GOETHES FAUST: FASZINIERTE, EPOCHALE UND RÄTSELHAFTE WERK
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Неможливо коротко і стисло пояснити, яку роль для освіченої людини відіграє «Фауст» – трагедія, написана ЙОГАНОМ ВОЛЬФҐАНҐОМ ФОН ҐЕТЕ, перша частина якої була надрукована 210 років тому, на Великдень 1808 року. Навіть визначення жанру цього твору неточне, принаймні, якщо розглядати його класичну форму. «Фауст» – це фарс і містична гра, народний театр, буржуазна трагедія, комедія, філософсько-богословський дискурс, словесна опера, ярмарковий балаган тощо. Стосовно самої «історії», навіть творець «Фауста» попереджав, єдиної безперервної ідеї, яка пронизувала б усе полотно твору, не існує. «Цей твір схожий на поезію людського життя», писав Ґете, – «Він так само має початок і має кінець, але це ще далеко не все». Про «Фауста» вже написано більше книг та статей, ніж віршованих строчок у самій трагедії, a їх аж 12 000. Та читачеві чи глядачеві не варто лякатись того, що ми не можемо осягнути все. Сам майстер розумів це і зазначив у листі, що цей твір «лишатиметься відкритою загадкою, яка знову і знову хвилюватиме і душевно мучитиме людей». Задум про «Фауста» ҐЕТЕ виношував шістдесят років, а на світ він з’явився у трьох частинах. Однак сам сюжет для твору шукати було недовго. Починаючи з 16-го століття, розповсюдженою була історія ЙОГАНА або ЙОРҐА ФАУСТА – астролога, алхіміка і знахаря. У Франкфурті в 1587 році вийшла друком «Історія Д. Йоганна Фаустена. Найкращого у світі мага і чорнокнижника». Її невідомий автор пов’язував сагу про Фауста з легендою із «Народної книги» і ввів фігуру МЕФІСТОФЕЛЯ. Приблизно у 1600 році Кристофер Марло видав драму «Доктор Фауст», на основі якої ставили вистави у вуличних лялькових театрах. Тож навіть у дитинстві ҐЕТЕ зустрічався з ФАУСТОМ і МЕФІСТОФЕЛЕМ. It is next to impossible to overestimate the role of FAUST in the life of an educated person – the tragedy was written by Johann Wolfgang von Goethe, Part One of which was published 210 years ago on the Easter of 1808. Even the definition of this work’s genre is not exact, at least, when considering its classical form. „Faust“ is both a farce, a mystic play, folk theatre, bourgeois tragedy, comedy, philosophical-and-theological discourse, buffoonery etc. As far as “Faust’s” “history” is concerned, its creator himself cautioned that there is no single idea permeating the whole of the work. “This piece looks like the poetry of human life” wrote Goethe, “it has the beginning, and it has the end, but that’s far from being all”. The books and research papers written about “Faust” outnumber the lines in the tragedy that are 12,000. But the reader or spectator should not be scared by the impossibility to grasp the work. The author himself was fully aware of that fact, writing about it in a letter: “The work will stay an unsolved riddle exciting and torturing people’s minds on end”. Goethe had nursed the idea of “Faust” for 60 years, and it appeared in three parts. But the plot for that work was easy to find. Since the 16th century, there was a popular story of Johann or Jorg Faust – an astrologist, alchemist and sorcerer. In Frankfurt in 1587, there was published “D. Johann Fausten’s Story. The Best Magician and Practitioner of Black Magic in The World”. Its unknown author connected the saga about Faust with the legend from the “Folk Book”, and introduced the character of Mephistopheles. Approximately in the year of 1600, Christopher Marlowe got published his drama “Doctor Faust”, the adaptation of which was staged in street puppet shows. Thus already in his childhood, Goethe met with Faust and Mephistopheles.
Authors and Affiliations
Ріхард Бруннер
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ЕТНОСИМВОЛІВ ЗООНІМІЧНОГО ХАРАКТЕРУ У ПЕРЕКЛАДАХ ПОЕЗІЙ ВАСИЛЯ СТУСА І ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
У статті досліджено особливості відтворення етносимволів зоонімічного характеру в англомовних поетичних перекладах поезії Василя Стуса і Василя Симоненка з позицій культурологічної парадигми, охоплюючи як лінгвокультурни...
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ДЕМОКРАТІЯ В ПРОГРАМНИХ ВИСТУПАХ ПРЕЗИДЕНТА ОБАМИ І ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА КАМЕРОНА: ЛІНГВОРИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
У статті розглянуто вербалізацію концепту ДЕМОКРАТІЯ у програмних промовах президента Обами й прем’єр-міністра Камерона в лінгвориторичному аспекті. Спочатку визначено поняття “концепту” та його будову, а також реконстру...
ЕВОЛЮЦІЯ СТИЛЮ НІМЕЦЬКОГО ШВАНКУ
В статті аналізується історична основа виникнення шванку, зазначається, що дискурс культурологічних та літературно-критичних мотивів займає значне місце в текстах німецьких шванків, досліджується еволюцію стилю шванку т...
НОВОТВОРИ В АНГЛОМОВНІЙ НАУКОВІЙ ФАНТАСТИЦІ: ОСОБЛИВОСТІ ПОТЕНЦІЙНОГО СЛОВОТВІРНОГО ТИПУ
Квазіспеціальна лексика, тобто термінологія, створена автором, складає невід’ємну частину лексикону наукової фантастики. Саме цей лексичний шар виокремлює наукову фантастику серед інших художніх жанрів. Тому у статті вел...
ЛІНГВАЛЬНИЙ СТАТУС АНГЛОМОВНОГО АФОРИЗМУ
Статтю присвячено дослідженню англомовних афоризмів. У статті надається визначення поняття «афоризм», з’ясовуються ключові ознаки та характеристики афоризму як лінгвального явища, встановлюються cпецифічні риси афоризмів...