увеличение пролиферативного потенциала.</p><p>Показано, что опухоль развивается из одной стволовой клетки миометрия и растет, раздвигая ткани матки и создавая вокруг себя псевдокапсулу – участок сжатого миометрия на границе здоровой ткани и миомы, богатый коллагеновыми волокнами, нейрофибриллами и кровеносными сосудами и обеспечивающий регенерацию и восстановление функциональности миометрия после миомэктомии. Частота рецидивирования опухоли достоверно выше при наличии множественных миом, что следует учитывать при планировании консервативной миомэктомии. При планировании</p><p>лечения лейомиомы матки необходимо также учитывать клинико-патогенетический вариант ее развития. При наличии изолированного варианта первым этапом необходимо проводить противовоспалительную терапию и коррекцию локальных факторов, после чего возможно осуществить специфическое лечение миомы, а при ее сочетании с другой дисгормональной патологией – в первую очередь скорректировать системные нарушения, а затем планировать лечение миомы.</p>

Keywords: лейомиома матки, миома, этиология, морфогенез, ультраструктура, электронная микроскопия, клинико-патогенетические варианты, изолированная миома, сочетанная с дисгормональными заболеваниями молочных желез
СПКЯ: фенотипы, висцеральное ожирение и персонализированный подход в назначении КОК

СПКЯ: фенотипы, висцеральное ожирение и персонализированный подход в назначении КОК

Authors: С. Жук, А. Гордийчук
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Синдром поликистозных яичников (СПКЯ) – сложное эндокринологическое заболевание, имеющее несколько фенотипов, что и определяет трудности в его диагностике</p><p>(«диагноз исключений»). Это междисциплинарное заболевание, поскольку последствия данного синдрома могут быть серьезными (бесплодие, сердечно-сосудистые заболевания, сахарный диабет и их осложнения). Причиной этому является тот факт, что СПКЯ протекает с метаболическими нарушениями, проявляющимися в виде нарушений углеводного и жирового обменов.</p><p>Определение конкретных фенотипов у женщин с СПКЯ оправдано с точки зрения метаболизма. Метаболические нарушения при СПКЯ могут преобладать на протяжении всей жизни. На начальных этапах эти изменения могут быть незаметны и не диагностированы. СПКЯ часто характеризуется наличием резистентности к инсулину и ассоциируется с гиперинсулинемией у большинства пациенток с избыточным весом, ожирением.</p><p>Заболевание может протекать с различными формами ожирения, наиболее важным из которых является висцеральное, поскольку оно может наблюдаться у женщин с СПКЯ и не повышенным индексом массы тела. Поэтому своевременная диагностика ожирения, особенно висцерального, и определяет последствия данного синдрома для здоровья.</p><p>Существуют определенные трудности в диагностике висцерального ожирения, но многие из них преодолимы в современных условиях. Женщины с СПКЯ нуждаются в применении комбинированных оральных контрацептивов как с контрацептивной, так и лечебной целью. Поэтому важен правильный выбор препарата в зависимости от клинической ситуации и особенностей перераспределения жировой ткани, при котором не будет значительного отрицательного воздействия на метаболический профиль пациенток с СПКЯ и, возможно, будет наблюдаться положительное влияние на их липидный профиль. В то же время снижение веса может привести к спонтанной овуляции</p><p>у женщин с СПКЯ и избыточным весом или ожирением, поэтому первым выбором в лечении таких пациенток должны быть диета и изменение образа жизни, в том числе увеличение ежедневной физической активности.</p>

Keywords: синдром поликистозных яичников, СПКЯ, ожирение, висцеральное ожирение, комбинированные оральные контрацептивы, КОК, инсулинорезистеность, дислипидемия, Белара
Клинический случай консервативного лечения узловой формы аденомиоза

Клинический случай консервативного лечения узловой формы аденомиоза

Authors: Н. Захаренко, И. Маноляк
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье приводится описание клинического случая узловой формы аденомиоза, впервые выявленного у пациентки в  возрасте 16 лет после очередного обращения к гинекологу в связи с выраженной длительной дисменореей при УЗИ малого таза. После постановки диагноза «Узловая форма аденомиоза» пациентка получила 6 иньекций трипторелина ацетата 3,62 мг, в результате чего аденомиозный узел уменьшился в размерах с 72 x 68 до 31 x 29 мм. С учетом развившихся побочных явлений (ломота в костях, приливы жара, слабость, тахикардия) терапия трипторелином была прекращена. Клиническая эффективность сохранялась на протяжении 6 месяцев, после чего болезненные менструации возобновились.</p><p>Через два года пациентка в ургентном порядке была доставлена в гинекологическое отделение Киевской городской клинической больницы №9 с выраженными проявлениями дисменореи. При УЗИ органов малого таза был обнаружен эндометриоидный узел в матке размерами 50 x 46 мм. Пациентке был рекомендован прием Визана (диеногеста) в дозе 2 мг, который она принимала 1 год и 10 месяцев, находясь под постоянным наблюдением специалистов клиники. Самовольный перерыв в лечении, который пациентка объяснила хорошим самочувствием, спровоцировал возобновление болезненной симптоматики. Прием Визана был продолжен на 2 года, в результате чего эндометриоидный узел уменьшился до 21,0 x 16,7 мм.</p><p>В апреле 2017 года в связи с выходом пациентки замуж и желанием беременеть прием диеногеста был отменен. Предложено принимать растительный комплекс антипролиферативного действия, содержащий индол-3-карбинол 200 мг и экстракт зеленого чая 82 мг. Спустя 8 месяцев у пациентки диагностирована беременность в сроке 4 недели, на фоне которой аденомиозный узел уменьшился до размеров 18,1 x 11,1 мм. Описаны результаты двух первых УЗ скринингов плода в сроке беременности 13 и 18 недель. Каких-либо отклонений в развитии плода не обнаружено, а эндометриоидный очаг в матке уже на первом скрининге четко не визуализировался.</p><p>Отмечена важность проблемы вторичной дисменореи на фоне эндометриоза,  постановки своевременного диагноза  и  выбора  правильной тактики лечения, от которой напрямую зависит будущее репродуктивное здоровье девушки-подростка.</p>

Keywords: аденомиоз, дисменорея, эндометриоз, подростковый период, Визан, диеногест
Роль факторів зовнішнього середовища у виникненні запальних процесів при полікістозі яєчників

Роль факторів зовнішнього середовища у виникненні запальних процесів при полікістозі яєчників

Authors: С. Гуньков
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Мета. Вивчити показники запального процесу в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) за однакових індексів маси тіла, відсутності патогенних інфекцій і практично однаковому соматичному анамнезі, а також визначити вміст мікроелементів – нікелю, марганцю та цинку.</p><p>Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 2 групи жінок. Перша група (контрольна) складалась із 57 здорових жінок репродуктивного віку, друга (основна) група – з 64 жінок із СПКЯ. Методом полімеразної ланцюгової реакції було виключено наявність патогенних інфекцій. Аналіз частоти запальних процесів проводився за даними мікроскопічних характеристик мікробіоценозу піхви. Для вивчення вмісту марганцю, нікелю, цинку в сироватці крові було відібрано 32 жінки з контрольної групи та 44 жінки з основної групи. Зразки аналізували на мас-спектрометрі з індуктивно зв’язаною плазмою. Оцінка достовірності результатів здійснювалась за допомогою критерію U Манна-Уїтні, t-критерію Ст’юдента та критерію χ2.</p><p>Результати. За відсутності статевих патогенних інфекцій та однакових показників індексу маси тіла в жінок із СПКЯ значно частіше спостерігаються ознаки запальних процесів піхви. В контрольній групі патологічні зразки виявлені в 10,52%, у жінок із СПКЯ – у 84,38% випадків (р = 0,000). При цьому в жінок із СПКЯ спостерігалась тенденція до збільшення частоти соматичних захворювань, однак відмінності не знайшли статистичного підтвердження. Виявлено підвищений рівень експонування марганцем та нікелем у жінок із СПКЯ. Збільшення вмісту цинку в сироватці крові автори дослідження пов’язують із запальним процесом.</p><p>Висновок. У жінок із синдромом полікістозних яєчників за відсутності патогенних статевих інфекцій та однакових показників індексу маси тіла значно частіше спостерігаються ознаки запального процесу. На думку авторів дослідження, певну роль у порушенні мікробіоценозу піхви і запальних процесах може відігравати високий рівень експонування марганцем і нікелем.</p>

Keywords: СПКЯ, полікістоз яєчників, запалення, марганець, нікель, цинк
Нові рекомендації Американської діабетичної асоціації з діагностики та лікування цукрового діабету (2018)

Нові рекомендації Американської діабетичної асоціації з діагностики та лікування цукрового діабету (2018)

Authors: В. Паньків
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті розглядаються окремі аспекти нещодавно опублікованих рекомендацій Американської діабетичної асоціації (ADA) стосовно діагностики, профілактики та лікування цукрового діабету.</p>

Keywords: цукровий діабет, діагностика, профілактика, лікування
Лікування хронічної пудендальної невралгії методом імпульсної радіочастотної абляції (PRF)

Лікування хронічної пудендальної невралгії методом імпульсної радіочастотної абляції (PRF)

Authors: Б. Павлов, К. Новакович
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Пудендальна невралгія – це сильний біль в дерматомі пудендального нерва, що найчастіше загострюється при сидінні. Цей стан характеризується такими симптомами, як біль у промежині, статевих органах, задньому проході. Початок невралгії пудендального нерва може виникнути після операції, катання на велосипеді, травми або без провокаційного фактора. Ідеального методу лікування пудендальної невралгії на сьогоднішній день не існує. Лікування включає медикаментозну терапію, блокади, декомпресійну хірургію або радіочастотний інтервенційний вплив.</p><p>У статті наводиться клінічний випадок пацієнтки, що отримала стійкий позитивний результат внаслідок радіочастотної пульсової абляції (PRF) пудендальних нервів після безуспішного тривалого консервативного лікування. Жінка 44 років скаржилась на виражений тягнучий і пульсуючий біль у промежині від ануса до лобка, що посилювався у положенні сидячи. Маніфестація захворювання відбулася за кілька років до того без будь-якої видимої причини. З часом біль набув ознак невропатичного, тобто пекучого, інколи нестерпного характеру.</p><p>Консервативне лікування включало нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури, масаж та антидепресанти. Але воно виявилось неефективним – стан пацієнтки погіршувався, вона була змушена звільнитися з роботи (офісний працівник). Після комплексного обстеження (МРТ, спіральна КТ, УЗД, фізикальний огляд) було встановлено діагноз: хронічна нейропатія пудендальних нервів. Під флюороскопічним та УЗ-контролем проведена лікувально-діагностична блокада пудендальних нервів. Отримано позитивний результат: на час дії анестетика біль зникла. Після цього була виконана пульсова радіочастотна абляція пудендальних нервів на частоті 2 Гц</p><p>(20-мілісекундними імпульсами) при 42 °С тривалістю 120 секунд.</p><p>Спостереження впродовж 2 місяців підтвердило коректність обраної стратегії. Біль значно поменшав, досягнувши рівня тимчасового дискомфорту, пацієнтка повернулася до роботи. Успішність лікування полягала у послідовному підході – від лікувально-діагностичних блокад під рентген- та УЗД-контролем до деструктивних радіочастотних процедур.</p>

Keywords: промежинний біль, пудендальна невралгія, імпульсна радіочастотна абляція, інтервенційне лікування болю, PRF
Екстракти артишоку: фізіологічні ефекти, використання в акушерській практиці

Екстракти артишоку: фізіологічні ефекти, використання в акушерській практиці

Authors: О. Кравченко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>У статті вивчені та проаналізовані численні публікації, що відображають результати досліджень із вивчення фізіологічних ефектів екстрактів артишоку та використання препаратів на його основі в акушерській практиці. Розглянуті структурні складові артишоку, проаналізована роль поліфенольних сполук, біофлавоноїдів, інуліну, макро- та мікроелементів в біохімічних процесах організму людини. Детально вивчені фізіологічні ефекти компонентів артишоку. Показано, що їм притаманна не лише антиоксидантна дія, а й гіпохолестеринемічна, мембраностабілізуюча, протизапальна, протипухлинна, імуномодулююча тощо.</p><p>Артишоки мають великий профілактичний потенціал для підвищення елімінаційних функцій печінки і нирок, високий антиоксидантний ресурс. Багатокомпонентний склад екстрактів артишоку зумовлює різносторонню дію препаратів, які синтезовані на їх основі. Важливою особливістю препаратів артишоку є безпека застосування, можливість використання без вікових обмежень, а також у дітей і під час вагітності. Єдиним протипоказанням для призначення екстрактів артишоку є непрохідність жовчних шляхів.</p><p>Особлива увага приділена механізмам гепатопротекторного та жовчогінного ефектів екстрактів артишоку. З позицій доказової медицини висвітлені питання застосування препаратів артишоку при гестозах, плацентарній недостатності та станах, що ускладнюють здоров’я вагітної. Зокрема, екстракт артишоку покращує стан хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту у вагітних, знижує вираженість астенічного синдрому, поліпшує жировий обмін, сприяє відновленню вітамінного балансу, захищає печінку і нирки від впливу препаратів, що застосовуються для купірування блювоти, підвищує рівень альбумінів, знижує рівень білірубіну. При дерматозах вагітних спостерігається зменшення холестазу, усунення свербежу. При жовтяниці вагітних екстракт артишоку забезпечує гепатопротекторний ефект, зменшує внутрішньопечінковий холестаз, нормалізує рівень білірубіну в крові.</p><p>Оскільки багато захворювань при вагітності супроводжуються активізацією перекисного окислення ліпідів, зміною структурних властивостей клітинних мембран, метаболічними порушеннями, застосування екстрактів артишоку цілком обґрунтовано. Детоксикаційні, антиоксидантні, ліпідонормалізуючі і гепатопротекторні властивості препаратів на основі екстрактів артишоку вказують на високу доцільність їх використання в акушерській практиці.</p>

Keywords: екстракти артишоку, фізіологічні ефекти, акушерська практика
Преимущества проведения коррекции фолатного статуса с использованием витаминно-минерального комплекса, содержащего метафолин

Преимущества проведения коррекции фолатного статуса с использованием витаминно-минерального комплекса, содержащего метафолин

Authors: Е. Ших, А. Махова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Фолиевая кислота – вещество, полученное путем химического синтеза, которое не является метаболически активным. Метафолин® – синтетическое производное, созданное на базе 5-метилтетрагидрофолата. Преимуществами метафолина являются: непосредственное поступление в организм вещества в биологически активной форме и оптимальный эффект даже в случае наличия у пациента гомозиготного и/или гетерозиготного генотипов  677C→T полиморфизма метилентетрагидрофолатредуктазы (MTHFR). С учетом высокого показателя распространенности генетических полиморфизмов MTHFR среди населения и проблем, связанных с пониженной активностью MTHFR, с целью профилактики и лечения различных патологических состояний, связанных с дефицитом фолатов во время беременности, целесообразно применять витаминно-минеральные комплексы, содержащие метафолин – активную форму фолатов с высокой биодоступностью.</p>

Keywords: фолиевая кислота, MTHFR, беременность, Метафолин
Фармакологические эффекты и молекулярные механизмы действия лечебного фитопрепарата на основе Vitex Agnus-Castus

Фармакологические эффекты и молекулярные механизмы действия лечебного фитопрепарата на основе Vitex Agnus-Castus

Authors: И. Высоцкая, В. Летягин
Year: 2018, Volume: 0, Number: 40
(0 downloads)
Abstract

<p>Дисгормональные дисплазии молочных желез – самая частая патология, с которой встречаются практикующие врачи. Интерес клиницистов к данным процессам связан с несколькими обстоятельствами. С одной стороны, эффективное лечение, купирующее симптомы, гарантирует качество жизни. С</p><p>другой стороны, мастопатия – фактор риска развития в дальнейшем злокачественной опухоли. Поэтому своевременная коррекция дисплазии может рассматриваться как вариант первичной профилактики рака молочных желез. Выбор адекватной тактики ведения подобных пациентов из многообразия существующих лекарственных форм – залог успеха лечения.</p><p>Статья посвящена рассмотрению основных молекулярных механизмов действия, которые реализуются при использовании препарата Мастодинон®.</p>

Keywords: дисгормональная дисплазия, масталгия, мастопатия, мастодиния, гиперпролактинемия, опиоидные рецепторы, рецепторы эстрогенов, дофаминовые рецепторы, Мастодинон
Індивідуалізація підходів до ведення пацієнток у період менопаузального переходу

Індивідуалізація підходів до ведення пацієнток у період менопаузального переходу

Authors: Т. Татарчук, В. Пирогова, О. Єфіменко, І. Антонян, Г. Пілягіна
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Глобальне старіння населення призводить до істотного збільшення демографічного навантаження на суспільство, що лягає великим тягарем на економіку і викликає значні структурні зміни в сфері соціального забезпечення. Тому проблема збереження здоров’я жінок у пери- та постменопаузі стає надзвичайно актуальною для громадського здоров’я та охорони здоров’я. Саме в цьому періоді відзначається поява цілої низки соматичних і психічних захворювань, які суттєво позначаються на якості та загальній тривалості життя жінки. Неминучими є і клімактеричні прояви – зміна рівнів гормонів, що викликає різні симптоми, включаючи вазомоторні порушення, зменшення щільності кісткової тканини, випадіння волосся, зниження сексуального інтересу і настрою та ін. Тому особливе значення має розробка терапевтичних і реабілітаційних програм для жінок клімактеричного віку з опорою на патогенетично обґрунтоване комплексне лікування. Серед іншого, пацієнткам у фазі менопаузального переходу потрібно враховувати декілька принципових положень:</p><p>– Клінічний дефіцит статевих гормонів (естрогенів, прогестерону і тестостерону) в жінок є показанням для призначення їм менопаузальної гормональної терапії (МГТ) відповідними гормонами. Робити це слід якомога раніше (в період менопаузального переходу) і персоніфіковано – з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнток. Призначення МГТ має відповідати симптоматиці і цілям профілактики різних захворювань, так само, як і даним анамнезу, результатам досліджень, уподобанням і очікуванням жінки.</p><p>– Для жінок, які потребують корекції симптомів менопаузи і адекватного контролю ендометрія, слід призначати комбінацію естрогену та гестагену. За наявності факторів ризику гіперпроліферації оптимальним вибором є комбінація естрогену та гестагенів із антипроліферативною активністю, наприклад, левоноргестрелу, який може бути призначений як у складі комбінованої менопаузальної терапії, так і в формі внутрішньоматкової системи з цим гестагеном.</p><p>– Особливу категорію являють собою пацієнтки, в яких у клінічній ситуації, крім характерних симптомів естрогенодефіциту, спостерігаються клінічні прояви дефіциту андрогенів. В таких пацієнток перевагу слід віддавати препарату, що містить у своєму складі левоноргестрел, який має залишкову андрогенну активність, забезпечує адекватний контроль ендометрія і має додаткові переваги щодо профілактики остеопорозу, передчасної недостатності яєчників і зниження когнітивних функцій.</p>

Keywords: менопауза, індивідуальна терапія, МГТ, естрогени, гестагени, левоноргестрел
Факторы риска венозной тромбоэмболии у женщин

Факторы риска венозной тромбоэмболии у женщин

Authors: Т. Тутченко, И. Родионова, С. Регеда
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Научные работы последних лет наглядно продемонстрировали важность рассмотрения различных клинических задач с позиции гендерного подхода, поскольку патогенез заболеваний и метаболизм медикаментозных препаратов во многом отличается у женщин и мужчин. В данной статье представлен обзор современной научной литературы, посвященной этиологии и факторам, предрасполагающим к развитию венозной тромбоэмболии у женщин. Спектр этих факторов чрезвычайно широк – помимо таких известных, провоцирующих тромбообразование факторов как иммобилизация, онкопатология, прием эстрогеносодержащих препаратов, существует множество менее известных, но тем не менее способных сыграть критическую роль влияний, в частности прием определенных негормональных лекарственных средств. Особое внимание уделено данным последних исследований и ключевым позициям консенсусных документов ведущих профессиональных сообществ по вопросам профилактики венозной тромбоэмболии на фоне приема комбинированных гормональных контрацептивов и менопаузальной гормональной терапии, а также связи с венозной тромбоэмболией таких распространенных патологий, как метаболический синдром и синдром поликистозных яичников.</p><p>За последние годы произошла переоценка некоторых факторов риска венозной тромбоэмболии, значительно расширились представления о наследственных и приобретенных формах тромбофилии, которые могут быть причиной осложнений беременности и влиять на менеджмент гинекологической патологии.</p><p>У женщин в таких клинических ситуациях, как консультирование по вопросам планирования семьи и беременности, ведение беременности, планирование оперативного лечения и госпитализации, назначение менопаузальной заместительной терапии, глюкокортикоидов, а также ряда негормональных препаратов тщательная всесторонняя оценка сочетания факторов риска венозной тромбоэмболии позволяет предупредить развитие этой опасной патологии путем коррекции плана ведения и применения современных антикоагулянтов.</p><p>Цель статьи – ознакомить врачей с новыми теоретическими положениями, помогающими осмыслить причины возникновения венозных тромбозов, провести оценку рисков в акушерстве и у гинекологических больных, находящихся под амбулаторным наблюдением или получающих лечение в стационаре.</p>

Keywords: венозная тромбоэмболия, факторы риска, тромбогенные мутации, гормональная контрацепция, менопаузальная гормональная терапия, СПКЯ, метаболический синдром
Субфертильность: философия и методология проблемы. Часть І

Субфертильность: философия и методология проблемы. Часть І

Authors: И. Гладчук, В. Дощечкин
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Обзорно-философская работа посвящена проблеме субфертильности. Низкая плодовитость части людей, которые находятся в пределах плодородной популяции – одна из наиболее актуальных социальных и медицинских проблем современного общества. При субфертильных состояниях обычно отсутствуют очевидные причины бесплодия. В работе рассматривается парадигма, в которой низкая плодовитость части популяции способна найти объяснение в связи с наличием различных нормальных вариантов развития органов и тканей репродуктивной системы.</p><p>Характерным для субфертильности является увеличение времени ожидания беременности. При этом беременность наступает самостоятельно, без применения хирургического лечения и методов вспомогательной репродукции. Время является основным фактором, который следует учитывать при оптимизации менеджмента пары с субфертильностью неясного генеза.</p><p>В работе представлена современная терминология, применяемая в репродуктивной медицине. Показаны проблемы методологического характера, которые могут возникать при оценке потенциала фертильности. Представлена «шкала фертильности», способная помочь в оценке фертильности и определении алгоритма ведения бесплодной пары. Описаны современное состояние этиологии субфертильности и бесплодия. Обсуждается роль доказательной и причинной теорий принятия решений, которые были использованы для понимания патогенеза низкой плодовитости. Также представлен философский взгляд на проблему бесплодия неясного происхождения и намечены подходы к ее решению, основанные на диагностике анатомических и физиологических особенностей репродуктивной системы у субфертильных пациентов.</p>В продолжении статьи будут рассмотрены причинно-следственные связи, характерные для субфертильности и бесплодия, а также методы, которые позволяют лучше понять подобные связи. Обсуждается проблема неоднородности сравниваемых статистических рядов, роль внешних и внутренних факторов в развитии субфертильности и бесплодия, ряд факторов, влияющих на снижение рождаемости, обязательные условия для зачатия и место нарушений этих условий в структуре причин бесплодия, роль «очевидных» и «неочевидных» причин снижения фертильности. Автор излагает основные принципы оптимизации условий зачатия и современный взгляд на организацию менеджмента супругов с бесплодием неясного генеза. Показана особая роль трансвагинальной сонографии в изучении природы субфертильности и диагностике особенностей развития репродуктивной системы.

Keywords: субфертильность, бесплодие, причины субфертильности, менеджмент субфертильности
Рання діагностика прееклампсії шляхом динамічного моніторингу серцевого ритму вагітних

Рання діагностика прееклампсії шляхом динамічного моніторингу серцевого ритму вагітних

Authors: М. Кирильчук, Є. Найштетік
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Згідно з даними ВООЗ, 2–8% жінок,які чекають дитину, знаходяться під ризиком прееклампсії – патології, яка є однією з основних причин смертності серед вагітних. Серед основних факторів ризику виділяють підвищений артеріальний тиск. Тривала/хронічна артеріальна гіпертензія підвищує ймовірність прееклампсії у 7–8 разів. Відтак, одним із головних завдань при спостереженні за вагітними є своєчасне виявлення ознак прееклампсії та інших ускладнень, обумовлених артеріальною гіпертензією. Надійний скринінговий тест для цієї мети відсутній, тому зазвичай проводиться регулярний моніторинг артеріального тиску та лабораторне дослідження сечі. Проведені дослідження виявили наявність у вагітних зв’язку між підвищенням артеріального тиску та симпатичною активацією автономної нервової системи, яка розраховується за допомогою компоненти частотного домену варіабельності ритму серця – LF/HF. Доведено, що специфічність аналізу варіабельності ритму серця у прогнозуванні преекламптичних станів у вагітних сягає 80%, що є достатнім для зменшення ризиків для здоров’я матері і дитини. Через те, що єдиним стандартизованим джерелом інформації для аналізу варіабельності ритму серця є електрокардіограма, для постійного моніторингу ризиків підвищення артеріального тиску необхідно використовувати носильні ЕКГ-пристрої та програмне забезпечення для автоматизованої інтерпретації ритмограм. Виявлене з їхньою допомогою різке підвищення LF/HF є підставою для застосування кардіологічних рекомендацій з попередження і лікування прееклампсії та еклампсії.</p><p>Для вирішення цього завдання були розроблені перший у світі ЕКГ-сенсор для постійної реєстрації RR-інтервалів з однієї руки – SenceBand та хмарна технологія автоматизованої інтерпретації ЕКГ – PRECISE. Сенсор знімає масив RR-інтервалів ЕКГ тривалістю 160 або 330 секунд кожні 10, 30 або 60 хвилин. Отримана інформація обробляється мобільним телефоном з операційними системами iOS або Android та відсилається на сервер відповідно до стандарту ISO/HL7, де лікар має змогу відслідковувати добові тенденції за всім спектром показників варіабельності ритму серця. Використання сенсорів для постійного моніторингу варіабельності ритму серця з однієї руки у вагітних є значно комфортнішим за застосування холтерівських моніторів, «розумного одягу» та ЕКГ-патчів.</p>

Keywords: артеріальна гіпертензія, вагітність, прееклампсія, еклампсія, варіабельність ритму серця, динамічний моніторинг ЕКГ, ЕКГ-сенсор, SenceBand, PRECISE
Можливості негормональної терапії лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку

Можливості негормональної терапії лейоміоми матки в жінок репродуктивного віку

Authors: А. Корнацька, Г. Чубей, М. Флаксемберг, О. Ровенько
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Актуальність проблеми лейоміоми матки (ЛМ) пов’язана з високою частотою захворюваності та постійною тенденцією до її збільшення, омолодженням патології та несприятливим впливом на можливість реалізації репродуктивної функції. Було проведено дослідження ефективності Епігаліну в лікуванні ЛМ у жінок репродуктивного віку щодо впливу на клінічні прояви захворювання, розміри вузлів та матки з урахуванням імуногістохімічних маркерів патологічного процесу.</p><p>У клінічному дослідженні під спостереженням знаходилися 80 хворих з ЛМ репродуктивного віку від 26 до 43 років. 43 жінки, які склали основну групу, отримували комбінований фітохімічний засіб Епігалін, що містить 200 мг індол-3-карбінолу та 45 мг епігаллокатехін-3-галлату, по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3 місяців. Отримані результати порівнювали з даними 37 хворих із ЛМ, які отримували однокомпонентний засіб, що містить індол-3-карбінол у добовій дозі 400 мг, розділеній на два прийоми, протягом 3 місяців (група порівняння). Ефективність лікування оцінювали через три місяці за клінічними проявами, скаргами і даними УЗД.</p><p>Проведені імуногістохімічні дослідження показали: що нижчою є експресія TNF-α, як ключового медіатора запальної реакції та імунної відповіді, який забезпечує протипухлинний захист шляхом регуляції апоптозу, то більшим є проліферативний потенціал в клітинах ЛМ. Тому призначення засобів, що регулюють апоптоз, зокрема епігаллокатехіну-3-галлату, є патогенетично обгрунтованим.</p><p>Залежно від клініко-морфологічної картини захворювання Епігалін може використовуватися і як самостійна терапія, і в поєднанні з іншими препаратами, а також як ад’ювантна терапія після хірургічного лікування, оскільки проведення міомектомії не усуває основну причину захворювання. Використання Епігаліну по 2 капсули на добу протягом 3 місяців у жінок із ЛМ дозволяє домогтися суб’єктивного і об’єктивного поліпшення у 65,1% і 60,5% випадків відповідно. А хороша переносимість і нешкідливість препарату дозволяє призначати його тривалими курсами.</p>

Keywords: лейоміома матки, негормональна терапія, імуногістохімічні маркери, Епігалін
Лабораторна оцінка ризиків розвитку злоякісних новоутворень молочної залози та яєчників

Лабораторна оцінка ризиків розвитку злоякісних новоутворень молочної залози та яєчників

Authors: А. Шумицький, О. Бурка, І. Сідорова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>У більшості випадків онкологічні захворювання є спадковими: для раку молочної залози – 5–10% і для раку яєчників – 10–17%, і пов’язані з носійством мутацій в певних генах, отриманих від одного з батьків. Генетичне тестування дозволяє ідентифікувати схильність до спадкових форм раку і спрямувати зусилля на профілактику та ранню діагностику онкологічних захворювань.</p><p>BRCA1 і BRCA2 є основними генами, які беруть участь у розвитку спадкового синдрому раку молочної залози і яєчників. Мутаціями саме в генах BRCA1 і BRCA2 обумовлені 20–50% спадкових форм раку молочної залози, 90–95% випадків спадкового раку яєчників у жінок, а також до 40% випадків раку молочних залоз у чоловіків.</p><p>Мутації в генах BRCA1 та BRCA2 обумовлюють підвищений ризик виникнення раку молочних залоз та яєчників. У носіїв мутацій цих генів рак молочних залоз має морфологічні, молекулярні та імунофенотипні особливості. На відміну від спорадичного, BRCA-асоційований рак молочної залози характеризується вищим ступенем злоякісності.</p><p>У статті, серед іншого, розглядаються два найпоширеніших методи виявлення мутацій генів BRCA1 та BRCA2, які на сьогоднішній день застосовуються в світовій лабораторній діагностиці. Перший метод – це метод полімеразно-ланцюгової реакції в режимі реального часу, який використовується для виявлення мутацій найбільш розповсюджених геноваріантів. Другий метод – секвенування «нового покоління» (Next-Generation Sequencing, NGS), тобто метод повного секвенування геному для виключення носійства частих і рідкісніших мутацій. Крім того, автори наводять рекомендації низки провідних американських організацій та МОЗ України щодо термінів скринінгу на рак молочної залози в залежності від віку та спадкових/генетичних ризиків розвитку онкозахворювання.  Медична лабораторія «ДІЛА» пропонує виявлення найбільш розповсюджених серед європейської популяції мутацій геноваріантів BRCA1 та BRCA2, а також надає можливість визначити не тільки генетичні ризики розвитку раку, а й провести оцінку прогресування та моніторинг лікування за допомогою визначення онкомаркерів.</p>

Keywords: рак молочної залози, рак яєчників, тестування, генетика, онкомаркери

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.