International Journal of Education and Science

International Journal of Education and Science

Basic info

  • Publisher: Kharkiv Regional Public Organization “Culture of Health” (KRPOCH)
  • Country of publisher: ukraine
  • Date added to EuroPub: 2019/Nov/13

Subject and more

  • LCC Subject Category:
  • Publisher's keywords:
  • Language of fulltext: ukrainian, english
  • Time from submission to publication: weeks

Publication charges

  • Article Processing Charges (APCs): No
  • Submission charges: No
  • Waiver policy for charges? No

Open access & licensing

  • Type of License:
  • License terms
  • Open Access Statement: No
  • Year open access content began: 2018
  • Does the author retain unrestricted copyright? False
  • Does the author retain publishing rights? False

Best practice polices

  • Permanent article identifier:
  • Content digitally archived in:
  • Deposit policy registered in:

This journal has '114' articles

Information and Communication Technologies in Students’ Language Learning

Information and Communication Technologies in Students’ Language Learning

Authors: Ilona Ivanivna Kostikova
(0 downloads)
Abstract

Background and Aim of Study: The article presents the essence of means of information and communication technologies (ICT) in students’ language learning. In the article we consider that fresh thinking about the ways in which we may use tools and technologies in language learning is necessary, on the basis of evidence from the field including the markets currently developing in intersections of ICT, media, and language learning. The basic terms of the means and classifications of information and communication technologies are analyzed as well. The aim of the study: to clarify the underpinning of the means and classifications of information and communication technologies and computer-assisted language learning (CALL) in foreign language students’ training. Materials and Methods: The analytical method of scientific research is used, on the basis of which the study of foreign sources is done, as well as the analysis, systematization and evaluation of the facts, phenomena and processes are used. Results: It is set that the ICT means can be realized for the effective foreign language students’ training. The article also determines the respondents’ overview the problem, the peculiarities of specialists’ training in the field of computer-assisted language learning. Conclusions: The conclusion of the research is to know and to use all the advantages of information and communication technologies in students’ learning. The advantages of ICT and its new tools are high but they are generally not understood in the countries and Ukraine as well and any technological training innovation tends to be delivered in other fields of operation not in education. Such development tends to remain unconnected to any language training undertaken where it is determined the peculiarities of specialists’ training in the field of computer-assisted language learning. Further development of CALL specialists depends on recognition, including recognition by professional organizations.

Keywords: information and communication technologies, computer-assisted language learning, professional training, foreign language, students’ training
Using the Techniques of Reflexive and Non-Reflective Listening at the Stage of Testing Students’ Knowledge During the Lesson

Using the Techniques of Reflexive and Non-Reflective Listening at the Stage of Testing Students’ Knowledge During the Lesson

Authors: Elena Perezva, Margaryta Velieva, Kateryna Kostrubina
(0 downloads)
Abstract

Background and Aim of Study: The article describes a model for the development of reflexive communication, using methods and forms of monitoring students' knowledge, especially oral questioning. The described forms and methods of knowledge control, listening techniques and psycho-emotional mechanisms that ensure the implementation of reflexive and non-reflexive listening. The aim of the study: to reveal the relevance of studying the issue of reflexive and non-reflexive listening at the stage of testing students’ knowledge during the course of the lesson. Results: The use of oral control contributes to the mastery of logical thinking, the development and development of skills to argue, to express their thoughts correctly, figuratively, emotionally, to defend their own opinions.The oral survey provided for the following sequence: formulation of questions (tasks) taking into account the specifics of the subject and the requirements of the program; preparing students for response and outlining knowledge. Conclusions: The use of reflexive and non-reflective listening methods activates mental activity; develops the ability to speak and listen;develops analytical skills, the ability to highlight the most important and clearly express their thoughts;strengthening the perception of the information received, the ability to reproduce information and use it to solve practical problems used in professional activities;cleaning shyness and shyness.

Keywords: reflexive, non-reflexive listening; oral survey; psycho-emotional mechanism; forms and methods of knowledge control
Physiological and Psychological Development of the Primary School Pupil’s Personality in the Process LaborEducation

Physiological and Psychological Development of the Primary School Pupil’s Personality in the Process LaborEducation

Authors: Natalka Valeriivna Kotelianets, Iulia Serhiivna Kotelianets
(0 downloads)
Abstract

Background and Aim of Study: The article deals with the problem of development of analytical-synthetic activity of the motor analyzer, formation of visual-motor coordination and general development of primary school students at technology lessons. Particular attention is paid to the study of the division of pupils’ hands function when performing operations that require the usage of tools. The aim of the study: to check a number of objective conditions influencing the character of the interaction of hands, fingers and visual-motor coordination of students’ at technology lessons by means of practical activity. Materials and Methods: For the achievement of the mentioned purposes general scientific methods of theoretical level are used. Results: Performing tasks at crafts’ lessons requires a more flexible division of hands. The right hand in these cases performs the main function, handles the object of work with the help of a tool. The left hand holds the material. As a result of the study, some objective conditions influencing the nature of the interaction of hands and fingers, visual and motor coordination of students: the workplace, the properties of the object of work were determined. Analysis, division of each operation into separate movements contributes to the formation of a mode of movement that regulates labor activity. Conclusions: In the initial period of teaching crafts, the main methods should be analysis and synthesis. But the peculiarity of these methods is determined by the laws of motor development of the child, the peculiarity of the formation of skills.

Keywords: technology lessons, motion analyzers, analysis, synthesis, primary school pupils
New Product in Marketing and Organization of its Production in Modern Conditions

New Product in Marketing and Organization of its Production in Modern Conditions

Authors: Nikolay Mikhailovich Orlov, Ekaterina Antonovna Kovalenko
(0 downloads)
Abstract

Background and Aim of Study: In today's market, there are constantly changing needs of customers, and firms that are considered effective need to carefully monitor the trends in demand and take adequate measures to change the supply by improving old products (quality, attractiveness, price), taking into account the wishes of customers, or creating drastically new products that previously meet the needs. All these actions directly affect the achievement of the main goal of any company – making a profit, and therefore being competitive. The aim of the study: to analyze a new product in marketing and the organization of its production in modern conditions.Material and Methods: In work the method of the comparative analysis is used. Results: The main classifications of goods with the author's clarifications and additions of classification features were considered. Conclusions: The innovation factor plays a large role in the marketing activities of the company (enterprise). The process of creating a new product consists of several stages: the generation and selection of ideas, the development of the concept of the product and its testing, the development of market strategy, economic analysis, product development, test marketing, commercial implementation. Analysis of the processes of creating new products and practical activities of many enterprises in this direction testifies to numerous failures with a new product. Quality and competitiveness are important characteristics of a product

Keywords: new product, market novelty, production, economic feasibility, method, current conditions
Громадський ресурсний інклюзивний центр як позашкільна підтримка Нової української школи

Громадський ресурсний інклюзивний центр як позашкільна підтримка Нової української школи

Authors: Тетяна Іванівна Крайнова
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Актуальним завданням є створення організацій, які творчо підходять до головних положень нової Концепції позашкільної освіти, розвивають її і наповнюють обрані напрями змістом, який має скоординований з Новою українською школою характер. Мета дослідження: Обґрунтувати значення Громадського ресурсного інклюзивного центру в позашкільній підтримці Нової української школи, визначити головні принципи, завдання і напрями його діяльності. Результати: Встановлено та вирішено завдання Громадського ресурсного інклюзивного центру: виховання громадянина України, поваги до прав і свобод людини, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії; привласнення особистісно значущих соціокультурних цінностей, задоволення освітніх і культурних потреб вихованців; розвиток креативних здібностей дітей та учнівської молоді, їх пізнавального інтересу; розвиток вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі; задоволення потреб вихованців у професійному самовизначенні і творчій самореалізації; створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів; розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров’я, підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання; виховання в учасників освітнього процесу свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих. Реалізовано проекти: “Розвиваючі групи для внутрішньо переміщених осіб Харківського модульного поселення”, “Розвиваючі групи для дітей, які пережили травматичні події”, “Крок назустріч – рух в майбутнє: від інклюзивної освіти до інклюзивної громади”. Висновки: Громадський ресурсний інклюзивний центр несе в собі додатковий соціальний, інтелектуальний та емоційний розвиток дітей та молоді у позашкільний час, сприяє безперервному розвитку батьків, педагогів і психологів, які працюють як єдина творча команда.

Keywords: Громадський ресурсний інклюзивний центр, Нова українська школа, підтримка, співпраця
Steuerungsmittel im kommunikativen Fremdsprachenunterricht

Steuerungsmittel im kommunikativen Fremdsprachenunterricht

Authors: Tetiana Kolbina
(0 downloads)
Abstract

Problemstellung: Weltumspannende Kontakte von Unternehmen, Institutionen, Lehranstalten sowie Privatpersonen werden zur Selbstverständlichkeit, und die Fähigkeit, miteinander erfolgreich zu kommunizieren, ist immer mehr gefragt. Unter diesen Bedingungen gewinnt das Thema “Interkulturelle Kompetenz“, vor allem unter dem Stichwort “Globalisierung“, stark an Bedeutung. Eine stärkere Orientierung auf die Lebenspraxis, die Betrachtung der Fremdsprache als Mittel der interkulturellen Verständigung unter den Vertretern verschiedener Nationen stellen den kommunikativen Unterricht in den Mittelpunkt des Unterrichtsprozesses. Resultate: Wenn man die Sprache als eine soziale Erscheinung und als ein Kommunikationsmittel versteht, ist es offensichtlich, dass das Erlernen einer Fremdsprache zur Erweiterung der sprachlichen Kompetenz eines Menschen und auch seiner Handlungskompetenz führt (sowie in der Muttersprache- als auch in der Fremdsprache). Das Spracherlernen muss man also als soziales Lernen gestalten, dessen Hauptziel nicht das Einüben von formalen Sprachelementen ist, sondern die Befähigung der Lernenden zur Handlung, damit sie in Lebens- und Berufssituationen sprachlich angemessen reagieren können. Als generelles Lernziel des kommunikativen Fremdsprachenunterrichts wird Verstehens- und Mitteilungsfähigkeit (kommunikative Kompetenz) anerkannt; die drei Komponenten hat: eine inhaltliche, eine soziale, eine sprachliche (linguistische). Bei der Planung eines kommunikativen Fremdsprachenunterrichts sind vor allem zwei Hauptfragen zu stellen: Welche Übungen ermöglichen die beste Interaktion der Studierenden? In welcher sozialen Form können diese Übungen und sprachliche Handlungen sinnvoll und effektiv ablaufen? Inhalte und Themen sind im kommunikativen Fremdsprachenunterricht an den Interessen, Problemen und Lebenssituationen der künftigen Fachleute zu orientieren. Das Lernziel der Verstehens- und Mitteilungsfähigkeit bedeutet aber nicht, dass linguistische Teilsysteme der Fremdsprache nicht geübt werden müssen. Der kommunikative Sprachgebrauch setzt solide lexikalische und grammatische Kenntnisse voraus, die hauptsächlich auf der Grundlage bestimmter Handlungstypen und thematisch-situativen Textsorten vermittelt werden können. Alle Lehrer wissen aus der Erfahrung, dass es meistens unmöglich ist, gute sprachliche Fertigkeiten mit oberflächlichen phonetischen, lexikalischen und grammatischen Kenntnissen zu entwickeln. Sie bilden eine „Vorstufe“ für den kommunikativen Sprachgebrauch. Zu guten Leistungen kann nur die primär sprachtätigkeits- und gleichzeitig systemorientierte Arbeit am Lehrstoff führen. Angeeignete Kenntnisse müssen schrittweise auf neue Inhalte und Situationen übertragen werden. Systemlinguistische und kommunikative Kenntnisse werden beim Einüben des Lernstoffes durch verschiedene handlungsorientierte Übungstypen vermittelt und gefestigt. Eine besondere Bedeutung im kommunikativ gestalteten Lernprozess haben Rollenspiele und Diskussionen. Sie ermöglichen den Studierenden, neue Kommunikationssituationen, die das reale Leben modellieren, zu “erleben“ und ihre Stellung zu den behandelnden Problemen auszudrücken. Von Bedeutung sind auch persönliche Eigenschaften aller daran Beteiligten wie das Reaktionsfähigkeit auf die Worte der Gesprächspartner, Fähigkeiten, Tatsachen und Ereignisse zu analysieren, zu vergleichen und zu interpretieren. Für die erfolgreiche Durchführung von Rollenspielen und Diskussionen ist die Schaffung einer offenen und freundlichen Arbeitsatmosphäre ausschlaggebend. Im fach- und berufsbezogenen Fremdsprachenunterricht ist es wichtig, fremdkulturelle Kenntnisse (besonders bei solchen Themen wie Verhandlungen, Telefonieren, Geschäftsbriefe, landeskundliche Wirtschaftsfragen etc.) zu vermitteln und für interkulturelle Denk- und Verhaltensweisen zu sensibilisieren. Im kommunikativ orientierten Unterricht wird gewöhnlich in Kleingruppen gearbeitet. Gruppen- und partnerbezogene Übungsformen, die die Lernenden zu einer selbständigen Teilnahme an Kommunikationsvorgängen befähigen.

Keywords:
Інноваційні форми підвищення кваліфікації та самоосвіти викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти

Інноваційні форми підвищення кваліфікації та самоосвіти викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти

Authors: Лідія Кайдалова
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Питання підвищення кваліфікації викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти, самоосвіта та самовдосконалення є предметом досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Зміни в суспільстві, запити з боку роботодавців та споживачів освітніх послуг, інтеграційні освітні процеси зумовлюють перегляд традиційних та пошук і реалізацію інноваційних форм та методів в освітній процес та психолого-педагогічну підготовку сучасного викладача. Методи: Вивчення досвіду, теоретичний аналіз, спостереження, бесіди, анкетування – визначили зміст та результати нашого дослідження. Використані в дослідженні методи окреслили необхідність перегляду змісту циклів підвищення кваліфікації викладачів, удосконалення форм та методів викладання на циклах, враховуючи принципи андрогогіки (індивідуальна траєкторія навчання, особистісно орієнтоване навчання, теорія і практика навчання, диверсифікація форм і методів навчання, багатоваріантність методик та педагогічних технологій, самоосвіта та самонавчання тощо). Результати: Проведено анкетування слухачів 27 циклів підвищення кваліфікації протягом 2016-2018 рр. з метою покращення організації освітнього процесу на циклах підвищення кваліфікації викладачів фармацевтичних та медичних закладів вищої освіти. В анкетуванні задіяно 487 викладачів Національного фармацевтичного університету, Харківського національного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, Коледжу Національного медичного університету, Луцького базового медичного коледжу, Житомирського базового фармацевтичного коледжу, КЗОЗ “Вовчанський медичний коледж” та ін. Респонденти надають перевагу лекціям, тренінгам, медіа-презентаціям, круглим столам, формам дистанційного навчання (вебінари, відео лекції, онлайн-навчання тощо). За результатами обробки анкет встановлено: 285 викладачів (58,5%) бажають підвищити рівень психологічної та педагогічної компетентностей, у т. ч. володіння інноваційними методиками інтерактивного навчання, освітніми технологіями; 102 (21%) – проявили зацікавленість у таких інноваційних формах неперервного навчання: дистанційне або очно-дистанційне навчання; участь у коучингах; участь у вебінарах; створення власного сайту, портфоліо, блогу; воркшопи; літні методичні школи; інтенсивні методичні семінари; ярмарки педагогічних ідей тощо. До найбільш поширених форм самоосвіти опитувані відносять: науково-дослідницьку діяльність за обраним науковим напрямом; опрацювання наукової, фахової, методичної та навчальної літератури; написання монографій, підручників, посібників, методичних рекомендацій; підготовка до занять, розробка сценаріїв; упровадження нових педагогічних технологій; розробка методик проведення занять, їх практична апробація; поглиблення фахових, педагогічних та психологічних знань, упровадження сучасних освітніх технологій. Серед індивідуальних форм самоосвіти перевагу надано таким: розробка авторських методичних матеріалів, авторських програм; презентація досвіду роботи, публікації в пресі, наставництво, видавнича діяльність, експертна робота; підготовка доповідей та виступів; самотренування; робота з фаховими та періодичними виданнями; підвищення рівня загальної та педагогічної культури та інші. Висновки: Неперервне професійне удосконалення викладачів, самоосвіта, саморозвиток та самовдосконалення є запорукою якісної підготовки майбутніх фахівців охорони здоров’я. Враховуючи вимоги з боку держави, суспільства та споживачів освітніх послуг, фармацевтичні та медичні заклади вищої освіти повинні постійно працювати над пошуком і реалізацією інновацій в освітню діяльність

Keywords:
Оптимальність поєднання теоретичної та практичної підготовки студентів

Оптимальність поєднання теоретичної та практичної підготовки студентів

Authors: Наталія Павленчик, Федір Горбонос, Анатолій Павленчик
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Загальна соціально-політична ситуація в країні, стан національної економіки, розвиток вітчизняних підприємств зумовлюють необхідність у фахівцях з високим рівнем їх теоретичної і практичної підготовки. Такий рівень професійності можна досягнути лише за умов гармонійного, комплексного та оптимального формування й використання різних напрямів навчальної діяльності студентів, що базується на їх злагодженій роботі під час лекційних, проведення семінарських і практичних занять, участі у наукових гуртках, олімпіадах, конференціях тощо. В силу цього, виникає об’єктивна необхідність вдосконалення методичних підходів щодо способів і напрямів навчальної діяльності студентів, які б за своїм змістом стали рівнозначними і зайняли адекватне місце у рівні глибини теоретичної і практичної підготовки фахівців високої кваліфікації та їх оптимального поєднання. Результати: Для того, щоб студент закладу вищої освіти засвоїв основне та головне, вмів робити із одержаної інформації правильні теоретичні і практичні висновки, вирішувати конкретні задачі, розвивати логічне мислення, проявляти самостійність у вирішенні конкретних задач, системою підготовки передбачено навчання студентів з викладачем і їх самостійна робота. У процесі вивчення дисциплін брак аудиторних годин зумовлює необхідність мобілізації професорсько-викладацького складу на ущільнення викладу матеріалу лекції, де мало б місце, поряд з інформаційним повідомленням та розвитком пізнавальної діяльності студентів, також процес осмислення матеріалу, що розглядається, показ проблеми та вибір робочої гіпотези, показ проблеми науковості та використання при цьому різних прийомів тощо, що забезпечить багатосторонність формування спеціаліста високої кваліфікації. Така система вимагає суворої організації і функціонування методологічного обґрунтування та глибокого аналізу умов розвитку навчального процесу. Без теорії, в процес якої включено систему пояснення, передбачення, встановлення раціональних педагогічних дій і виклад суті лекції, неможливе достатнє сприйняття студентами обґрунтованої об’єктивної оцінки сучасного реального стану явищ та процесів. Теорія лише тоді дійсна, коли вона визначена, конкретна, об’єднує і розкриває явища і факти та дає їм цілеспрямовану оцінку розвитку. Теорія розвиває навчальний процес, який дає їй можливість оцінити ті нові засоби, форми і методи, що дають певний навчальний ефект. Отже, заміна пояснювальної форми у проблемне навчання повинна змінювати діяльність студентів від сприйняття інформації до елементів пошукової роботи, спрямованої на засвоєння нових знань. Це розвиває у студентів вміння орієнтуватися в ситуації та приймати самостійні рішення. В той же час, теоретична підготовка тісно пов’язана з проведенням лабораторних і практичних занять і самостійною творчістю студентів. Не маючи достатньої теоретичної підготовки, вони в достатній мірі неспроможні глибоко проаналізувати і зрозуміти досліджувані явища і процеси, і виконані роботи можуть носити чисто формальний характер, а затрачений час використано не ефективно. Єдність теорії і практики повинна розглядатися як принцип їх нерозривності в системі набуття знань, навиків і вмінь. Саме метою будь-якої практичної роботи є закріплення теоретичних знань студентів шляхом вирішення конкретних завдань на семінарі, при виконанні курсової роботи чи проходженні практики. Оцінюючи практику як джерело, мету і критерій істини, а наукове пізнання – як один із засобів прогресивних змін у розвитку практичної діяльності людини. Зв’язок теорії і практики не лише поєднує теоретичну і практичну підготовку студентів, а й посилюють кожне із цих складових. Теоретична підготовка вимагає більшого об’єднання її з науковими дослідженнями в області методології і розробки закономірних положень, що оцінюють шляхи розвитку єдності навчальних і наукових основ у навчальному процесі. Навчання все більше має об’єднуватися з науковими дослідженнями і вирішенням наукових і виробничих проблемних завдань з можливістю переключення студента з однієї наукової і виробничої проблеми на іншу, більш високого рівня складності. При такому підході студенту вдасться стати не лише професійно підготовленим до виробничої діяльності, а й мати багаж наукових досліджень, оскільки наука є продуктивною силою і важливим засобом розвитку виробництва. Висновки: Основною передумовою успішного і ефективного вдосконалення освіти в Україні сьогодні є ґрунтовний всебічний аналіз вітчизняних та зарубіжних освітніх технологій та систем і вивчення можливостей їх оптимального поєднання з врахуванням наших умов, а також розробка механізму реалізації цього процесу.

Keywords:
Сучасні аспекти управлінської компетентності керівників закладів вищої освіти

Сучасні аспекти управлінської компетентності керівників закладів вищої освіти

Authors: Олена Долгальова, Марина Єщенко
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Сучасний керівник закладу вищої освіти – це не просто посада, а й велике педагогічне мистецтво й майстерність. Діяльність керівника будь-якого колективу складна й відповідальна, але в ректора – особлива місія, яка потребує всебічних знань, досконалого володіння наукою управління та професійної культури. Розглянуто поняття “компетентність” керівника. Результати: У сучасному суспільстві освіта стає одним із визначальних чинників динамічного соціально-економічного розвитку країни. Потреба в професіоналізації управлінської діяльності у сфері освіти в останнє десятиріччя стала відчуватися особливо гостро, що й зумовлює актуальність даного дослідження. І важливим є визнання сучасними керівниками закладів вищої освіти необхідності активно застосовувати наукові засади менеджменту в освіті та менеджменту освітніх інновацій – нової галузі в управлінні соціально-педагогічними системами, якими є заклади освіти. Керівнику сучасного навчального закладу доводиться працювати в період оновлення функціональних обов’язків та видів управлінської діяльності, що пов’язаний з конкретно-історичними умовами розвитку країни, розширення сфери знань та умінь в галузі менеджменту освіти та іншими об’єктивними обставинами. Згідно з Державною національною програмою “Освіта” однією з важливих умов реформування освіти визначено демократизацію управління закладами вищої освіти, яка передбачає широкий розвиток ініціативи, зв’язок з громадськістю, максимальне використання досвіду та потенційних можливостей усіх працівників і вимагає непорушної єдності у функціонуванні державних і громадських органів, яку повинна забезпечити адміністрація ЗВО. Проблемою управління закладами вищої освіти займалось чимало вчених (Л. Даниленко, О. Мармаза, Є. Хриков та інші), проте залишається відкритим питання особливостей “компетентності” керівників закладів вищої освіти у нових економічних умовах. Проблеми набуття компетентностей та створення ефективних механізмів їх запровадження відображено в роботах О. Овчарук, запровадження компетентнісного підходу в освіті розглянуто в роботах Н. Бібік, В. Кальней, В. Лугового та О. Пометун. Аналіз управлінської діяльності керівника навчального закладу в науковій літературі показав, що: - на сучасному етапі відзначається певна інтенсифікація наукових досліджень щодо підвищення результативності управлінської діяльності керівника; - виникають нові і модернізуються діючі принципи, методи, функції управління керівника навчального закладу. Процес модернізації управлінської діяльності керівника залежить від того, наскільки ефективно сучасний керівник впроваджує в управлінську діяльність новітню наукову управлінську інформацію. Зазначимо, що більшість дослідників розглядає “компетентність” як оцінну категорію, яка характеризує людину як суб’єкта діяльності, її здатність успішно виконувати свої повноваження. Відповідно до Державного стандарту, компетентність складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці. Згідно з визначенням Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти поняття компетентності визначається як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу. Підвищення професіоналізму управлінської компетентності керівника ЗВО в сучасних умовах стає важливою умовою успішності інноваційних процесів в освіті й має відбуватися в галузі освітнього менеджменту. Висновки: Освіта відіграє визначальну роль у модернізаційних і трансформаційних процесах нинішнього світу, тому сучасна освіта вимагає нових підходів до її управління. Проблемам удосконалення системи менеджменту освітянською сферою та окремих її складників приділено особливу увагу у Національній доктрині розвитку освіти, у якій зафіксовані основні напрями модернізації управління освітою, один з яких – підвищення компетентності управлінців усіх рівнів.

Keywords:
The Results of the Experimental Study on the Training of Future Specialists in the Social Sphere for the Prevention of Maladjustment of Pupils

The Results of the Experimental Study on the Training of Future Specialists in the Social Sphere for the Prevention of Maladjustment of Pupils

Authors: Valentyna Viktorivna Kostina
(0 downloads)
Abstract

Background: Qualitative solution of the problem of professional training of future specialists in the social sphere to prevent maladjustment of pupils can significantly increase the readiness of social pedagogues and social workers for this type of professional activity, as well as promote successful professionalization of future specialists of the social sphere in the prevention of maladjustment of pupils in the system of various social institutions, and further their professional self-improvement in the specified direction. The aim of the study – to analyze the results of experimental research, to determine the possibilities of their use in the process of professional training of specialists in the social sphere. Methods: Pedagogical experiment; observation, testing, questionnaires, self-assessment of future specialists in the social sphere in order to determine their level of professional competence and preparedness for preventing maladjustment of pupils. Methods of mathematical statistics to determine the effectiveness of experimental work. Results: In the course of the experimental study, there was made a verification of assumption, that the level of professional competence of future social specialists to prevent the maladjustment of pupils in different social institutions, can be increased by developing and implementing a system of their professional training for the specified type of professional activity, using the opportunities of Institution of Higher Education (IHE) and the partner network of social institutions that carry out the function of preventing maladjustment of pupils through the creation of a professionally-directed environment that combines the educational and research activities of the students. From year 2011 to year 2018 a scientific and pedagogical experiment was conducted. The results of measuring the levels of readiness of future social pedagogues and social workers, obtained during the confirmatory part of the experiment, showed that there is no statistical difference between the groups under study. This made it possible to determine that they are identical to the investigated indicators and to state the possibility for conducting the molding part of the experimental study. During the implementation of the molding part of the experiment, the following experimental factors were introduced: 1) the integrated impact of all proposed conditions in the educational, scientific and research activities of students under the conditions of IHE and the partner network of institutions (group E1); 2) experimental conditions of practice (group E2); 3) experimental conditions for the organization of research activities within the Student Scientific Partnership (group E3). The largest difference in the Favg indicators, which corresponds to the general level of professional competence of future specialists in the social sphere for the prevention of maladjustment of pupils before and after the experiment, was recorded in the experimental groups E1 (23.0%), E2 (15.8%), E3 (13.3% ), however in control groups, these indicators were significantly lower (6.1-7.4%). The statistical verification of the results of an experimental study using the Pearson chi-square and the regression model for the analysis of the change in Favg allowed to prove the effectiveness of the developed system of professional training for future social pedagogues and social workers to prevent maladjustment of pupils and its scientific and methodological support. Conclusions: The conducted experimental research made it possible to formulate the following conclusions: 1) the developed scientific and methodical provision of the system of professional training of future specialists in the social sphere has allowed to significantly increase the indicators of their personal and professional potential in experimental groups in comparison with the control ones; 2) the statistical processing of the results of the experiment using the Pearson criteria allowed to confirm the effectiveness of all the above conditions for the training of future specialists in the social sphere to prevent maladjustment of pupils and to demonstrate a statistical difference in the measured sets of control and experimental groups; 3) statistical processing of the results using a regression model to determine the dynamics of changes in Favg also allowed to confirm the effectiveness of the introduced experimental conditions, which testifies to the possibility of their use in the process of training future specialists of the social sphere to prevent maladjustment of pupils to improve its effectiveness.

Keywords:
Modernization of Higher Education in Ukraine: Perspective for Physical Education of Students

Modernization of Higher Education in Ukraine: Perspective for Physical Education of Students

Authors: Anna Prikhodko
(0 downloads)
Abstract

Background: In 1929, “Physical Education” as an obligatory academic subject was introduced into the system of higher education of Ukraine (in those years - the republic of the USSR). The academic subject was initially named “Physical Culture”. The aim subject of was the massive involvement of students in regular physical education and sports. Over the next decades the subject has always been part of the curriculum of all professional programs of Ukraine’ higher school. The process of the development of the academic subject was greatly influenced by external factors: the need for military-physical training of young people and the training of highly qualified athletes. In recent decades, due to the deterioration of the health of young people, health-improving tasks have become priorities. It is obvious, that the evolutionary path of the state’s development is characterized by reforming and improving social institutions, in particular education. In the context of Ukraine’s European integration, substantial modernization of the higher education system is necessary. These changes should take into account objective reality and be aimed at strengthening and renewal. Methods: This research used the following methods: - the study of legal documents Ministry of Education and Science of Ukraine (MESU) regulating the physical education of students in high school during the period from 2014-2018; - analysis of the results of the annual tests of physical fitness of students (2017-2018); - summary of personal pedagogical experience. Results: The reality is. More than 80% of students have deviations in their health and physical developmental deficiencies, an insufficient level of physical fitness (according to the results of national testing). The level of motor activity is unsatisfactory. Health status is not a priority in the value system of students. Motor skills are very limited. Students do not have a sustainable motivation for physical education and mass sports as an important factor in physical and social well-being, improving health, quality of life and professional self-realization. Passion for virtual reality and social networks has a negative impact on students' mental health. It is necessary to take into account the fact of Ukraine’s participation in the war, and that students are a potential reserve of the army. It is obvious that in such a situation for higher educational institutions, the creation of an environment that favorably affects the increase in the physical activity and physical fitness of students should be a priority. However, the MESU, by its inconsistent policy in the field of physical education of students, created the prerequisites for the destruction of the system. In 2015, the MESU offered to make the obligatory academic subject “Physical Education” optional for students, as an elective. Realizing the principle of autonomy, many universities and academies began to consistently exclude this academic subject from the content of higher education in Ukraine. Instead of improving the health caring environment, universities have taken the path of its destruction. The main form of physical education of students was in a state of elimination. Of course, the academic subject “Physical Education” requires improvement in the light of current trends in the development of science and pedagogical practice. The formation of health caring competence should be the aim of modern physical education of students. Studying at the university and further professional activities are healthy expenses processes. They require the active use of health caring technologies. A graduate of a higher educational institution must possess the skills of preserving physical, social, psychological health and take care of the health of others. But today there is no concept, model or program for the development of students' physical education in Ukraine. Conclusions: Thus, after 90 years, the academic subject “Physical Education” as the main form of physical education of students was under threat of liquidation, it may become a thing of the past and become history. The system of physical education of students was in a state of degradation.

Keywords:
Professional Self-Realization in the Context of the Reformative Tendencies of Modern Higher Education

Professional Self-Realization in the Context of the Reformative Tendencies of Modern Higher Education

Authors: Serhii Radul
(0 downloads)
Abstract

Background: To illustrate the structural organization of the educational process at the universities/colleges in foreign countries and to build the perspective of the personality towards professional self-realization by choosing the appropriate type of higher education institution. Methods: Theoretical analysis, comparison. Results: Scientists consider the problem of professional self-realization in the context of the reformative tendencies of modern education. The essence of studying at the university is to help students realize themselves, prepare for their professional activities and build their life's ideals. Students who are aware of the goals and methods of training are able to choose such a way. The experience of organizing students youth studying in foreign countries and the possibility of choosing different types of higher education institutions are worthy of noting. Higher education in France and Germany is under the guidance of state authorities. Requirements for admission to higher educational institutions of both countries are the same. In France, an exam called “baccalaureate” is a final exam, which is compiled by students after the completion of high school. Higher education in France is available to anyone who has passed this exam. Passing (admission) score allows students to enter the university for the first year, which ends with another, more serious examination, the successful completion of which allows students to study at the university three or four years. Because of the unified approach and uniformity of curricula, universities in France differ a little from each other. Another feature is the existence of higher education institutions in France, called the grandesecoles, and which guarantee higher-quality professionall training. In Germany, local universities have the right to choose their own curriculum under the direction of rectors elected at the university. Students in Germany change universities according to their interests and the quality of providing educational services. As a result, students study in two or three or even four universities during their studies. Most of the faculty lecturers/professors work concurrently at four or five universities. This apparent mobility means that curricula and exam programs are characterized by autonomy, which is not so usual for the French education system. A characteristic feature of British universities is the organization of self-government. Universities in Britain are virtually independent of State government and local government in managing and defining curricula, despite the fact that they are in public funding. An applicant must receive a certificate of secondary education (similar to a French baccalaureate), then pass exams from various subjects and receiving a pass mark (an admission score). The greater the number of advanced level exams a student will gain, the more likely he will be able to enter the higher education institution of his choice. This is the first grand test for future professionals, since it refers to a conscious professional choice and a mood to the process of professional self-realization in career. The US higher education system is somewhat different from the European model of education. According to nationwide regulations, Americans can study at a university for two years: in colleges with a two-year course (professional training schools) and local colleges (community colleges). Universities offering a four-year course of study are privately funded or local institutions that are dependent on government financial support. Graduates can continue their studies for a higher degree in specialized institutes, enabling them to obtain a Master’s degree (1-2 years) or a Ph.D. degree (2-4 years of study). The model of the American education system was integrated in the Philippines and influenced the educational system of Japan and Taiwan. A characteristic feature of the organization of the educational process in Japanese universities is a clear division into general science and special disciplines. Terms of study at all universities are standardized. The basic course of higher education is 4 years in all major areas of study and specialties. Upon completion of the basic course, a Bachelor’s degree – (Gakushi) is awarded. Graduates who have found research abilities can continue their studies for a Master’s degree (Shushi). It lasts for two years. The degree of Ph.D. (Hakushi) requires three years of study for those with a Master’s degree and at least 5 years for Bachelors. Higher education in Japan includes four types of educational institutions: 1) full cycle universities; 2) universities of the accelerated cycle; 3) professional colleges; 4) technical institutes. Conclusions: Therefore, a special place in the improvement of the country’s intellectual potential belongs to the higher education system. Any reforms require highly skilled professionals in various fields of economic activity. That is why the choice of higher educational institution is an important step in the process of professional self-realization of the personality.

Keywords:
Invariable Content Components of Communication Competence Formation

Invariable Content Components of Communication Competence Formation

Authors: Olena Oleksenko
(0 downloads)
Abstract

Background: Developed scope of inter-connected elements of the pedagogic system (goal, pedagogic principles, content, methods, forms) affects directly the efficiency of communication competence formation (CCF). The content is one of the main elements of the pedagogic system which presupposes the formed system of a personality’s knowledge, skills ad habits. It is elaborated according to the pedagogic goal and principles, determines the choice of the appropriate methods and forms of the educational activity. Methods: We consider the philosophical notion of “experience” as the solid grounds for outlining the invariable components of communication. This presumption is based on the fact that formation of professional and personal qualities infers acquiring certain experience. Our research is based on the structure of social experience (I. Lerner) which encompasses knowledge as an object of cognition, experience of realising activity as well as emotional and value attitudes to people and the surrounding world. Thus the notion “experience” involves cognitive, psycho-emotional and behavioural personality spheres. Besides, we have elaborated the content components in accordance with the communication structure that presents interrelated aspects, i.e. perception, information and interaction. Results: On the basis of the outlined directions we have outlined 1) value and motivational, 2) conceptual and gnosilogical, 3) communication and behavioural invariable content components of CCF. Value and motivational component presupposes getting students' interest in acquiring communication competence, formation of value-based bearings (tolerance, urge for eliminating conflicts, focus on collaboration with partners and enlarging communication contacts). It is characterised by strong motivation, sense of purpose and determination, willingness to value professional orientation. Conceptual and gnosiological component accumulates theoretical knowledge acquired by students in the process of studying philosophical, socio-cultural, psychological, linguistic and other aspects of communication. Thus, the philosophical aspect reveals the objective processes happening in the world, basics of dialogue philosophy, principles of interaction on the interpersonal and international levels. Empathy and tolerance grounded on acknowledging the equality of all cultural and social layers allow avoiding misunderstandings. The socio-cultural aspect emphasises the necessity to observe social norms of business etiquette in cross-cultural settings and mind national peculiarities, which results in realising cultural values, improving and developing inner potential and acquiring the ability for self-reflexion. The psychological aspect studies personal perception of information and possible emotional reactions, basics of effective listening and constructive critics. It allows a personality to release themselves from stereotyping and generalising, to get accustomed to tolerant attitudes as for cultural differences and psychological peculiarities. The linguistic aspect considers texts as cultural phenomena, importance of speech flexibility, mastering verbal and non-verbal codes of communication. Sensitivity level to certain topics, political correctness as well as background knowledge streamline smooth interaction. Practical application of the acquired knowledge, skills and habits in various standard and non-standard professional situations is implied through communication and behavioural component. Its content includes a set of tasks to develop elocution, speech culture, formation of monologue and dialogue speech, analysis of personal and others' interaction experience. Conclusions: So the peculiarities of CCF are exposed on the level of each component: value and motivational, conceptual and gnosilogical, communication and behavioural. The acquired skills and habits of the value and motivational component give grounds to form the necessary professional and personal qualities of specialists. The conceptual and gnosilogical component orientates future specialists at multi-aspect studying of the object. Communication and behavioural component gives realisation to acquiring practical communication experience. Content components determine the optimal nature of the pedagogic system and influence its other elements.

Keywords:
Формування професійної компетентності студентів-екологів

Формування професійної компетентності студентів-екологів

Authors: Світлана Ключка, Наталія Старовойтенко
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Cучасна професійна діяльність вносить суттєві зміни у природне середовище, збільшує можливість виникнення локальних, регіональних і навіть глобальних техногенних катастроф, необхідно поставити у центр уваги підготовки майбутніх фахівців інженерного спрямування формування їх екологічної відповідальності, компетентності, навиків природоохоронної діяльності, що передбачатиме не стільки вироблення емпіричних навичок, скільки виховання духовності, моральності, високої загальної екологічної культури. Метою статті є виокремлення теоретико-методологічних аспектів формування професійної компетентності студентів-екологів. Методи: Для досягнення поставленої мети та реалізації визначених завдань використано комплекс методів наукового дослідження: теоретичні − аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, конкретизація, узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми; емпіричні − спостереження, бесіда, анкетування, тестування, вивчення і узагальнення передового досвіду, метод експертних оцінок, аналіз продуктів творчої діяльності студентів. Формування професійної компетентності забезпечується шляхом компетентнісного підходу, який розглядається як спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Становлення екологічної компетентності майбутніх фахівців спрямоване на формування навичок природоохоронної діяльності, ціннісного ставлення до довкілля, яке реалізується через застосування власних знань у практичній діяльності. Результати: Використовуючи методику моделюючих ситуацій, ми намагалися перевірити здатність студенів до розробки та впровадження екологічних проектів інженерного захисту навколишнього середовища. З цією метою нами було запропоновано спеціально створені екологічні ситуації, оцінивши які студенти мали прийняти рішення, провести інженерно-екологічну експертизу, спроектувати наступні дії тощо. Так, у процесі інженерно-екологічної експертизи хлібокомбінату “Формула смаку” та “Автобуд” майбутнім інженерам було запропоновано здійснити всебічну оцінку впливу підприємства на природне середовище на різних етапах його створення. Проводячи експертизу екологічних об’єктів, майбутні фахівці на достатньому рівні здатні здійснювати контроль та оцінювати рівень дотримання підприємствами законодавства, норм та правил в галузі охорони природи. Узагальнена кількісна і якісна обробка результатів діагностики за критерієм, що відображає когнітивний компонент екологічної компетентності студентів, дала змогу зробити висновок про ступінь усвідомлення майбутніми фахівцями сутності екологічних проблем і способів їх розв’язання. Зокрема, 17.7% опитуваних виявили високий рівень за всіма діагностованими параметрами, достатній рівень притаманний 38.4% респондентів, втім найбільше студентів (43.9%) перебуває на низькому рівні. Роблячи висновок про рівень вияву практичного досвіду природоохоронної діяльності майбутніх фахівців, ми дійшли до таких узагальнених результатів: значна частина опитуваних (48.6%) має низький рівень практичного досвіду щодо розв’язання екологічних проблем, 37.8% студентів перебуває на достатньому рівні, і лише 13.6% респондентів виявили високий рівень готовності включення в природоохоронну діяльність. Висновки: Отже, виходячи з цього, теоретико-методологічні аспекти професійної освіти забезпечуються компетентністно орієнтованим навчанням через формування достатніх за рівнем узагальнення, повноти та дієвості знань й умінь прийняття природобезпечних рішень у ситуаціях еколого-інженерного характеру. Еколого-освітній процес повинен мати керований характер, тому необхідно реалізувати орієнтацію на досягнення запланованого педагогічного результату, забезпечивши підвищення якості всього комплексу умов, які необхідні для формування екологічної компетентності майбутніх фахівців. Вирішення виявлених у ході діагностики проблем полягає, на нашу думку, у розробці поетапної методики формування екологічної компетентності студентів у вищому технологічному навчальному закладі.

Keywords:
Моніторинг рівня сформованості професійної компетенції викладача ЗВО

Моніторинг рівня сформованості професійної компетенції викладача ЗВО

Authors: Олена Бєлікова, Світлана Дитюк, Тетяна Креч
(0 downloads)
Abstract

Вступ: Метою є дослідження й обґрунтування теоретичних основ діагностики та визначення результатів формування професійних компетенцій педагогів як актуальної педагогічної проблеми у закладах вищої освіти. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що ця проблема є багатоперспективною. Для вивчення особливостей сприйняття особистості викладача, які є значущими для студентів, нами було проведено опитування: “Викладач ЗВО повинен бути…”. В опитуванні брали участь студенти будівельного й архітектурного факультетів Харківського національного університету будівництва та архітектури. Були позначені певні завдання вивчення особистості сучасного викладача, а саме визначити: 1) загальні уявлення іноземних та українських студентів про вимоги, що пред’являються до викладача закладу вищої освіти; 2) найбільш значущі для іноземних та українських студентів характеристики в професіограмі викладача; 3) динаміку уявлень образу викладача закладу вищої освіти в оцінках іноземних та українських студентів на різних курсах навчання. Результати: Проаналізувавши дані, можна зробити такі висновки: - образ викладача закладу вищої освіти складається з багатьох суб’єктивних факторів сприйняття студентів і включає декілька груп якостей: індивідуально-особистісні, що характеризують викладача як особистість; професійні, що характеризують його професійну діяльність; соціальні, що характеризують комунікативні якості викладача, взаємодію з учасниками освітнього процесу; - у процесі навчання студентів уявлення і складові образу викладача зазнають змін; - ефективність і оптимізація процесу навчання залежить як від педагогічного професіоналізму – знань і умінь в галузі лінгвістики, країнознавства, методики, педагогіки та психології, так і від індивідуально-психологічних і характерологічних особливостей особистості викладача; - зміст професійної компетенції викладача ЗВО містить декілька блоків якостей: індивідуально-психологічний, який характеризує особистість викладача, а також професійний, який характеризує його педагогічну діяльність; - у процесі навчання студентів в ЗВО їх уявлення та складові особистості викладача змінюються. На різних етапах навчання для студентів існують власні показники особистості викладача, які впливають на оцінку педагогів; - сучасний викладач не може бути просто лектором, здатним викладати основи наукових знань. Навчально-виховний процес буде ефективним, якщо професійні якості викладача будуть гармонійно поєднуватися з його загальною ерудицією, всебічною культурою, гуманістичними проявами особистості. Висновки: Таким чином, посилення уваги до питань діагностування рівня оволодіння викладачами професійних компетенцій як сучасна тенденція потребує не тільки науково-обґрунтованого інструментарію щодо постійного вимірювання, аналізу й удосконалення оцінювання навчальних результатів професійної підготовки студентів, але й нового погляду на систему педагогічної діагностики.

Keywords:

About Europub

EuroPub is a comprehensive, multipurpose database covering scholarly literature, with indexed records from active, authoritative journals, and indexes articles from journals all over the world. The result is an exhaustive database that assists research in every field. Easy access to a vast database at one place, reduces searching and data reviewing time considerably and helps authors in preparing new articles to a great extent. EuroPub aims at increasing the visibility of open access scholarly journals, thereby promoting their increased usage and impact.