Репродуктивная Эндокринология

Репродуктивная Эндокринология

Basic info

  • Publisher: Publishing House TRILIST
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Sep/28

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext:
  • Time from submission to publication: weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 2011
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '70' articles

Принципы менеджмента преждевременной и хирургической менопаузы у женщин с исходными нарушениями репродуктивного здоровья

Принципы менеджмента преждевременной и хирургической менопаузы у женщин с исходными нарушениями репродуктивного здоровья

Authors: С. Шурпяк
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Менопаузальная гормональная терапия остается наиболее эффективным методом лечения вазомоторных симптомов и генитоуринарного менопаузального синдрома и, как было показано, предотвращает потерю и разрушение костной ткани. Данное обстоятельство позволяет рассматривать менопаузальную гормональную терапию в качестве основного метода лечения преждевременной и хирургической менопаузы.</p><p>Важно отметить, что несмотря на схожесть отдаленных последствий, билатеральная оофорэктомия и преждевременное угасание функции яичников существенно отличаются по динамике снижения концентрации гормонов. Риски менопаузальной гормональной терапии различаются в зависимости от типа, дозы, продолжительности использования, пути введения, сроков начала, а также использования эстрогенов и прогестинов. Лечение должно быть индивидуализировано путем выбора наиболее подходящего состава, дозы, пути введения и продолжительности применения гормональных препаратов, а также использования наилучших данных о максимизации преимуществ и сведения к минимуму возможных рисков с периодической переоценкой преимуществ и рисков продолжения или прекращения использования менопаузальной гормональной терапии.</p><p>Ключевые рекомендации от 2017 г. Американской ассоциации клинических эндокринологов и Американского эндокринологического колледжа таковы: для женщин с ранней менопаузой и первичной овариальной недостаточностью существуют риски для здоровья, которые могут включать постоянные вазомоторные симптомы, потерю костной массы, изменения настроения и повышенный риск сердечно-сосудистых заболеваний, деменции, инсульта, болезни Паркинсона, офтальмологических расстройств и общей смертности. Результаты исследований у пожилых женщин не распространяются на женщин с ранней менопаузой, а последние данные свидетельствуют о том, что такие пациентки должны использовать менопаузальную гормональную терапию как минимум до среднего возраста менопаузы. Трансдермальные эстрогенные препараты имеют меньшую вероятность развития тромботического риска и, возможно, риска развития инсульта и ишемической болезни сердца по сравнению с пероральными эстрогенами. В случае необходимости применения прогестагенного компонента более безопасной альтернативой является микронизированный прогестерон.</p>

Keywords: преждевременная менопауза, хирургическая менопауза, рак молочной железы, ССЗ, эстрогены, трансдермальные эстрогены, гормональная терапія, менопауза, прогестерон, сексуальная функция, инсульт
Особливості клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом

Особливості клімактеричного синдрому в жінок із ендометріозом

Authors: Н. Коваленко
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Для пацієнток із ендометріозом, питома вага якого складає близько 50% серед жінок перименопаузального віку, проблема клімактеричного синдрому (КС) є надзвичайно актуальною. Саме в цієї категорії жінок процеси дезадаптації нейроциркулярної регуляції спостерігаються ще в репродуктивному віці. Через це вивчення перебігу КС на тлі ендометріозу та вибір правильної тактики ведення таких пацієнток набуває особливої актуальності. У статті розглядаються питання виявлення частоти КС у пацієнток із ендометріозом та особливостей його перебігу.</p><p>Було обстежено 1055 жінок пізнього репродуктивного та перименопаузального віку (від 39 до 55 років), з них 520 пацієнток з ендометріозом (основна група) та 535 – без ендометріозу (група порівняння). На наступному етапі дослідження було обстежено 323 жінки (170 пацієнток із ендометріозом та 153 жінки без даної патології), яких було розподілено на групи в залежності від наявності або відсутності проявів КС. Також був проведений пошук наявної доказової інформації за низкою електронних баз даних.</p><p>Під час аналізу даних пацієнток досліджуваних груп встановлено, що частота проявів КС у жінок із ендометріозом була істотно вищою (р < 0,05) від такої серед пацієнток групи порівняння, при цьому прояви КС у них починалися раніше, ніж у загальній популяції жінок. Факторами ризику розвитку КС на тлі ендометріозу є психічне та інтелектуальне перевантаження, наявність хронічних стресових ситуацій, несприятливі екологічні умови проживання та шкідливі чинники виробництва, порушення менструального циклу в репродуктивному віці, наявність проявів передменструального синдрому, трьох і більше абортів, відсутність пологів в анамнезі, наявність перенесених оперативних втручань у репродуктивному віці, а також значна соматична обтяженість анамнезу.</p><p>Враховуючи отримані дані, можна стверджувати, що КС є психоемоційним та вегетативним кризом, який у поєднанні з тяжким преморбідним фоном, а саме ендометріозом, значно більшою мірою впливає</p><p>на загальний стан як фізичного, так і психічного здоров’я, в тому числі на соціальну активність та якість життя, ніж розвиток самостійного захворювання. Це обумовлює актуальність вивчення можливостей застосування лікувально-профілактичних заходів не лише для безпечної корекції клімактеричних розладів, але й для полегшення ступеня вираженості симптомів ендометріозу.</p>

Keywords: клімактеричний синдром, ендометріоз, менопауза
Ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи

Ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі в жінок із гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи

Authors: Л. Бутіна
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Мета дослідження: оцінити ефективність профілактики та лікування порушень в менопаузі у жінок з гіперпроліферативними процесами репродуктивної системи (ГППРС).</p><p>Матеріали і методи дослідження. Профілактику клімактеричного синдрому, тобто нейровегетативних та психоемоційних порушень в менопаузі (НВППМ) проводили у 184 жінок віком від 40 до 53 років з наявністю ознак ГППРС за даними УЗД матки та результатів гістологічного дослідження вишкребу порожнини матки. Жінки були розподілені в залежності від наявності чи відсутності ознак ГППРС та НВППМ на основну групу та 4 групи порівняння. Профілактику проводили шляхом призначення естроген-гестагенного контрацептивного препарату за контрацептивною схемою. В основній групі він містив натуральний естроген – естрадіола валерат та дієногест, у групах порівняння – синтетичний естроген етінілестрадіол та дієногест. Лікування клімактеричного синдрому проводили у 193 жінок віком від 48 до 60 років шляхом призначення розробленого комплексу препаратів: комбінований рослинний препарат, що містить у складі циміцифугу, препарат із мікроводорості Spirulina platensis, пектин та анксіолітичний засіб з діючою речовиною мебікар.</p><p>Результати дослідження. Після профілактики у 24 жінок основної групи (n = 60) відновився регулярний менструальний цикл і зникли симптоми НВППМ. У 36 жінок частота важкого ступеня перебігу порушень в менопаузі в порівнянні з результатами прогнозування знизилась в 6 разів. Після лікування інтенсивність симптомів НВППМ вірогідно знизилася. Модифікований індекс Купермана після застосування лікувально-профілактичного комплексу став в 2,5 разів меншим, а в жінок з природною менопаузою – в 2,1 разу меншим, ніж до лікування.</p><p>Висновок: Застосування запропонованого методу послідовної профілактики та лікування дозволяє уникнути розвитку клімактеричного синдрому в 40% жінок та у 2,5 разів зменшити інтенсивність симптомів НВППМ за рахунок зниження рівня продукції гонадотропінів та відновлення пристосувальних можливостей адаптаційних систем організму.</p>

Keywords: порушення в менопаузі, гіперпроліферативні процеси репродуктивної системи, профілактика, лікування, ефективність
Оксидативный стресс и репродуктивное здоровье

Оксидативный стресс и репродуктивное здоровье

Authors: О. Ефименко, А. Юзько, Н. Яроцкая
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Оксидативный стресс является результатом избыточного образования активных форм кислорода по отношению к степени антиоксидантной защиты. Физиологический оксидативный стресс априори существует в организме и женщины, и мужчины, однако при избытке радикальных соединений он может приобретать патологический характер.</p><p>Оксидативный стресс способствует старению и развитию ряда заболеваний, влияющих на фертильность женщин и мужчин. Эндотелиальная дисфункция, вторичная на фоне оксидативного стресса, способствует развитию акушерских осложнений, таких как ранняя и повторяющаяся потеря беременности, преэклампсия, задержка внутриутробного развития и преждевременные роды. Активные формы кислорода и азота могут отрицательно влиять на имплантацию эмбрионов и способствовать таким репродуктивным нарушениям, как эндометриоз и преэклампсия. Изменение вазомоторной функции приводит к неудачной имплантации эмбрионов и снижению плацентарной перфузии при преэклампсии и эндометриозе.</p><p>Влияние свободных радикалов на ооциты, сперматозоиды и эмбрионы ассоциируется с плохими репродуктивными исходами вспомогательных репродуктивных технологий. Окружающая среда in vitro подвергает гамету и эмбрионы воздействию обилия активных форм кислорода при отсутствии ферментативной антиоксидантной защиты, которая обычно присутствует при оплодотворении и беременности in vivo. В идеале успешный исход вспомогательных репродуктивных технологий может быть достигнут, если достаточно воссозданы условия in vivo. Ряд исследований, выполненных по данному вопросу, показал, что антиоксиданты и витамины могут улучшать результаты исхода беременности. Одним из таких перспективных веществ является D-хиро-инозитол (DCI). Он способствует повышению фертильности вследствие восстановления овуляции при синдроме поликистозных яичников, улучшает качество яйцеклеток, доказанно снижает оксидативный и воспалительный стресс, что в свою очередь приводит к увеличению вероятности зачатия, в т. ч. и при использовании вспомогательных репродуктивных технологий. Это дало толчок к активному использованию препаратов инозитола в клиниках вспомогательных репродуктивных технологий с целью получения ооцитов хорошего качества и уменьшения дозы гормонов, используемых для стимуляции яичников.</p>

Keywords: оксидативный стресс, вспомогательные репродуктивные технологии, D-хиро-инозитол, DCI
От недостаточности лютеиновой фазы к гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции

От недостаточности лютеиновой фазы к гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункции

Authors: В. Заболотнов, А. Рыбалка
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье представлен систематический обзор основных патогене-тических механизмов возникновения и развития недостаточности лютеиновой фазы (НЛФ) и ее связи с гипоталамо-гипофизарно-яичниковой дисфункцией. Приведены характеристики клинических вариантов протекания данной патологии и ее последствий для репро-дуктивного здоровья женщины. Приведен перечень современных методов диагностики НЛФ и краткие характеристики диагностических исследований, необходимых для правильной постановки диагноза согласно современным стандартам и протоколам. Представлен обзор современных методов лечения НЛФ, направленных на коррекцию дефицита прогестерона, ликвидацию гиперпролактинемии и нивели-рование воздействия хронического стресса на организм.</p>

Keywords: недостаточность лютеиновой фазы, НЛФ, прогестерон, Витекс священный, Мастодинон
Вітамін D-дефіцитні стани в ґенезі порушень репродуктивного здоров’я жінки

Вітамін D-дефіцитні стани в ґенезі порушень репродуктивного здоров’я жінки

Authors: Т. Татарчук, К. Дейнюк, О. Занько, В. Тарнопольська
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Завдяки безперервному науковому та творчому пошуку дослідників протягом останніх майже ста років препарати вітаміну D знаходять все більше застосувань – від класичної профілактики рахіту та остеомаляції до попередження злоякісних новоутворень і психічних захворювань. У статті розглядаються питання застосування вітаміну D в ґенезі порушень здоров’я жінки, а також його вплив на стан жінки в різні періоди – дитячому віці, віці менархе і підлітковому, репродуктивному віці та в період менопаузи.</p><p>Детально розглядається вплив недостатності вітаміну D на низку захворювань, зокрема, запальні захворювання органів малого таза, патологію молочної залози, гіперпроліферативні захворювання. Наводяться результати власного дослідження, яке підтверджує нормалізацію рівня вітаміну D у пацієнток, котрі отримували препарат, який містить холекальциферол, що свідчить про його ефективність в корекції недостатності та дефіциту вітаміну D.</p><p>Як підкреслюють автори статті, заохочення пацієнток вживати препарати, що містять вітамін D, та щорічне тестування для виявлення D-статусу має потенціал стати сучасним методом профілактики міоми матки, раку ендометрія та молочної залози, ожиріння, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Харчові додатки та медикаменти, які містять холекальциферол, що є найменш токсичним жиророзчинним вітаміном, за регулярного прийому зменшують ризик прогресування метаболічних розладів при СПКЯ, сприяють правильному формуванню кісток таза в дівчат, попереджають розвиток післяпологової депресії та затримують процеси старіння і зниження когнітивних функцій з віком, покращуючи якість життя загалом.</p><p>Доцільно проводити тестування на рівень вітаміну D (25(ОН)D3) сироватки крові в низки категорій населення, зокрема, в жінок, які планують вагітність, вагітних та хворих</p><p>на гіперпроліферативні захворювання. При виявленні недостатності та дефіциту вітаміну D необхідно застосовувати препарати, що містять холекальциферол, з дозуванням у залежності від маси тіла та вмісту вітаміну D в сироватці крові.</p>

Keywords: вітамін D, недостатність вітаміну D, дефіцит вітаміну D, репродуктивне здоров’я, холекальциферол
Врожденные пороки развития – вклад в детскую заболеваемость и инвалидность, подходы к профилактике

Врожденные пороки развития – вклад в детскую заболеваемость и инвалидность, подходы к профилактике

Authors: О. Пикуза, А. Закирова, Е. Волянюк, Ф. Ризванова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 41
(0 downloads)
Abstract

<p>Одной из важнейших причин формирования структурных аномалий на этапе внутриутробного периода является нехватка нутриентов в рационе беременной женщины, таких как фолаты, йод и докозагексаеновая кислота. Новым поколением витаминов для планирующих беременность, беременных и до конца периода лактации является витаминно-минеральный комплекс «Фемибион», содержащий в составе фолиевую кислоту, метафолин, йод и комплекс витаминов. Проведенные исследования по эффективности назначения «Фемибиона» достоверно доказали благоприятное влияние докозагексаеновой кислоты на морфофункциональное развитие ребенка.</p>

Keywords: врожденные аномалии развития, новорожденные, беременная, питание, профилактика
Український національний консенсус з обстеження та лікування жінок після проходження первинного цервікального скринінгу

Український національний консенсус з обстеження та лікування жінок після проходження первинного цервікального скринінгу

Authors: Н. Володько, А. Вінницька, В. Камінський, Т. Татарчук, О. Попков, І. Ганжий, Д. Герман, Г. Крижанівська
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Даний документ є свідченням об’єднання зусиль спеціалістів-гінекологів та онкогінекологів України у вирішенні проблеми раку шийки матки і може розцінюватися як перший крок у напрямку до реалізації програми глобального об’єднання в боротьбі проти цієї хвороби, висунутої Всесвітньою організацією з охорони здоров’я. Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейесус закликав всі країни долучитися до цієї боротьби і покласти край стражданням від раку шийки матки.</p><p>«Завдяки економічно ефективним доказовим втручанням, включаючи вакцинацію проти вірусу папіломи людини для дівчат, скринінг та лікування передракових уражень, покращення доступу до діагностики та лікування інвазійних форм раку, ми можемо усунути рак шийки матки як проблему громадського здоров’я та зробити його хворобою минулого». Саме цій меті служать рекомендації Українського національного консенсусу з обстеження та лікування жінок після проходження первинного цервікального скринінгу, які, безперечно не є остаточними – їх вдосконаленню та доповненню сприятимуть щорічні консенсусні конференції та наради.</p>Водночас боротьба з раком шийки матки має вестися широким фронтом. Важливим є залучення в неї сімейних лікарів та педіатрів. У цьому зв’язку необхідним є введення теми «Первинна та вторинна профілактика раку шийки матки –  шлях до елімінації хвороби» в навчальні плани і програми медичних факультетів вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації та післядипломної освіти. Крім того, слід широко використовувати можливості соціальних мереж та засобів масової інформації для підвищення поінформованості населення в питаннях профілактики раку шийки матки та висвітлення науково обґрунтованих доказів щодо можливості попередження цієї хвороби

Keywords: рак шийки матки, лікування, профілактика, скринінг, консенсус
Метаболічний синдром: що змінилось за 30 років?

Метаболічний синдром: що змінилось за 30 років?

Authors: Т. Татарчук, О. Перехрестенко, М. Гламазда
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Метаболічний синдром – це кластер кардіометаболічних факторів, які мають сильний зв’язок із ризиком виникнення важких хронічних захворювань. Розповсюдженість метаболічного синдрому продовжує зростати, в тому числі серед дітей, підлітків і людей активного репродуктивного віку. Для сфери репродуктивної медицини проблема метаболічного синдрому має особливе значення не лише через його негативний вплив на фертильність, частоту ускладнень вагітності та пологів, а й через його трансгенераційний вплив на здоров’я потомства: доведено, що кожний із компонентів метаболічного синдрому є потужним епігенетичним фактором.</p>Дослідження останніх років розкрили багато нових граней патогенезу метаболічного синдрому та розширили спектр його етіологічних факторів далеко за межі аліментарних, що визначає доцільність пошуку якісно нових підходів до профілактики і лікування цієї патології. В огляді представлено еволюцію діагностичних критеріїв метаболічного синдрому і відображення цього процесу в епідеміології та клінічних підходах до захворювання; епідеміологічні дані щодо розповсюдженості метаболічного синдрому серед молодих дорослих. У статті також зроблено стислий огляд великого масиву наукових досліджень останнього десятиріччя, присвячених етіології та патогенезу метаболічного синдрому, зокрема ролі дисфункції жирової тканини вісцерального, ілеофеморального та ектопічних депо, причин схильності до переважання того чи іншого жирового депо, розглянута нова класифікація ожиріння, а також роль пренатальних та епігенетичних, екологічних чинників (обісогенні речовини навколишнього середовища, контамінація штучним освітленням), складу кишкової мікробіоти, стану симпатичної нервової системи, нутрітивної недостатності в розвитку ожиріння та метаболічного синдрому. Розглянуто гендерні особливості розвитку та перебігу метаболічного синдрому, а також його зв’язок з дисгормональними та іншими патологіями репродуктивної сфери в жінок (синдром полікістозних яєчників, гіперпролактинемія, міома матки, ендометріоз).

Keywords: метаболічний синдром, ожиріння, діагностичні критерії, адипозопатія, інсулінорезистентність, ожиріння при нормальній вазі, метаболічно здорове ожиріння, програмування розвитку, епігенетична спадковість, обісогенні речовини, симпатична нервова система, гіп
Значительное улучшение репарации шейки матки после оперативных вмешательств под влиянием специфической противовоспалительной терапии

Значительное улучшение репарации шейки матки после оперативных вмешательств под влиянием специфической противовоспалительной терапии

Authors: В. Квашенко, И. Сапожак
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>В статье описаны особенности ведения пациенток с дисплазиями шейки матки. После проведения хирургического лечения неоплазий шейки матки у пациенток возникают обильные серозные или серозно-кровянистые выделения из половых путей, что ведет к выраженному дискомфорту и вторичному инфицированию шейки матки. Вторичная инфекция способствует пролонгации эпителизации шейки матки и возникновению рецидива заболевания.</p><p>Сделан акцент на профилактике послеоперационных симптомов, которые вызывают дискомфорт у женщин, вторичное инфицирование раневой поверхности и пролонгацию эпителизации шейки матки. Данные симптомы возникают после травматизации шейки матки за счет повышения уровня простагландинов, гистамина и провоспалительных цитокинов.</p><p>В проведенном исследовании было доказано, что бензидамина гидрохлорид снижает обильность и продолжительность послеоперационных выделений из раневой поверхности за счет подавления отека тканей и угнетения синтеза провоспалительных цитокинов – фактора некроза опухоли и интерлейкина-1, что ведет к усилению репаративных процессов эпителия шейки матки.  Бензидамина гидрохлорид уменьшает проницаемость капилляров, стабилизирует лизосомальные мембраны, тормозит выработку аденозинтрифосфата, других макроэргических соединений в процессах окислительного фосфорилирования, тормозит синтез или инактивирует простагландины, гистамин, брадикинины, цитокины, факторы комплемента и другие неспецифические эндогенные «повреждающие факторы». Блокирует взаимодействие брадикинина с тканевыми рецепторами, восстанавливает нарушенную микроциркуляцию и снижает болевую чувствительность в очаге воспаления, а также влияет на таламические центры болевой чувствительности (локальная блокада синтеза PgE1, PgE2 и PgF2-альфа). Анальгезирующее действие обусловлено косвенным снижением концентрации биогенных аминов, обладающих альгогенными свойствами, и увеличением порога болевой чувствительности рецепторного аппарата.</p><p>Таким образом, бензидамина гидрохлорид Тантум Роза® является единственным нестероидным противовоспалительным средством для местного применения в гинекологии, который обеспечивает быструю эпителизацию шейки матки и устранение патологических выделений за счет специфического угнетения провоспалительных цитокинов и активизации репаративных процессов в эпителии.</p>

Keywords: дисплазия шейки матки, эксцизия шейки матки, бензидамина гидрохлорид, Тантум Роза
Дофамінергічні препарати для профілактики порушень менструальної функції в дівчат із автоімунним тиреоїдитом

Дофамінергічні препарати для профілактики порушень менструальної функції в дівчат із автоімунним тиреоїдитом

Authors: Л. Калугіна, І. Бачинська, Н. Яроцька
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>У дівчат-підлітків на тлі автоімунного тиреоїдиту навіть у стані еутиреозу відзначаються порушення в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи за рахунок підвищення рівня пролактину, лютеїнізуючого гормону, кортизолу, зниження концентрацій естрадіолу і прогестерону, що супроводжується змінами функціонального стану яєчників за даними ехографії та може в подальшому призводити до порушення репродуктивного здоров’я дівчинки.</p><p>Автори дослідження запропонували алгоритм мультидисціплінарного спостереження дівчат з автоімунним тиреоїдитом в стані еутиреозу. Було досліджено 88 дівчат пізнього пубертатного віку (58 – основна група, 30 – група порівняння), які не відрізнялися суттєво за віком та індексом маси тіла. З метою профілактики порушення менструальної функції пацієнткам був запропонований профілактичний комплекс, що складався з рослинного препарату з</p><p>м’якою дофамінергічною дією Циклодинон®, 1 таблетка якого містить 4 мг екстракту прутняка звичайного (1 таблетка 1 раз на добу) та базової циклічної вітамінотерапії, яка традиційно застосовується в практиці дитячої гінекології: вітамін Е – 200 мг, 1 капсула 1 раз на добу через день, фолієва кислота – 1 мг, 3 рази на добу в 1–14 дні менструального циклу, вітамін С – 100 мг, 2 рази на добу в 15–28 дні циклу. Дівчатам групи порівняння призначалася тільки циклічна вітамінотерапія. Обидві обстежені групи отримували профілактичну корекцію протягом 3 місяців, наступна оцінка стану пацієнток проводилася через 3 місяці подальшого спостереження.</p><p>Застосування запропонованого комплексу профілактичних заходів з використанням рослинного препарату з м’якою дофамінергічною дією, спрямованого на профілактику порушення менструальної функції в дівчат з автоімунним тиреоїдитом, дозволило забезпечити стійку нормалізацію показників гормонального гомеостазу, покращення функціонального стану яєчників за даними ехографії. В результаті проведення запропонованого профілактичного комплексу було відзначено оптимізацію менструальної функції, зменшення проявів дисменореї зі збереженням стійкого ефекту через 6 місяців у 72% пацієнток.</p>

Keywords: репродуктивне здоров’я, пубертатний вік, автоімунний тиреоїдит, профілактика порушень менструальної функції, Циклодинон
Модуляція індукованих гонадотропіном стероїдогенних ферментів в клітинах гранульози за допомогою D-хіро-інозитолу

Модуляція індукованих гонадотропіном стероїдогенних ферментів в клітинах гранульози за допомогою D-хіро-інозитолу

Authors: Sandro Sacchi, Federica Marinaro, Debora Tondelli
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>D-хіро-інозитол (DCI) – це інозитолфосфоглікан, який включає в себе кілька клітинних функцій, що контролюють метаболізм глюкози. DCI функціонує як другий посередник для сигналізації дії інсуліну і вважається сенсибілізатором інсуліну, оскільки дефіцит наявності DCI у тканинах вказує на інсулінорезистентність (ІР).</p><p>Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – патологічний стан, який часто супроводжується ІР. DCI позитивно впливає на численні аспекти етіології СПКЯ, зменшує загальний та вільний рівень тестостерону, знижує кров’яний тиск, нормалізує метаболізм глюкози та збільшує частоту овуляції.</p><p>Мета цього дослідження полягала в оцінці впливу DCI та інсуліну в поєднанні з гонадотропінами, а саме фолікулостимулюючим та лютеїнізуючим гормонами на регуляцію генів стероїдогенних ферментів, підродини A1 (CYP19A1) та розщеплення бічних ланцюгів цитохрому P450 (P450scc) родини цитохрому P450 у первинних культурах клітин гранульози людини. Ми також досліджували, чи зможе DCI як інсуліносенсітайзер протидіяти очікуваній активності інсуліну стимулювати клітини гранульози людини.</p><p>Методи. Дослідження проводилося на основних культурах клітин гранульози людини. Експресію генів оцінювали методом RT-qPCR. Статистичний аналіз проводився з використанням t-критерію Стьюдента (p < 0,05), встановленого для статистичної значущості.</p><p>Результати. DCI здатний зменшувати експресію генів CYP19A1, P450scc та рецептора інсуліноподібного фактора росту 1 у дозозалежній відповіді. Наявність DCI супроводжується посиленням експресії генів стероїдогенних ферментів, вироблених гонадотропін-стимульованими клітинами гранульози людини при лікуванні інсуліном.</p><p>Висновки. Інсулін виступає в ролі ко-гонадотропіну, що збільшує експресію генів стероїдогенних ферментів у клітинах гранульози, стимульованих гонадотропіном. DCI – це сенсибілізатор інсуліну, який протидіє цьому впливу, зменшуючи експресію генів CYP19A1, P450scc та рецептора інсуліноподібного фактора росту 1. Здатність DCI модулювати активність інсуліну в яєчнику in vitro може частково пояснити його корисний ефект, коли він використовується для лікування станів, пов’язаних із ІР.</p>

Keywords: D-хіро-інозитол, стероїдогенез, інсулінорезистентність
Казуїстичні випадки міграції внутрішньоматкової спіралі

Казуїстичні випадки міграції внутрішньоматкової спіралі

Authors: Н. Косей, О. Гюльмамедова
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Метою даної статті стало надання інформації щодо поодиноких випадків міграції внутрішньоматкових контрацептивів (ВМК), знайомство з якими буде корисним у медичній практиці.</p><p>При аналізі медичної літератури, пов’язаної з міграцією ВМК, звертає на себе увагу великий діапазон розташування ектопованих спіралей та різноманітність клінічних проявів. Зазвичай встановлення внутрішньоматкової спіралі (ВМС) не викликає труднощів. Однак іноді можуть виникати ускладнення: інфекція, маткові кровотечі, позаматкова вагітність та перфорація матки. Це відбувається не дуже часто, але водночас є потенційно серйозним ускладненням.</p><p>У випадках повної перфорації ВМК може мігрувати в різноманітні інтраабдомінальні структури. Так, за даними аналізу медичної літератури, найчастіше ВМК мігрують у великий сальник (26,7%), кишеню Дугласа (21,5%), просвіт товстої кишки (10,4%), міометрій (7,4%), широку зв’язку матки (6,7%), черевну порожнину (5,2%), тонку кишку (4,4%), товсту кишку (3,7%), сечовий міхур, пах, яєчники, маткові труби.</p><p>Жінки з хронічним тазовим болем на тлі встановленого ВМК повинні бути ретельно досліджені на предмет можливої перфорації матки або внутрішньоматкової міграції.</p><p>У диференціальній діагностиці причин больового синдрому основна роль відводиться УЗ дослідженню та гістероскопії, що дозволяє точно визначити положення ВМС в порожнині матки або за її межами. Однак у випадках часткової міграції використовуються додаткові уточнювальні методи діагностики. Комп’ютерна томографія є ефективною для визначення розташування ВМС та її відносин із сусідніми структурами, а також дозволяє оцінити інші можливі причини дисфункції сечового тракту. Всі сучасні ВМК є рентгеноконтрастними, тому для визначення їхньої локалізації також використовується оглядова рентгенографія. Діапазон методів вилучення ВМК, що мігрували, досить різноманітний, але пріоритетними є ендоскопічні методики.</p><p>Незважаючи на суперечливість поглядів щодо ведення жінок із позаматковим розташуванням ВМК та відсутністю будь-яких симптомів, всі позаматкові засоби контрацепції повинні бути вилучені якомога швидше після постановки діагнозу, враховуючи їхній тип та локалізацію.</p>

Keywords: ВМК, міграція, перфорація, ендометрій
Передменструальний синдром. Патогенетичні аспекти лікування

Передменструальний синдром. Патогенетичні аспекти лікування

Authors: Т. Татарчук, Н. Захаренко, I. Маноляк
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>Метою описаного в статті дослідження було вивчення ефективності використання мікронізованого прогестерону в лікуванні передменструального синдрому. Було досліджено 68 жінок репродуктивного віку від 18 до 40 років (середній вік 31,2 ± 5,3 роки) з передменструальним синдромом легкого та середнього ступеня вираженості. Досліджувані жінки були розподілені методом рандомізації на дві групи: група лікування (n = 35) та група контролю (n = 33). Групи дослідження були зіставні за віком та формами передменструального синдрому.</p><p>Пацієнтки групи лікування отримували терапію препаратом  «Прогінорм ОВО» по 200 мг на день з 16 до 25 дня менструального циклу протягом трьох циклів. Препарат</p><p>«Прогінорм ОВО» був вибраний з урахуванням його властивостей, які подібні до властивостей природного ендогенного прогестерону за наявності гестагенного, антиестрогенного та легкого антиандрогенного й альдостеронового впливу. Жінки групи контролю не отримували медикаментозних засобів лікування. Для полегшення стану пацієнткам обох груп були рекомендовані немедикаментозні заходи: оптимізація режиму праці та відпочинку, збалансоване харчування, активний спосіб життя з помірними фізичними навантаженнями.</p><p>Автори дослідження дійшли висновку, що застосування мікронізованого прогестерону є доцільним та ефективним у лікуванні основних проявів передменструального синдрому, особливо стосовно больових проявів, змін в поведінці та симптомів затримки рідини в організмі. При цьому термін лікування проявів передменструального синдрому доцільно продовжувати до 6 місяців, профілактуючи швидке відновлення симптоматики після припинення курсу терапії.</p>

Keywords: передменструальний синдром, мікронізований прогестерон, дисменорея, Прогінорм
Предикторы нарушения репродуктивного здоровья

Предикторы нарушения репродуктивного здоровья

Authors: Т. Татарчук
Year: 2018, Volume: 0, Number: 43
(0 downloads)
Abstract

<p>«Звонком», свидетельствующим об изменениях репродуктивного здоровья, является нарушение менструального цикла. Нарушения менструального цикла составляют 10–28% от общего числа эндокринных гинекологических заболеваний и имеют клинические проявления в виде отсутствия менструации либо редких или скудных месячных, а также субклинические проявления в виде бесплодия и невынашивания беременности. При наличии нерегулярного менструального цикла необходимо рассмотреть диагноз синдрома поликистозных яичников.</p><p>В основанном на доказательных данных международном руководстве по оценке и лечению синдрома поликистозных яичников от 2018 г. появился новый пункт лечения –фитотерапия, имеющая гормонокорригирующее действие. Ее использование обусловлено тем, что синдром поликистозных яичников – это пожизненное состояние, нуждающееся в длительной коррекции. С этой целью применяются фитогормоны без эстрогенопозитивной активности – флавоноиды. Одним из представителей таких препаратов является Taзaлoк™. Он таргетно блокирует эстрогеновые (андрогеновые) рецепторы в молочных железах, яичниках и матке, нормализует эстрогено-прогестиновое равновесие (восстанавливает гормональный баланс).</p><p>Установлено, что при синдроме поликистозных яичников корреляционные связи между гормонами жировой ткани и показателями функциональной активности гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой и гипоталамо-гипофизарно-яичниковой систем теряются. В связи с этим было выполнено исследование с целью изучения возможностей использования поликомпонентного растительного препарата Taзaлoк™ в комплексном лечении синдрома поликистозных яичников у женщин с ожирением и нормальным уровнем яичниковых андрогенов. В итоге установлено, что включение в схему лечения данного препарата позволило нормализовать функцию жировой ткани и улучшить ее взаимосвязь с гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой и гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системами, нормализовать менструальный цикл.</p><p>При необходимости восстановления менструального цикла также следует назначать комбинированные оральные контрацептивы. Они восстанавливают менструальный цикл, профилактируя рак эндометрия, устраняя гипоменорею и гиперполименорею. При этом чем выше доза эстрогена в комбинированных оральных контрацептивах, тем лучше удерживается цикл и меньше кровотечений, однако повышаются тромботические риски.</p>

Keywords: нарушения менструального цикла, синдром поликистозных яичников, фитотерапия, комбинированные оральные контрацептивы, Тазалок

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.