Особливості рефлексії комунікативних здібностей у жінок із психічними розладами
Journal Title: Технології розвитку інтелекту - Year 2018, Vol 2, Issue 8
Abstract
У статті розкрито поняття комунікативних здібностей як індивідуально-психологічних властивостей, що забезпечують ефективну взаємодію між людьми в процесі спілкування і включають систему знань і умінь, за допомогою яких стає можливим успішне протікання комунікативних процесів. Розвиток комунікативних здібностей нерозривно пов’язаний із розвитком соціального інтелекту. Специфічні зміни особистості після появи психічного розладу призводять до порушення комунікації, і, відповідно, до соціальної дезадаптації. В дослідженні розвиток комунікативних здібностей розглядається як особистісний чинник реадаптації осіб із психічними розладами. В ході емпіричного дослідження виявлено особливості рефлексії комунікативних здібностей та суб’єктивної картини особистісних змін, пов’язаних із сферою комунікації та взаємовідносин. Аналіз соціального складника самоідентичності свідчить про суттєву актуалізацію у самосвідомості сімейно-побутової та професійної ролей, і слабку – світоглядної та групової. Референтні групи жінок із психічними розладами включають переважно близьке оточення, сім’ю, друзів, значно менше – коло професійного спілкування, і в одиничних випадках – осіб із віртуальних груп. Це свідчить про звуження кола інтересів, зниження потреби у пізнавальній діяльності, самоізоляцію, що, в свою чергу, зменшує можливості для спілкування, встановлення і підтримання стосунків з іншими людьми. Першочерговим завданням психосоціальної реабілітації є розвиток комунікативних здібностей, як складника соціального інтелекту, що за рахунок формування і розширення адаптивних форм поведінки, сприятиме реадаптації та ресоціалізації осіб із психічними розладами.
Authors and Affiliations
Олена Володимирівна Гончарук
Регуляція психічних станів студентів під час напруженої інтелектуальної діяльності
У статті розкриваються методологічні принципи психокорекційної програми регуляції психічних станів студентів під час напруженої інтелектуальної діяльності. Одним із провідних чинників, що визначають динаміку процесу адап...
Криза 17 років і суміжні стабільні періоди
Аналізується різноплановий інформаційний масив, у якому виокремлюються пізнавальні передумови для виокремлення у системі вікового розвитку особистості окремої малої нормативної кризи – кризи 17 років, або юнацької кризи....
Деякі психолого-педагогічні аспекти підвищення якості освітнього середовища засобами ІКТ: досвід зарубіжних ВНЗ
У статті аналізується досвід запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальне середовище у виші, на прикладі зарубіжних курсів для магістрів. Спостереження здійснювалось в рамках курсів, де: 1) ІКТ...
Психолого-педагогічні параметри і критерії міждисциплінарних досліджень
У статті визначено психолого-педагогічні критерії і параметри міждисциплінарних досліджень у виші. Розглянуто проблему трансформації засвоєних магістрами психолого-педагогічних знань у міждисциплінарну науку та їх викори...
Методологічне мислення фахівця як пріоритет його вищої та післядипломної освіти
У статті здійснюється аналіз сутності методологічного мислення фахівця як якісного рівня розвитку його професійної миследіяльності. Зазначається, що науковим підґрунтям розуміння методологічного мислення є положення мета...